Дата документу 25.05.2022 Справа № 331/1243/21
Єдиний унікальний № 331/1243/21 Головуючий у 1-й інстанції Антоненко М.В.
Провадження №22-ц/807/1313/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
25 травня 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Кухаря С.В..
Бєлки В.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2022 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
У березні 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2021 року в сумі 64 007,30 гривень.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2021 року в сумі 64 007,30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір 2270 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі.
Концерном «МТМ» надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є правомірним та на законних підставах судом задоволенні позовні вимоги, оскільки ОСОБА_1 у вказаний за Договором період з 07.2021 року по 10.2021 року суму боргу 5693 грн. не сплатила, згідно п.4.2 Договору, він припинив свою дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт надання послуг відповідачу ОСОБА_1 та наявність у неї перед позивачем заборгованості.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому рішення суду є незаконним.
Колегією суддів відхиляються вказані доводи апеляційної скарги з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України,суддею першої інстанції Антоненко М.В. 16.03.2021 р. було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження, та призначено розгляд справи на 05.07.2021 р. на 08-40 год.
З матеріалів справи та з тексту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи.
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надала до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначає, що 29.06.2021 р. з метою врегулювання спору Відповідачем на адресу Позивача у справі надіслано заяву щодо реструктуризації заборгованості. Одночасно у зв'язку з викладеним на адресу суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи з копією вказаної заяви (а.с. 47-53).
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що вона дізнавалась про хід справи через мережу Інтернет з веб-порталу Судової влади "Єдиний державний реєстр судових рішень" в якому також в доступі знаходиться ухвала про відкриття провадження та наступні дати засідань.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи колегією суддів визнаються необґрунтованими.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, на ім'я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до якого їй Концерном «МТМ» надавалися послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1 .
Положеннями статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно наданого позивачем Розрахунку суми заборгованості за послуги з теплопостачання встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно відкритого на її ім'я особового рахунку за період з 01.10.2016 року по 31.01.2021 року з урахуванням часткової сплати суми боргу має заборгованість в розмірі 64007,30 гривень.
З розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачем були виконані оплати заборгованості, а саме оплати : у травні 2017 року на суму 3000 грн.; у серпні 2017 року - 2000 грн. та 1000 грн.; у липні 2018 року - 150 грн.; у серпні - листопад 2018 року - 594, 68 грн.; у грудні 2018 року - 598, 18 грн.; у лютому 2019 року - 1196, 36 грн.; у квітні - червень 2019 року 594, 68 грн.; у серпні 2019 року 300грн та 300 грн.; у листопаді 2019 року - 600 грн.; у лютому 2020 року - 1200 грн.
Платежі, які були здійснені Відповідачем, є підставою для переривання строку позовної давності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, були внесені на погашення заборгованості та деякі перевищували щомісячні платежі, що свідчить про визнання Відповідачем свого боргу взагалі та» переривання позовної давності.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 14.07.2021 року між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 укладено договір про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води № 41.
Згідно умов договору та графіку здійснення платежів, боржник ОСОБА_1 повинна сплачувати щомісячно 1423,42 грн. та поточні нарахування за житлово-комунальні послуги.
З матеріалів справи боржником ОСОБА_1 на виконання умов договору реструктуризації боргу було сплачено 29.09.2021 року 1423, 42 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи касовим ордером.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що щомісячні платежі за договором реструктуризації боргу станом на 26.01.2022 року боржником ОСОБА_1 не сплачуються, тобто не виконуються умови договору реструктуризації боргу.
Сума боргу у розмірі 1423, 42 грн., сплачена боржником ОСОБА_1 29.09.2021 року була зарахована на погашення поточної заборгованості, а не на виконання умов договору про реструктуризацію боргу № 41 від 14.07.2021 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного т а обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки боржником ОСОБА_1 не виконуються умови договору про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води № 41 від 14.07.2021 року.
Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2021 р. між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно пункту 1.1 Договору Позивач реструктуризує заборгованість з оплати за послуги з централізованого опалення та ГВП, що станом на 01.07.2021 р. складає 68324,26 грн.
Відповідно до п.1.2 Договору суму реструктуризованої заборгованості, що зазначена вище, ОСОБА_1 повинна була сплачувати відповідно до графіка здійснення платежів, а саме з 07.2021 року по 06.2023 року, тобто протягом 48 місяців у розмірі щомісячного платежу 1423,42 грн. (а.с. 49).
Відповідно до детального розрахунку суми позову, який міститься у матеріалах справи, у період з 10.2016 р. по 10.2021 р. є оплати по Договору за вересень місяць 2021 року.
Згідно п.1.3 Договору погашення розстроченої заборгованості не звільняє громадянина від оплати поточних нарахувань за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що у разі несвоєчасного або у не повному обсязі внесення протягом трьох місяців громадянином платежів з погашення розстроченої заборгованості, дія Договору припиняється з першого числа місяця, наступного за розрахунком.
З огляду на те, що ОСОБА_1 у вказаний за Договором період з 07.2021 р. по 10.2021 року суму боргу 5693,0 грн. не сплатила, згідно п.4.2 Договору, він припинив свою дію.
Посилання в апеляційній скарзі на закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, спираючись на роз'яснення Верховного Суду, щодо закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, не знаходить свого підтвердження.
Таким чином колегією суддів встановлено, що позивачем доведено факт надання послуг відповідачу ОСОБА_1 та наявність у неї заборгованості.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку вона вважає єдино вірною.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, відсутні.
Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи в частині, яка є предметом апеляційного оскарження.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.
Відповідно до ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи те, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 березня 2022 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі в сумі 3 405 грн. до ухвалення рішення у справі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3405,00 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2022 року у цій справі залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 травня 2022 року.
Головуючий
Судді: