25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 607/12923/21 пров. № А/857/2070/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.
за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції,
на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2021 року (суддя - Делікатна Л.В.., час ухвалення - 12:50 год., місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - 23.12.2021),
в адміністративній справі №607/12923/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції,
про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, в якому просив: 1) поновити встановлений ст.289 КУпАП строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення; 2) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.06.2021 серії ДПО18 №990948, винесену інспектором взводу №2 роти ТОР УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Заболотним В.М.; 3) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.4 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП закрити; 4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2021 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
Однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 року ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №607/12923/21 - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2021 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.06.2021 серії ДПО18 №990948, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП закрито. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 454 гривні.
06.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про розподіл судових витрат. Просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..
Відповідач УПП в Тернопільській області ДПП звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, у якому просило відмовити стороні позивача у задоволенні заяви щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.12.2021 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №607/12923/21 - задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..
З додатковим рішення суду першої інстанції від 23.12.2021 року не погодився відповідач УПП в Тернопільській області ДПП та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн. є неспівмірним відносно даної категорії справ.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 23.12.2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. відмовити.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржене додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене нею додаткове рішення суду залишити без змін.
Учасники справи в засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, з врахуванням наступного.
Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із абз.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи завершено ухваленням Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 01.12.2021 року у справі рішення, яким позов задоволено.
Представник позивача в адміністративному позові просив покласти судові витрати на відповідача. Окрім цього, в судовому засіданні 01 грудня 2021 року адвокат Башуцький І.Я. просив суд не вирішувати питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки протягом п'яти днів ним будуть подані докази на підтвердження розміру таких витрат.
06.12.2021 року сторона позивача звернулася до суду першої інстанції із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, до якої на підтвердження розміру вказаних витрат позивача надано копію акта №1 обсягу наданої правничої (правової) допомоги від 01.12.2021 р. до договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2021р., згідно якого витрати на професійну правничу допомогу складають 6000,00 грн. (а.с. 68).
Заявлені вимоги у заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. ґрунтуються на тому, що згідно акта №1 від 01.12.2021 року обсягу наданої правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2021 року, Адвокатським об'єднанням «Сила права» за договором надано ОСОБА_1 послуги з правничої допомоги в обсязі, описаному в цьому акті, вартість яких становить 6000 гривень.
До матеріалів справи приєднано договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Сила права» (а.с. 7).
Згідно акта №1 від 01.12.2021 року обсягу наданої правничої (правової) допомоги у детальному розрахунку АО «Сила права» надало ОСОБА_1 правничу (правову) допомогу в наступному обсязі: попередня (досудова) консультація, вивчення документів, аналіз законодавства щодо предмета спору. Формування правової позиції та підготовка позовної заяви (кількість затрачених годин - 3) вартістю вказаних послуг - 3000 грн.; підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2021 р. (кількість затрачених годин - 2) вартістю вказаних послуг - 2000 грн.; участь у судових засіданнях (кількість затрачених годин - 1) вартістю вказаних послуг - 1000 грн. Всього затрачених годин - 6 загальною вартістю 6000 грн..
Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, апеляційний суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення та характером спору, позовними вимогами та обсягом досліджуваних доказів відноситься до справ незначної складності. Адміністративні справи такої категорії являються досить поширеними у судовій практиці, із уже сформованими правовими позиціями у подібних правовідносинах. Тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала не надмірного і не значного обсягу юридичної (правової) роботи.
Вказане підтвердив і суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів вважає, що обсяг і розмір витрат щодо надання правничої (правової) допомоги позивачу, зокрема, із надання попередньої (досудової) консультація, вивчення документів, аналіз законодавства щодо предмета спору, формування правової позиції та підготовка позовної заяви (кількість затрачених годин - 3) вартістю - 3000 грн. є завищеною, реальний обсяг якої, на переконання колегії суддів, з урахуванням даної категорії справ, становить не більше однієї тисячі гривень із затраченим часом - 1 година.
Також суд апеляційної інстанції вважає, що вартість наданої позивачу правничої (правової) допомоги із підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2021р. (кількість затрачених годин - 2) вартістю вказаних послуг - 2000 грн. є завищеною, реальний обсяг якої, з урахуванням даної категорії справ та численної судової практики, становить не більше однієї тисячі гривень із затраченим часом - 1 година.
Із витратами, пов'язаними з участю представника позивача у судових засіданнях (кількість затрачених годин - 1) вартістю вказаних послуг - 1000 грн. колегія суддів погоджується.
Відтак, з огляду на встановлені обставини з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, на переконання апеляційного суду розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції необхідно зменшити до 3000 гривень, а отже заява сторони позивача про стягнення судових витрат у розмірі 6000 грн. підлягає частковому задоволенню.
На підставі положень статті 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення суду першої інстанції від 23.12.2021 року в частині стягнення судових витрат, а саме: в абзаці першому резолютивної частини додаткового рішення суду формулювання «задоволити» змінити формулюванням «задоволити частково»; в абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення суду формулювання «у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень» змінити формулюванням «у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень».
Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції - задоволити частково.
Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі №607/12923/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - змінити, а саме:
- в абзаці першому резолютивної частини цього додаткового рішення суду формулювання «задоволити» змінити формулюванням «задоволити частково»;
- в абзаці другому резолютивної частини цього додаткового рішення суду формулювання «у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень» змінити формулюванням «у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень».
У решта частині додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі №607/12923/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Р. Й. Коваль
В. В. Святецький
Повний текст постанови суду складено 25.05.2022 року