25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 420/6009/20
адміністративне провадження № К/9901/26677/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (головуючий суддя: Кравець О.О., судді: Коваль М.П., Зуєва Л.Є.) у справі №420/6009/20 за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,
І. РУХ СПРАВИ
08 липня 2020 року Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі також позивач або Державна екологічна інспекція) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» (далі також відповідач або ТОВ «Агрофірма «Дністровська»), у якому позивач просить тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" в частині:
виробництва продукції тваринництва та в частині використання АЗС з двома заправними колонками та трьома ємностями для зберігання паливно-мастильних матеріалів по 10 м3 кожна до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;
використання джерел викидів в атмосферне повітря: АЗС з двома заправними колонками та трьома ємностями для зберігання паливно-мастильних матеріалів по 10 м3 кожна; пристрій для сушки та чистки зернових культур; цехи по виробництву комбікормів; склади для зберігання зерна; свинарники з примусовою вентиляцією; телятники з примусовою вентиляцією; пункт газовогневої обробки металу; зварювальний апарат; станки для обробки металу; котли для опалення адміністративних та виробничих приміщень; столова; коптильний цех; маслобойні цеха; лісосклади; мельниця; норії; відстійники; деревообробний станок КС-1; ємність 16 м3; мельниця; котел варочний до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;
використання восьми артезіанських свердловин до виконання умов дозволу на спеціальне водокористування № УКР 51-А/Оде від 14 квітня 2017 року, а саме до встановлення огорожі санітарно - захисної зони.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про тимчасову заборону діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва - скасовано.
Ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено та тимчасово зупинено діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва до моменту отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла поштою 20 липня 2021 року), у якій скаржник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
30 серпня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року залишити без змін.
03 вересня 2021 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Дністровська" зареєстроване 29 квітня 2004 року, основні види діяльності якого 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
На виконання наказу від 14 лютого 2020 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 17 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська».
28 лютого 2020 року за результатами проведеного планового заходу Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено акт № 3/09, у якому зазначено про виявлення наступних порушень:
при огляді території TОB «Агрофірма «Дністровська» виявлені джерела викидів в атмосферне повітря: АЗС з двома заправними колонками та трьома ємностями для зберігання паливно мастильних матеріалів по 10 м3 кожна; пристрій для сушки та чистки зернових культур; цехи по виробництву комбікормів; склади для зберігання зерна; свинарники з примусовою вентиляцією; телятники з примусовою вентиляцією; пункт газовогневої обробки металу; зварювальний апарат; станки для обробки металу; котли для опалення адміністративних та виробничих приміщень; столова; коптильний цех; маслобойні цеха; лісосклади; мельниця; норії; відстійники; деревообробний станок КС-1; ємність 16 м3; мельниця; котел варочний, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
у ході перевірки території TОB «Агрофірма «Дністровська» встановлено порушення умов дозволу на спеціальне водокористування № У KP 51-А/Оде від 14 квітня 2017 року, а саме відсутня огорожа санітарно - захисної зони, недотримання санітарно-технічних норм з утримання водозабірної споруди, а саме захаращеність бур'янами, що є порушенням пункту 6 частини першої статті 44 Водного кодексу України, пунктів 4, 6, 7, 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2024;
у ході перевірки ТОВ «Агрофірма «Дністровська» було надано звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2019 рік (далі - Звіт). Відповідно до Звіту підприємством утримується 6980 голів свиней. Звіт з оцінки впливу на довкілля не підготовлено, висновок з оцінки впливу на довкілля відсутній, що є порушенням статті 3, частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
встановлено факт наявності на території ТОВ «Агрофірма» Дністровська» АЗС з двома заправними колонками та трьома ємностями для зберігання паливно мастильнх матеріалів по 10 м3 кожна; звіт з оцінки впливу на довкілля не підготовлено, висновок з оцінки впливу на довкілля відсутній, що є порушенням статті 3, частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
За результатом планового заходу державного нагляду (контролю) державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 18 лютого 2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 000057 за статтею 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) за порушення правил водокористування, відсутності санітарно-захисної зони, 18 лютого 2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000057, згідно якої відповідальну особу за охорону навколишнього природного середовища ТОВ «Агрофірма «Дністровська» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у результаті здійснення планового заходу Інспекцією встановлено факт провадження господарської діяльності ТОВ «Агрофірма» Дністровська» за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в порушення статей 10, 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (далі також Закон № 2707-XII), провадження діяльності без одержання висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням статті 3 Закону України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі також Закон № 2059-VIII) та зафіксовано факт порушення статті 44 Водного кодексу України, умов дозволу на спеціальне водокористування № УКР 51-А/Оде від 14 квітня 2017 року.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що коли підприємство розпочало здійснювати господарську діяльність отримання рішення про провадження діяльності у зв'язку із можливим шкідливим впливом такої діяльності на довкілля не було передбачено чинним на той час законодавством. Водночас до 2020 року позивачем не висувалося жодних зауважень щодо експлуатації свинарників, корівників та телятників ТОВ "Агрофірма "Дністровська". Також взяття проб, аналіз та дослідження обсягу викидів в атмосферне повітря позивачем не проводилось, а тому не зрозуміло яким чином позивач дійшов висновку про здійснення товариством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Після перевірки товариством встановлено огорожу санітарно-захисної зони навколо місця забору води з артезіанських свердловин.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що об'єкти тваринництва ТОВ «Агрофірма «Дністровська», які були збудовані в 1960-1970 роках після вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не реконструювались, технічно не переоснащувалися, не підлягали капітальному ремонту та не перепрофілювалися.
Також, в 1960-1970 роках, коли були збудовані об'єкти тваринництва та підприємство розпочало здійснювати господарську діяльність, отримання рішення про провадження діяльності у зв'язку із можливим шкідливим впливом такої діяльності на довкілля не було передбачено чинним на той час законодавством, так само і не вимагалося отримання висновків екологічної експертизи. Водночас жодних зауважень щодо експлуатації свинарників, корівників та телятників до ТОВ «Агрофірма «Дністровська» не висувалося аж до проведення перевірки у 2020 році.
За позицією суду першої інстанції, встановлені за результатами перевірки відповідачем порушення товариством вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який набув чинності 18 грудня 2017 року не відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги щодо тимчасового зупинення діяльності ТОВ "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва до моменту отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля зазначив, що ТОВ «Агрофірма «Дністровська» не має ані позитивного висновку державної екологічної експертизи, ані висновку з оцінки впливу на довкілля.
Апеляційним судом враховано, що в 1960-1970 роках, коли були збудовані об'єкти тваринництва та підприємство розпочало здійснювати господарську діяльність - отримання рішення про провадження діяльності у зв'язку із можливим шкідливим впливом такої діяльності на довкілля не було передбачено чинним на той час законодавством, проте під визначенням «планування» (передбаченим чинним законодавством) законодавцем мається на увазі не лише планування новими підприємствами діяльності на майбутнє, а і планування продовження поточної діяльності існуючих підприємств.
За позицією суду апеляційної інстанції, ставлення у нерівні умови підприємства, які знаходяться на стадії планування такої діяльності та які здійснюють її на даний час та продовжують здійснення - порушує принцип справедливості, як фундаментальний принцип права.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з метою стабілізації рівня концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети розвинутими державами та державами з перехідною економікою був підписаний Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, який Україна ратифікувала у 2004 року.
Більш того, 03 березня 2016 року Україна ратифікувала Протокол про реєстри викидів і перенесення забруднювачів ООН від 21 травня 2003 р., який зобов'язує державу створити послідовні, інтегровані, загальнонаціональні реєстри викидів і перенесення забруднювачів та встановлює граничні показники виробничих потужностей для окремих галузей аграрного сектору, зокрема в галузі інтенсивного виробництва продуктів тваринництва та аквакультури.
При цьому основними джерелами емісії парникових газів у галузі українського тваринництва є розведення і вирощування свиней, скотарство та птахівництво, а безпосереднім джерелом викидів метану і закису азоту в тваринництві є шлунково-кишкова ферментація тварин, відходи тваринного походження і обробіток сільськогосподарських земель для забезпечення кормової бази тваринництва.
За позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що положення Закону України "Про екологічну експертизу" втратили чинність, а висновок державної екологічної експертизи в порядку вказаного закону відповідач до початку своєї діяльності протиправно не отримав, ТОВ «Агрофірма «Дністровська» зобов'язане отримати висновок про оцінку впливу на довкілля в порядку Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не зважаючи на те, що відповідна оцінка згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» проводиться на стадії планування діяльності, позаяк відповідач здійснює поточну господарську діяльність та планує її здійснення у майбутньому, тому не може залишатися поза межами екологічного контролю .
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року ґрунтується на висновках, які зроблені без врахування правових позицій Верховного Суду, зокрема. які викладені у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 804/3983/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 807/1410/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 та від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17.
Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про тимчасову заборону діяльності товариства в частині виробництва продукції тваринництва, не врахував відсутність припису, яким би надавалась можливість усунути будь-які порушення у добровільному порядку, не з'ясовано підстави застосування саме крайньої міри реагування без надання можливості виконати усунення спірних порушень у добровільному порядку, не враховано відсутність доводів відповідача із посиланням на конкретні докази щодо існування загрози життю та/або здоров'ю людей, не враховано принципу співмірності та недотримано балансу між інтересами товариства і публічними інтересами, оскільки така крайня міра реагування завдасть неабияких збитків, внаслідок чого останнє взагалі може припинити свою діяльність.
За позицією відповідача, Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» чітко визначено, що ті підприємства, які здійснюють поточну діяльність, яка підпадає під перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 28 серпня 2013 року № 808 також зобов'язані отримати оцінку впливу на довкілля, однак, за умови якщо ними здійснюється будь-яке оновлення умов провадження діяльності, розширення та/або зміни, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів.
Звертає увагу, що ТОВ «Агрофірма «Дністровська» займається розведенням свиней та великої рогатої худоби (корови, телята) ще з 1960-х років та жодних реконструкцій та будівництва нових об'єктів з того часу не здійснювалося. В 1960-1970 роках, коли були збудовані об'єкти тваринництва та підприємство розпочало здійснювати вказану господарську діяльність - отримання рішення про провадження діяльності у зв'язку із можливим шкідливим впливом такої діяльності на довкілля не було передбачено чинним на той час законодавством, так само не вимагалося отримання висновків екологічної експертизи.
Водночас зазначає, що за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам та означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно - правовими актами чинності.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що правовідносини у постановах на які посилається відповідач не є подібними до спірних правовідносин у даній справі, а тому посилання на них як на підставу касаційного оскарження є безпідставним та необґрунтованим.
Звертає увагу на надання відповідачем в ході проведення планового заходу державного нагляду (контролю) звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2019 рік, відповідно до якого підприємством утримується 6980 голів свиней.
Водночас стверджує, що за змістом пункту 23 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808, тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше) як вид діяльності, становить підвищену екологічну небезпеку.
Позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Також позивач з покликанням на висновки Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 560/1370/19 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 816/1349/16 зазначає, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до повноважень Верховного Суду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується відповідачем та переглядається судом касаційної інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо наявності підстав на тимчасове зупинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва до моменту отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
За змістом статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.
Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633, Інспекція є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частина п'ята статті 4 Закону № 877-V визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно із частинами сім-дев'ять статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.
В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.
Аналогічний висновок закріплений в рішенні Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 816/1349/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 560/1370/19.
Водночас застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про загрозу для життя і здоров'я людей внаслідок забруднення довкілля.
З урахуванням зазначеного та предмету спору, ключовим питанням при вирішенні справи залишається наявність або відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку суб'єкта господарської діяльності та наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення діяльності ТОВ "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва до моменту отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.
Надаючи правову оцінку виявленому в ході перевірки порушенню, Верховний Суд виходить із такого.
Так, за змістом акту № 3/09 під час перевірки відповідачем було надано звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2019 рік, згідно із яким підприємством утримується 6980 голів свиней.
Беручи до уваги зазначений звіт за 2019 рік, а також відсутність у відповідача звіту з оцінки впливу на довкілля позивач дійшов висновку про порушення товариством статті 3, частини третьої статті 17 Закону України « Про оцінку впливу на довкілля».
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій застосували , зокрема, норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»( Закон № 2059-VIII).
Згідно із статтею 3 Закону України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
За змістом частини 2 статті 17 Закону № 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Згідно із пунктом 22 частини 2 статті 3 Закону № 2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 14 частини 3 статті 3 Закону № 2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності встановлених (затверджених) рішенням про провадження - планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
До видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» відносить й:
потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок) (пункт 19 частини 2 статті 3 (перша категорія видів планованої діяльності та об'єктів)).
потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше). (пункт 2 частини 3 статті 3 ( друга категорія видів планової діяльності та об'єктів).
Згідно із частиною 3 статті 17 Закону № 2059-VIII висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Водночас за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі №520/8633/18:«аналіз вищевказаних норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дає підстави колегії суддів для висновку, що дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи».
Як встановлено судами попередніх інстанцій і не спростовано позивачем, під час проведення перевірки не було представлено позитивного висновку державної екологічної експертизи.
Такого висновку, одержаного до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який за приписами норм статті 17 вказаного Закону, зберігає чинність та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля, не було надано товариством і під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.
Водночас судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Дністровська» займається розведенням свиней та великої рогатої худоби (корови, телята) ще з 1960-х років, тобто ще до набрання чинності Законом України від 9 лютого 1995 року № 45/95-В «Про екологічну експертизу».
Отже, на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який за загальним правилом зобов'язує здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3 цього Закону. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Так, пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII надає визначенню поняттю «планована діяльність» - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду 04 травня 2022 року у справі №520/8633/18: «поняттям «планована діяльність» охоплюється планована господарська діяльність, що включає, зокрема, реконструкцію об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень».
Беручи до уваги вищезазначену правову позицію та зміст пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII поняттям «планована діяльність» охоплюється планова господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкти тваринництва збудовані та введені у експлуатацію - телятник у 1960 році, коровник у 1961 році, коровник у 1963 році, коровник 4-х рядний у 1966 році, свинарник-маточник у 1968 році, свинарник - маточник у 1969 році, свинарник - відкормник у 1969 році, коровник у 1976 році, коровник 4-х рядний у 1977 році, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів.
Отже, враховуючи, що товариство працює з 1960 років, суб'єкту владних повноважень під час перевірки необхідно було установити не лише наявність /відсутність оцінки впливу на довкілля (документу) але й чи були підстави для його отримання в порядку Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме реконструкція, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Також відповідачем не встановлювалося чи відбувалося розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності встановлених (затверджених) рішенням про провадження - планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля ( пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону № 2059-VIII).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкти тваринництва ТОВ «Агрофірма «Дністровська», які були збудовані в 1960-1970 роках після вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не реконструювались, технічно не переоснащувалися, не підлягали капітальному ремонту та не перепрофілювалися на підставі пояснень і доказів наданих позивачем під час судового засідання.
Отже, під час перевірки суб'єктом владних повноважень не були встановлені обставини, які є підставою для вжиття заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення діяльності ТОВ "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва.
Водночас посилання суду апеляційної інстанції на норми міжнародного права, а саме Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, який Україна ратифікувала у 2004 року, Протокол про реєстри викидів і перенесення забруднювачів ООН від 21 травня 2003 року, суд оцінює критично, оскільки під час перевірки встановлено відсутність документу - оцінки впливу на довкілля, а не перевищення лімітів викидів та забруднення навколишнього природнього середовища, що впливає на життя та здоров'я людей.
Згідно із статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За такого правового регулювання рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а судом апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права скасовано рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» задовольнити.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо тимчасово зупинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" в частині виробництва продукції тваринництва до моменту отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.
В цій частині позовних вимог залишити в силі рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
В.М. Кравчук
В.М. Шарапа