м. Вінниця
23 травня 2022 р. Справа № 120/456/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
13.01.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Іллінецької міської ради (далі - відповідач, Рада).
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним п. 6 рішення відповідача від 23.11.2021 № 570;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання від 27.10.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Красненьківської сільської ради.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив що 27.10.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Красненьківської сільської ради.
Рішенням 21 сесії 8 скликання Іллінецької міської ради від 23.11.2021 № 570 відмовлено у наданні дозволу у зв'язку із тим, що бажана для позивача земельна ділянка кадастровий номер 0521283900:04:000:0546 є громадським пасовищем.
Позивач із рішенням Ради від 23.11.2021 № 570 не погоджується мотивуючи його протиправність тим, що виключний перелік підстав для відмови у наданні бажаного для нього дозволу передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Тому просить визнати протиправним рішення від 23.11.2021 № 570 та зобов'язати Раду повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
Ухвалою від 18.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Крім цього, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи та витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 із додатками до нього та рішення Іллінецької міської ради від 23.11.2021 № 570, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із документами, що стали підставою для його прийняття.
10.02.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву із проханням відмовити у задоволенні позову повністю. Мотивуючи відзив Рада зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.06.2016 № 2-8342/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 189,0 га з метою передачі в комунальну власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області для потреб територіальної громади (створення громадських пасовищ). Разом з тим, Радою вживаються заходи щодо виконання зазначеного рішення.
Оскільки бажана для позивача земельна ділянка є громадським пасовищем, тому відповідач вважає, що наявні підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Надавши оцінку мотивам заяв по суті справи та дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
27.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Красненьківської сільської ради
До клопотання позивач долучив копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічний матеріал на якому зображене бажане місця розташування земельної ділянки (а.с. 7)
23.11.2021 за результатом розгляду клопотання Рада ухвалила рішення № 570, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу у зв'язку із тим, що бажана для позивача земельна ділянка кадастровий номер 0521283900:04:000:0546 є громадським пасовищем (а.с. 9).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (по тексту - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).
Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем у статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У спірних правовідносинах підставою для відмови у задоволенні клопотання стало те, що на бажану для позивача земельну ділянку наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.06.2016 № 2-8342/15-16-СГ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність для створення громадських пасовищ.
Оцінюючи правомірність оскарженого рішення, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 34 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Отже, відповідач наділений повноваженнями створювати на землях комунальної власності на території Красненьківської сільської ради громадських пасовищ. Після цього такі земельні ділянки набувають статусу земель загального користування населених пунктів та не можуть передаватися у приватну власність (ч. 4 ст. 83 ЗК України).
Проте, на думку суду, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.06.2016 № 2-8342/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" є лише одним з етапів у процедурі формування громадського пасовища та не свідчить про створення громадського пасовища на тих земельних ділянках, щодо яких позивачем було подано клопотання, так само як і не змінює цільового призначення таких земель.
Відповідач вказує, що на підставі наказу від 30.06.2016 № 2-8342/15-16-СГ замовлено та розроблено Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі в комунальну власність Іллінецькій міській раді Іллінецької міської об'єднаної територіальної громади для потреб територіальної громади (створення громадських пасовищ) із земель державної власності сільськогосподарського призначення та готуються документи для його затвердження на черговій сесії Ради.
Однак суд зауважує, що отриманий Радою дозвіл на виготовлення документації із землеустрою для створення на земельній ділянці громадського пасовища не змінює правового режиму зазначеної у наказі від 30.06.2016 № 2-8342/15-16-СГ землі, адже є лише початковим етапом правовідносин пов'язаних із створенням громадського пасовища.
Оскільки на момент ухвалення Радою оскарженого у цій справі рішення земельна ділянка щодо якої звернувся позивач не вважалася пасовищем, відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Тому п. 6 рішення відповідача від 23.11.2021 № 570 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» є протиправним та, як наслідок, підлягає скасуванню.
У такому випадку похідна позовна вимога підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 із урахуванням висновків суду у цій справі.
При повторному розгляді клопотання Рада повинна врахувати, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1984,80 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за звернення фізичної особи з позовною вимогою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, належна до сплати сума судового збору становить 992,40 грн. Решта - 992,40 грн, вважається помилково сплаченою сумою збору.
Беручи до уваги те, що судом задоволено адміністративний позов повністю, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 992,40 грн.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума повертається за клопотанням особи, яка його сплатила на підставі ухвали суду.
Тому, надміру сплачений судовий збір може бути повернутий з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила на підставі ухвали суду.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу про орієнтовний розмір яких вказано у позовній заяві, суд зауважує про відсутність підстав для їх розподілу при ухваленні цього рішення, адже доказів на підтвердження реальності та обґрунтованості таких витрат позивачем не подано. Вказане питання може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення суду в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення 21 сесії 8 скликання Іллінецької міської ради від 23.11.2021 № 570 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Красненьківської сільської ради.
Зобов'язати Іллінецьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Красненьківської сільської ради та прийняти рішення із урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Іллінецької міської ради
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
Відповідач: Іллінецька міська рада - вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 03333618.
Суддя Богоніс Михайло Богданович