Справа № 489/1377/22
Номер провадження 1-кс/489/539/22
Іменем України
26 травня 2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання дізнавача СД ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022153040000202, про тимчасовий доступ до речей і документів,
встановив:
Дізнавач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Дізнавач в судове засідання не прибув; надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Відповідно до ст. 163 КПК України клопотання розглянуто у відсутність осіб, які не прибули в судове засідання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
ОСОБА_5 21.04.2022 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій, а саме: під приводом здачі в оренду житла на сайті ОЛХ невстановлена особа заволоділа його грошовими коштами в сумі 2500,00 грн., які він в якості передплати перерахував на банківську картку НОМЕР_1 .
До ЄРДР 21.04.2022 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України; дізнання проводить СД ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Під час надання пояснень 21.04.2022 ОСОБА_5 повідомив, що грошові кошти в сумі 2500,00 грн. було перераховано як передплату за оренду житла в м. Чернівці на картковий рахунок НОМЕР_1 ; після перерахування коштів абонент НОМЕР_2 видалив повідомлення у месенджері Вайбер, вимкнув телефон, на зв'язок не виходив.
В обґрунтування клопотання дізнавач зазначає, що під час проведення дізнання встановлено, що на момент вчинення кримінального правопрушення, невстановлена особа користувалася мобільним зв'язком, а саме абонентським номером оператору рухомого мобільного зв'язку ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - НОМЕР_3 та абонентським номером оператору рухомого мобільного зв'язку ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " - НОМЕР_4 . На теперішній час виникла необхідність в отриманні інформації про з'єднання абонентського номерурухомого (мобільного) зв'язку - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , якими користувалася невстановлена особа, а також про місцезнаходження зв'язків вказаних номерів та мобільних терміналів IMEI (учасників з'єднання).
Документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати: інформація про вихідні та вхідні з'єднання абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 із зазначенням типу, дати, часу, тривалості дзвінків, в тому числі нульової тривалості, номерів учасників з'єднань, унікальних ідентифікаторів SIM-карток (IMSI), IMEI мобільних терміналів, номера карток поповнення рахунку, азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій за період з 10.03.2022 по 10.04.2022; інформація про місцезнаходження (азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій), а також серійні номери (IMEI) мобільних терміналів учасників з'єднань (абонентів Б) абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в період з 10.03.2022 по 10.04.2022.
Слідчий зазначає, що документи з вказаною інформацією мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
До клопотання надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; заяву про вчинення правопорушення та пояснення ОСОБА_5 від 21.04.2022; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 21.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 19.04.2022; рапорт старшого інспектора ВПК в Миколаївській області ДКП НП України без дати та номера щодо встановлення номерів мобільних телефонів, якими користується особа, на ім'я якої відкрито банківську картку НОМЕР_1 .
Інших доказів на обґрунтування вказаного клопотання не надано.
Як визначено у ч. 3 та ч. 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
У відповідності до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та одним із таких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах та документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі, отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Отже, з урахуванням вимог ст. ст. 161, 162 КПК України, документи, до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ, не є документами, до яких заборонено доступ, але вони містять охоронювану законом таємницю.
Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 160 КПК України встановлені чіткі вимоги до змісту клопотання, з яким звертається сторона кримінального провадження до слідчого судді або суду, при цьому в змісті клопотання, серед іншого повинно бути зазначено значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до вимог ст. 163 КПК України під час судового розгляду сторона, яка звернулась з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, має довести наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи, про тимчасовий доступ до яких надійшло подання: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказів відомостей, що містяться речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Проте дізнавачем не наведено та доданими до клопотання матеріалами не доведено, що саме абонент із зазначеними номерами мобільного телефону має причетність до вчинення даного кримінального правопрушення, або міг бути обізнаний про готування чи вчинення цього злочину; рапорт старшого інспектора ВПК в Миколаївській області ДКП НП України (єдине джерело, що містить інформацію щодо абонента та номера мобільного зв'язку) не є доказом в розумінні ст. 298-1 КПК України.
Таким чином, дізнавачем не доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, які містять охоронювану законом таємницю, а відтак, слідчим суддею встановлено, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 132, 160, 163, 164 КПК України, слідчий суддя
постановив:
- у задоволенні клопотання дізнавача СД ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022153040000202, про тимчасовий доступ до речей і документів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1