Єдиний унікальний номер 205/2801/22
Провадження № 1-кс/205/723/22
24 травня 2022 року місто Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням №12022041690000479 від 22.05.2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шелехова, Іркутської області, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
24.05.2022 року до суду надійшло вказане клопотання.
Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику - адвокату ОСОБА_6 23.05.2022 року.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.05.2022 року приблизно о 23 годині 00 хвилин (більш точний час встановити в ході проведення досудового розслідування не вдалось можливим) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на перехресті вулиць Золотоосінньої та Стадіонної в місті Дніпро, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, утримуючи в своїй руці ніж, спричинив ОСОБА_7 один удар даним ножем в область черева.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 , згідно довідки виданої КНП «КЛШМД» ДМР від 22.05.2022 року, заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням селезінкового кута ободової кишки. Вказане тілесне ушкодження відповідно до підпунктів й), к) пункту 2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя і здоров'я в момент заподіяння, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
22.05.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 23.05.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків. З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може шляхом залякування, погроз схилити їх до зміни наданих показів, або відмови від них під час досудового розслідування та судового розгляду, на що також вказує насильницький характер вчиненого злочину.
З огляду на зазначене, слідчий просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні частково визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечував проти факту нанесення ним потерпілому удару ножем, проте у нього не було умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Зазначив, що має постійне місце проживання, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на не обґрунтованість підозри, та недоведеність слідчим та прокурором ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що перебуває з підозрюваним в товариських відносинах близько трьох років. Будинок, котрий знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , належить йому на праві власності з 2009 року. ОСОБА_5 проживає у цьому будинку з весни 2020 року, забезпечуючи схоронність будинку, оскільки в будинку деякий час ніхто не проживав, та в будинку неодноразово відбувалися крадіжки. Він, якщо відносно підозрюваного застосують цілодобовий домашній арешт, не заперечує проти проживання останнього в будинку під час домашнього арешту, зобов'язується забезпечувати підозрюваного продуктами харчування та необхідними предметами для проживання.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що є підставою для відхилення позиції захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення при вирішенні даного клопотання по суті.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно до ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали, які додані до клопотання, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики, в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного. При цьому слідчий суддя зауважує, що події кримінального правопорушення відбулися 21.05.2022 року о 23-00, речові докази - речі підозрюваного, на яких присутні сліди РБК були вилучені під час огляду місця події 22.05.2022 о 14-00 годині, який проводився в присутності ОСОБА_5 , що свідчить про відсутність у останнього наміру перешкоджати кримінальному провадженню.
З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, а посилання органу досудового розслідування на те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків не доведена належним чином з урахуванням стадії кримінального провадження, та можливості уникнути вказаних ризиків іншим більш м'яким запобіжним заходом.
Вирішуючи дане клопотання по суті слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м.Дніпрі, про що надав показання свідок ОСОБА_9 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність даних ухилення останнього від органів досудового слідства та суду.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що сукупність ризиків і доводів, на які посилається сторона обвинувачення, дають підстави для висновку про застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме, у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволені клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням №12022041690000479 від 22.05.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, до 24.07.2022 року.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім часу необхідного для лікування.
У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання наступних обов'язків: прибувати до слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з дня винесення ухвали, тобто до 24.07.2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Звільнити затриманого ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1