Дата документу 25.05.2022 Справа № 333/3229/21
Єдиний унікальний № 333/3229/21 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлова А.В.
Провадження №22-ц/807/746/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
25 травня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , представника, адвоката Чумаченка Святослава Олександровича до Комунального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про визначення розміру заборгованості по аліментам, -
У травні 2021 року ОСОБА_1 , представник, адвокат Чумаченко Святослав Олександрович звернулася до суду з позовом до Комунального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про визначення розміру заборгованості по аліментам.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Дніпро)) перебуває виконавче провадження №63189702 відкрите за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі № 333/629/17 від 21 березня 2019 року з примусового стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожитково мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 07 лютого 2017 року.
15 квітня представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С.О. на адресу державного виконавця направив клопотання про перерахунок заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 листопада 2020 року, сукупний ромір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів за виконавчим документом станом на 31 жовтня 2020 року складає «-8641,27 грн».
Розрахунок заборгованості за аліментами ОСОБА_3 було здійснено виходячи з середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості та без врахування інформації про те, що він є моряком, працевлаштований на суднах іноземних судновласників, займає посаду капітана дального плавання та отримує заробітну плату у безготівковій формі іноземній валюті (долар США) на розрахунковий рахунок, який розміщений у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк».
В рамках даної справи за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка С.О. ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року у справі № 333/4837/20 витребувано, зокрема у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про рух коштів по всім рахункам (поточні, депозитні, накопичувальні, SWIFT тощо), що відкриті на ім'я ОСОБА_3 , за період з 07 вересня 2019 року по день виконання ухвали суду.
На виконання ухвали суду, надійшли виписки по рахункам, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» та належні ОСОБА_3 з 07 вересня 2019 року.
ОСОБА_3 в період часу з 07 лютого 2017 року по 07 вересня 2019 року був моряком та працював за контрактом на іноземних власників, відтак для визначення розміру заборгованості за аліментами, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 має значення інформація про його реальний дохід за вказаний період.
Як вбачається з виписок по рахункам, з 2019 року ОСОБА_3 отримував заробітну плату у розмірі від 5000 до 15860,61 доларів США щомісячно. Зарахування коштів на рахунок ОСОБА_3 здійснювалось від крюінгової компанії «Marcrew Schiffahrts-Gmbh2» з позначкою «Salary» (що перекладається як заробітна плата) та позначкою «Final wages» (що перекладається як кінцева заробітна плата).
Вважає, що розрахунок заборгованості суми аліментів державним виконавцем зроблений без врахування дійсного доходу ОСОБА_3 , як моряка.
Просить суд визначити розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_3 за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі № 333/629/17 від 21 березня 20198 року, станом на 31 жовтня 2020 року у розмірі 506668,54 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року провадження у цій справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України ( у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 )
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , представник, адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповним з'ясуванням обставн, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Комунарського районного суду м. Заоріжжя від 03 грудня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанії.
Узагальними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що предметом спору у даній справі є визначення розміру заборгованості за аліментами, яка була сформована ще за життя відповідача, проте невірним залишилось питання щодо її фактичного розміру. Визначення розміру заборгованості в даному випадку є обов'язковою стадією, яка передує стягненню заборгованості з спадкоємців відповідача. Отже, у даній справі про визначення розміру заборгованості за аліментами спірні правовідносини допускають правонаступництво, тому провадження по справі мало бути зупинено до залучення до участі у справі правонаступників, а не закрито.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до вимог процесуального законодавства до апеляційного суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, від представника ОСОБА_1 адвоката Чумаченко С.О. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить апеляційну скаргу задовольнити .
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності учасників справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковоу задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач по справі ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані спірні правовідносини не допускають правонаступництва, тому закрив провадження у цій справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або осорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2017 року у справі №333/629/17, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 07 лютого 2017 року. Вирішено питання про стягнення судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягало негайному обов'язковому виконанню.
21 березня 2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 333/629/17, який пред'явлено до виконання до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №63189702 відкрите за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі № 333/629/17 від 21 березня 2019 року з примусового стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожитково мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 07 лютого 2017 року.
В рамках даної справи за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка С.О. ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2020 року у справі № 333/4837/20 витребувано, зокрема у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про рух коштів по всім рахункам (поточні, депозитні, накопичувальні, SWIFT тощо), що відкриті на ім'я ОСОБА_3 , за період з 07 вересня 2019 року по день виконання ухвали суду (а.с.19-20).
На виконання ухвали суду, надійшли виписки по рахункам, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» та належні ОСОБА_3 з 07 вересня 2019 року (а.с.21-61).
ОСОБА_3 в період часу з 07 лютого 2017 року по 07 вересня 2019 року був моряком та працював за контрактом на іноземних власників.
Як вбачається з виписок по рахункам, з 2019 року ОСОБА_3 отримував заробітну плату у розмірі від 5000 до 15860,61 доларів США щомісячно. Зарахування коштів на рахунок ОСОБА_3 здійснювалось від крюінгової компанії «Marcrew Schiffahrts-Gmbh2» з позначкою «Salary» (що перекладається як заробітна плата) та позначкою «Final wages» (що перекладається як кінцева заробітна плата).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 19 жовтня 2020 року, складений державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лаврухіним Вадимом Миколайовичем, сукупний ромір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів за виконавчим документом № 333/629/17 від 21 березня 2019 року станом на 01 січня 2019 року згідно розрахунку заборгованості від 16 січня 2019 року становив 0,00 грн, станом на 19 жовтня 2020 року становить «-6623,00 грн) (а.с.9).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 листопада 2020 року, складений державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лаврухіним Вадимом Миколайовичем, сукупний ромір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів за виконавчим документом № 333/629/17 від 21 березня 2019 року станом на 31 жовтня 2020 року становить «-86414,27 грн) (а.с.10).
Розрахунок заборгованості за аліментами ОСОБА_3 було здійснено виходячи з середньї заробітної плати працівника для цієї місцевості.
Як зазначає позивач данний розрахунок здійснений без врахування інформації про те, що він є моряком, працевлаштований на суднах іноземних судновласників, займає посаду капітана дального плавання та отримує заробітну плату у безготівковій формі іноземній валюті (доллар США) на розрахунковий рахунок, який розміщений у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк».
25 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С.О. звернувся до державного виконавця Комунарсього відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лаврухіна В.М. із клопотанням про перерахунок заборгованості на підставі ст.195 СК України з урахуванням виписок по рахункам, які відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 , які ним були додані до клоптання (а.с.19-20).
Однак, доказів про розгляд вказаного клопотання, а також те, що державним виконавцем здійснено перевірку наданих позиваем доказів до клопотання, матеріали справи не містять.
15 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С.О. повторно звернувся до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із адвокатським запитом за вих. № 1-1/15.04/21 від 15 квітня 2021 року, з проханням надати актуальний детальний щомісячний розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за весь період стягнення на підставі ст.195 СК України з урахуванням виписок по рахункам, які відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 , які ним були додані до клоптання (а.с.7-8).
Однак, доказів про розгляду вказаного клопотання, а також те, що державним виконавцем здійснено перевірку наданих позиваем доказів до клопотання, матеріали справи також не містять.
Позивач ОСОБА_1 не погоджується з розрахунками заборгованості від 19 жовтня 2020 року та 02 листопада 2020 року, складеними державним виконавцем Комунального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лаврухіним Вадимом Миколайовичем, звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про визначення розміру заборгованості за аліментами, при цьому надавши свій розрахунок заборговнаості.
Відповідно до наданого ОСОБА_1 розрахунку заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 333/629/17 від 21 березня 2019 року, в якому зазначила, що за період з вересня 2019 року по серпень 2020 року сума аліментів, яка мала бути стягнута становить 109630,91 грн, сума аліментів, яка розрахована державним виконавцем 27969,43 грн, різниця суми аліментів, яка розрахована державним виконавцем та яка повинна була бути стягнута становить 498027,27 грн (а.с. 61).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 71 Закону 1404-VIII виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.
У пункті 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) зазначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Право та порядок на звернення до суду за захистом прав, свобод чи законних інтересів визначається процесуальним законом.
ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 (провадження № 61-15422св20) зазначено, що оскільки заявник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачений розділом VII ЦПК України. Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц (провадження № 14-192цс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі; від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц (провадження № 14-496цс19).
Тобто, у вказаній категорії справ стягувач аліментів вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред'являти позов на загальних підставах.
У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18 (провадження № 61-13525св20) зроблений висновок, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.
Зі змісту позову ОСОБА_1 випливає, що вона посилаючись на положення частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», частину третьої статті 195 СК України та фактично не погоджується з визначеним ( обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами та просить визначити розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_3 за виконавчим листом, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі №333/629/17 від 21 березня 2019 року, станом на 31 жовтня 2020 року, у розмірі 506668,54 грн у виконавчому провадженні №63189702.
Тобто, позов поданий позивачем ОСОБА_1 у порядку позовного провадження та її вимоги спрямовані до порушення її прав саме зі сторони відповідача Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управліня юстиції (м. Дніпро), який при визначенні розміру заборгованості по аліментам ОСОБА_3 не включив певного джерела його доходу, які зазначені у банківських виписках по рахунках відкритими в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 , коли останній був моряком та працював за контрактом на іноземних судновласників.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Із аналізу статті 175 ЦПК України вбачається, що саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Виходячи з підстав і предмету позову, наявності кількох відповідачів, предметом доказування є передусім факти, які повинні підтверджувати доводи позивача про те, що конкретні винні дії, вчинені кожним з відповідачів у певний час у відповідному місці та за відповідних обставин потягли порушення його права. Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення повинен врахувати чи взаємопов'язані спільні дії відповідачів (сукупність пов'язаних дій), виникнення у них відповідальності за порушення прав позивача, чи про конкретні дії кожного з відповідачів та індивідуальну відповідальність кожного з них за власні дії, що передбачає відповідну мотивацію позову та особливості доказування вимог. В будь-якому разі, позивачем мають бути зазначені конкретні дії відповідачів, має бути встановлено, чи порушують такі конкретні дії права позивача, враховуючи індивідуальність вини особи, яка порушила право, має бути встановлено, чи є дії кожного з відповідачів винними, а питання про їх відповідальність має вирішуватися з урахуванням встановленого.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".
Водночас у справі, яка переглядається, позивач фактично не погоджується з розрахунком заборгованості державного виконавця у виконавчому провадженні № 63189702 та просить визначити його з урахуванням всіх доходів боржника ОСОБА_3 , які останній отримував будучи моряком та працював за контрактом на іноземних судновласників, який відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», частини третьої статті 195 СК України обчислюються державним, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Отже, виходячи з предмета та суті позову заявлені вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_1 та Комунального відділу державної виконавчої служби у місі Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро).
Слід також зазначити, що заборгованість по аліментам була сформована ще за життя відповідача, проте позивач не погоджується з її фактичним розміром визначеним державним виконавцем. Визначення розміру заборгованості в даному випадку є обов'язковою стадією, яка передує стягненню заборгованості з спадкоємців ОСОБА_3 ..
Верховний суд у Постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 199/5826/16-ц зазначив, що за змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов'язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов'язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою ( стаття 608 ЦК України). Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкоємця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його оббов'язок зі сплати аліментів суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача, яка є спадкоємцем майна померлого, заборгованості за аліментами.
Вищезазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 161/11682/15-ц.
При цьому, колегія суддів зауважує, що закриваючи провадження у справі у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_3 , вимоги до відповідача Комунального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судом взагалі не розглянуті та ніякого рішення щодо цих вимог судом не прийнято.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення не врахував фактичні обставини справи, предмет та суть позову, не встановив чи взаємопов'язані спільні дії відповідачів (сукупність пов'язаних дій), виникнення у них відповідальності за порушення прав позивача, чи є дії кожного з відповідачів винними, а питання про їх відповідальність має вирішуватися з урахуванням встановленого.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково є виправданими, а висновок суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України є необґрунтованим та не відповідають нормам діючого законодавства, тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повна постанова складена 26 травня 2022 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.