643/19619/21
1-в/465/203/22
судового засідання
20.05.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом -
заступник генерального директора з експертизи КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_4 звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви покликаються на те, що з 23.03.2022 року ОСОБА_6 перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на лікуванні, до якого востаннє ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2021 року продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Внаслідок проведеного комплексного лікування: азапін, аміназин, клопіксол-депо, арипіпразол; реабілітаційні заходи: раціональна психотерапія,перегляд телепередач, читання книг, прогулянки в прогулянковому дворику у супроводі медперсоналу, психічний стан хворого незначно покращився: Пацієнт в свідомості. Всі види орієнтації - збережені. Мовному контакту доступний формально. На запитання відповідає коротко, після паузи. Увага фіксована на власних переживаннях. Під час розмови, дещо напружений, зміст своїх переживань розкриває не повністю. Розлади сприйняття заперечує. Мислення - паралогічне, зберігаються грубі структурно-логічні порушення мислення. Періодично висловлює окремі маячні ідеї реформаторства,винахідництва,особливого значення,здатності впливати на «хід історії». Під час розмови , яка безпосередньо стосується скоєного злочину, або його маячних переживань: стає напруженим, замикається у собі, «не хочу про це говорити». Емоційно - сплощений, маловиразний. Коло інтересів обмежене фізіологічними потребами та побутовими питаннями. У клінічній картині на перший план виступає виражений дефект в емоційно-вольовій сфері. До перебування у лікарні ставиться з байдужістю. Більшість часу проводить в межах палати, з іншими пацієнтами у відділенні - не конфліктує, спілкується при потребі. Спонукань до цілеспрямованої діяльності немає. Суїцидальних думок на момент огляду не висловлює. Критика до своєї хвороби та скоєного правопорушення - відсутня.
06.05.2022р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_6 на даний час страждає: «Параноїдною шизофренією, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту». У зв'язку з напруженістю, настороженістю, емоційною нестійкістю, періодичними маячними переживаннями, відсутністю критики до свого стану та скоєного злочину за своїм психічним станом, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв'язку з чим просять заяву задоволити.
У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - ОСОБА_4 заяву підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо продовження йому лікування не заперечував.
Захисник у судовому засіданні при вирішенні заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 не заперечувала. Просила заяву задоволити.
Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.
Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з ст.19 Закону “Про психіатричну допомогу” продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Згідно вимог ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 23.03.2022 року до даного часу перебуває ОСОБА_6 на лікуванні, до якого востаннє ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2021 року продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.
Так, 06.05.2022р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_6 на даний час страждає: «Параноїдною шизофренією, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту». У зв'язку з напруженістю, настороженістю, емоційною нестійкістю, періодичними маячними переживаннями, відсутністю критики до свого стану та скоєного злочину за своїм психічним станом, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 51 від 06.05.2022 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.
Висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити під сумнів його правильність суд не вбачає.
У судовому засіданні також була заслухана позиція лікаря-психіатра ОСОБА_4 , яка стверджувала, що стан здоров'я ОСОБА_6 після лікування не покращився, досягнути стану ремісії до даного часу не вдалося, тому він потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
За таких обставин, з'ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження ОСОБА_6 застосування таких примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки не вбачається, що у ОСОБА_6 покращився стан здоров'я, внаслідок чого відпала б потреба в раніше застосованих заходах, він на даний час страждає«Параноїдною шизофренією, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту», а тому заяву слід задоволити.
Керуючись ст. ст.92-95 КК України, ст. ст. 372, 376, 512-514 КПК України -
постановив:
заяву задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.
Повний текст ухвали проголошено 25 травня 2022 року о 13 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1