м. Вінниця
19 травня 2022 р. Справа № 120/6723/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву представника позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувал адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 165 193,00 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 - без змін.
26.04.2022 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021. В даній заяві представник просить скасувати вказане рішення суду у справі №120/6723/20-а та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Мотивуючи подану заяву, представник зазначає, що 19.04.2021 Вінницьким адміністративним судом було ухвалено рішення про задоволення адміністративного позову щодо стягнення з нього податкового боргу у сумі 165 193,00 грн на користь Головного управління ДПС у Вінницькій області. У вказаному рішенні суд не прийняв до уваги рішення Одеського окружного адміністративного суду про визнання незаконною перевірки ФОП ОСОБА_1 , яка є основою для винесення акта перевірки та складення податкового повідомлення-рішення №1412/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 05.10.2018 про стягнення боргу у розмірі 160 423,28 грн, оскільки в ньому не зазначено саме скасування самого податкового повідомлення-рішення.
Заявник у своїх заявах неодноразово наголошував про незаконність вказаного податкового повідомлення-рішення, але головний акцент судом ставився на тому, що оскільки податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося, то не існує підстав щодо відмови ГУ ДПС у Вінницькій області в стягненні податкового боргу.
08.04.2022 на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 надійшло рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/14199/21-а за його позовною заявою щодо визнання податкового повідомлення-рішення незаконним з вимогою скасування. Позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення №0013161405 від 14.12.2018, видане ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення штрафних санкцій у розмірі 160 423,28 грн.
Ухвалою від 02.05.2022 відкрито провадження за нововиявленими обставинами, розгляд заяви вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд заяви на 19.05.2022 о 13:00 год.
Також встановлено Головному управлінню ДПС у Вінницькій області 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 162 КАС України.
10.05.2022 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на заяву. В якому вказано, що необхідними умовами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, їх існування на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких обставин вже після прийняття рішення зі спору. Водночас не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду справи.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14, від 05.02.2020 у справі № 607/12044/16-а, від 05.08.2020 у справі № 820/6625/16 та від 10.09.2020 у справі № 802/2344/17-а.
Заявник просить переглянути рішення суду, посилаючись на скасування податкового повідомлення - рішення №0013161405 від 14.12.2018, при цьому, зазначає, що відповідна істотна обставина виникла 27.01.2022 (08.04.2022 отримано рішення) у зв'язку із скасуванням податкового повідомлення - рішення №0013161405 від 14.12.2018 рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2022 по справі №120/14199/21-а.
ГУ ДПС у Вінницькій області, в свою чергу, зауважує, що наведена обставина, а саме скасування податкового повідомлення - рішення, виникла вже після ухвалення рішення у цій справі. За своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі, про що зазначив Верховний Суд України у справі № 815/6834/15.
В судове засідання учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленні про час, дату та місце судового засідання.
19.05.2022 на адресу суду від представників сторін надійшли клопотання щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими без їх участі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Отже, перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним і у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, на яку посилається заявник, такою підставою є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти об'єктивної дійсності або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на час розгляду та вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі на суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення.
Тобто на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами беруться до уваги обставини, які раніше не були предметом розгляду з незалежних від суду та особи, яка звернулася із заявою причин, але вони є суттєвими для можливого їх впливу на результати справи, а також можливої часткової зміни судового рішення, прийнятого раніше, або його скасування взагалі.
Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що необхідними умовами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, їх існування на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких обставин вже після прийняття рішення зі спору.
Водночас не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду справи.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14, від 05.02.2020 у справі № 607/12044/16-а, від 05.08.2020 у справі № 820/6625/16 та від 10.09.2020 у справі № 802/2344/17-а.
Так, заявник просить переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі №120/6723/20-а, посилаючись на скасування податкового повідомлення-рішення № 0013161405 від 14.12.2018, виданого Головним управлінням ДФС у Вінницькій області про стягнення штрафних санкцій у розмірі 160423,28 грн.
При цьому заявник зазначає, що відповідна істотна обставина виникла лише 08.04.2022, у зв'язку з отриманням рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/14199/21-а, яким власне і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0013161405 від 14.12.2018.
На думку заявника, вказана обставина свідчать про необґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області та дає правові підстави для відмови у задоволенні позову у справі № 120/6723/20-а.
Втім, суд зауважує, що повідомлення - рішення від 14.12.2018 за №0013161405 було вручено ФОП ОСОБА_1 22.12.2018. Вказане підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та встановлено рішеннями першої та апеляційної інстанції.
13.11.2020 на адресу суду надійшов позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий про стягнення податкового боргу в сумі 165 193,00 грн.
Ухвалою від 19.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, при цьому, надав час відповідачу для подання заяв по суті.
Після відкриття провадження представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Броднікова Т.Г. подала заяву в якій просила додатковий час для збирання доказів, а саме: визнання незаконною податкової перевірки та податкового повідомлення - рішення №0013161405 (а.с. 74).
Ухвалою від 02.02.2021, з урахуванням поданої представником відповідача заяви, встановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк до 02.03.2021 для подання всіх наявних у нього доказів на спростування вимог податкового органу, а також для подання відзиву на позовну заяву.
Також, витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 копію судового рішення щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0013161405 від 14.12.2018 з відміткою про набрання його законної сили. В разі відсутності прийнятого рішення, надати відомості про наявність судових спорів щодо оскарження рішень податкового органу, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення боргу.
В подальшому, ухвалою від 19.02.2021 судом продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву із наявними доказами щодо спростування позовних вимог до 19.03.2021.
В установлений строк вимоги ухвали суду представником відповідача не виконані. Натомість 23.03.2021 адвокатом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на електронну адресу суду направлена заява з долученими доказами, а саме копією рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2019.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 165 193,00 грн.
В даному рішенні суд встановив, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 165193,00 грн, який складається з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальній сумі 2923,14 грн, штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в загальній сумі 160 423,28 грн; податку на доходи з фізичних осіб в загальній сумі 1689,30 грн, що є основним платежем; військового збору в загальній сумі 157,28 грн, що є основним платежем.
Станом на день ухвалення рішення від 19.04.2021 у справі №120/6723/20-а фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не надано належних доказів щодо слати податкової заборгованості та/або скасування податкового повідомлення-рішенням від 14.12.2018 за №001316140. Суд, в свою чергу, неодноразово надавав час для подання таких доказів.
При цьому, податкове повідомлення рішення №0013161405 від 14.12.2018 на суму 160423,28 грн, стосується виключно штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 по справі №120/6723/20-а, суд зазначив наступне:" Так, із рішення Одеського окружного адміністративного суду про справі №420/5402/18, на яке посилається відповідач, вбачається, що останнім задоволено адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 7167 від 25.09.2018 про проведення фактичної перевірки діяльності ОСОБА_1 , тоді як податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 за №0013161405, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, прийняте ГУ ДФС у Вінницькій області за наслідками перевірки, що оформлена актом №1412/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 05.10.2018.
Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність взаємозв'язку між винесеним ГУ ДФС у Вінницькій області податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2018 за №0013161405 та скасованим наказом Головного управління ДФС в Одеській області про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 №7167 від 25.09.2018".
Згідно інформації з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" лише 28.10.2021 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 за №001316140, ухвалою від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у такій справі.
Рішенням від 27.01.2022 позовну заяву задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0013161405 від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Вінницькій області про стягнення штрафних санкцій у розмірі 160423,28 грн.
Відтак факт неузгодження та скасування податкового повідомлення-рішення №0013161405 від 14.12.2018, виник вже після ухвалення рішення у цій справі.
Більше того, на дату прийняття рішення у даній справі спір у справі №120/14199/21-а навіть не існував, адже рішення у справі №120/6723/20-а ухвалене 19.04.2021, тоді як ухвала про відкриття провадження у справі №120/14199/21-а постановлена 04.11.2021, а рішення - 27.01.2022.
Так, визначаючись щодо питання, чи є рішення суду по справі №120/14199/21-а нововиявленою, або ж новою обставиною, суд виходить із наступного.
За практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі Правєдная проти Росії, №. 69529/01; у справі Рябих проти Росії, № 52854/99, п.52; у справі Брумареску проти Румунії, № 28342/95, п. 61).
Верховний Суд в своїх постановах від 20.07.2019 у справі № 855/268/19, від 20.02.2020 у справі № 815/6834/15 зазначив, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для її перегляду.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами від 22.05.2015 № 7 в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.
Так, зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 361 КАС України.
На підставі встановлених фактів за обставинами справи, суд дійшов висновку, що заявником не наведено обставини, які дійсно є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, тобто є нововиявленими.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 800/578/17 було сформовано наступну правову позицію: Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС, є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Про існування податкового повідомлення - рішення від 14.12.2018 за №0013161405 було відомо фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ще 22.12.2018 - дата вручення такого повідомлення. Вказана обставина підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та рішеннями першої та апеляційної інстанції.
Вживати заходів щодо його оскарження заявник почав лише після набрання законної сили рішення суду у даній справі про стягнення податкової заборгованості.
Тобто, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Водночас обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.
Таким чином обставини, викладені в заяві ОСОБА_1 , не можна вважати нововиявленими.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 248, 256, 293, 295, 361, 368, 369 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 в адміністративній справі № 120/6723/20-а та залишити відповідне судове рішення в силі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна