Провадження №1-кп/447/106/22
Справа №447/3141/21
26.05.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаїв Львівської області в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Львівська установа виконання покарань №19» кримінальне провадження №12021141250000353, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2021 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Держів, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 13.07.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України та вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 06.09.2021 за ч. 1 ст. 263 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
22.08.2021 близько 20:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на стадіоні «Хімік», що по вулиці В'ячеслава Чорновола у м. Новий Розділ Львівської області, де разом із ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої, керуючись раптово виниклим умислом на заволодіння приватними документами, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, викрав банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_5 , яка знаходилась у кишені куртки останнього, і яку він залишив на лавці на території стадіону.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння платіжною карткою, що є офіційним документом, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім цього, 22.08.2021 близько 20:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на стадіоні «Хімік», що по вулиці В'ячеслава Чорновола у м. Новий Розділ Львівської області, де разом із ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої, керуючись раптово виниклим умислом, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав із кишені куртки ОСОБА_5 , яку він залишив на лавці на території стадіону, грошові кошти в сумі 450,00 гривень, які використав на власні потреби, тим самим, своїми діями завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 23.08.2021 близько 09:27 год. ОСОБА_3 , керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, із банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , без відома останнього, скориставшись пін-кодом, який був написаний на картці, зняв із картки грошові кошти в сумі 300,00 гривень у банкоматі, що за адресою: АДРЕСА_2 , які використав на власні потреби, тим самим, своїми діями завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 23.08.2021 близько 09:39 год. ОСОБА_3 , керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, із банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , без відома останнього, скориставшись пін-кодом, який був написаний на картці, зняв із картки грошові кошти в сумі 300,00 гривень у банкоматі, що за адресою: АДРЕСА_3 , які використав на власні потреби, тим самим, своїми діями завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 23.08.2021 близько 10:19 год. ОСОБА_3 , керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, із банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , без відома останнього, скориставшись пін-кодом, який був написаний на картці, зняв із картки грошові кошти в сумі 300,00 гривень у банкоматі, що за адресою: АДРЕСА_4 , які використав на власні потреби, тим самим, своїми діями завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 25.06.2021 близько 01:00 год. ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, підійшовши до двоповерхової будівлі офісу, яка не обгороджена, і яка належить ТзОВ «Біорена», що за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом відтиснення металопластикового вікна, проник всередину приміщення першого поверху, де розбив двері в кабінет головного бухгалтера, і з шухляди столу викрав грошові кошти у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень, що належать директору ТзОВ «Біорена» ОСОБА_6 , які 14.06.2021 останній там залишив, тим самим, своїми діями завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненому повністю визнав, повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, давати показання суду відмовився.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правпорушеннях та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а саме: протоколів огляду місця події, протоколів огляду речей, протоколів допитів потерпілих, свідків, підозрюваного, протоколів проведених слідчих експериментів; допиту свідків та дослідження речових доказів.
У судовому засіданні були досліджені документи, а саме: постанови про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 28.08.2021, 30.08.2021 та 10.09.2021; довідка про витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-21/15530-Д від 07.09.2021.
Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копію паспорту та РНОКПП; вимогу про судимість обвинуваченого; характеристику, видану 20.09.2021 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, згідно якої обвинувачений характеризується позитивно; довідку про склад сім'ї, видану 20.09.2021 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області; довідки, видані КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, згідно яких ОСОБА_3 на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не числиться; копії вироків Миколаївського районного суду Львівської області від 13.07.2021 та 06.09.2021.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставин, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за:
ч. 1 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння платіжною карткою, що є офіційним документом;
ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно;
ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у інше приміщення.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, його вік, сімейний стан, наявність обставин, які пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі та за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Крім цього, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання призначеного за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 06.09.2021, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі.
31.08.2021 ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/2769/21, провадження №1-кс/447/460/21, на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , вилучену 28.08.2021, було накладено арешт.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, зазначений арешт майна слід скасувати.
Відповідно до постанов про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів провадження від 28.08.2021, 30.08.2021 та 10.09.2021, банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , виписку щодо руху коштів по картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , диск СD-R, об'ємом 700 Мб із написом на ньому «Freestyle» - визнано речовими доказами.
На підставі ст. 100 КПК України, вказані речі слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 підлягають до стягнення витрати на проведення експертизи у розмірі 1 029,72 грн. у користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 т. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання призначеного за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 06.09.2021, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 16.09.2021, зарахувавши до нього строк покарання відбутого за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 06.09.2021.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 1 029 (одна тисяча двадцять дев'ять) гривень 72 копійки.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 31.08.2021.
Речові докази по справі, а саме: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , виписку щодо руху коштів по картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , диск СD-R, об'ємом 700 Мб із написом на ньому «Freestyle» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1