Справа № 299/1917/22
Закарпатський апеляційний суд
19.05.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/170/22 за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2022.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 10.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 14.04.2022 до Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури про арешт речових доказів, а саме: тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 ; довідки про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 , шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування ними, у кримінальному провадженні, внесеному 10.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2022 до чергової частини ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що 09.04.2022 о 23 год. 37 хв., в міжнародному пункті пропуску «Вилок» під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , надав на паспортний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку від 21.03.2022 №8 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 . Під час проведення перевірки у працівників пункту пропуску виникли сумніви щодо дійсності вказаних документів.
-2-
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області в період часу з 00 год. 30 хв. до 01 год. проведено огляд місця події - службового приміщення контрольно-пропускного пункту «Вилок», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено згадані документи.
10.04.2022 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Підставою для вилучення майна виступило те, що майно є предметом кримінального правопорушення. Крім того, при наданні пояснення ОСОБА_6 підтвердив факт підробки документів та покупку їх через Інтернет у невстановленої особи.
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області було направлено листа від 10.04.2022 №3907/106/27-1-2022 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою підтвердження або спростування факту видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 №5/0014 на ім'я ОСОБА_6 та довідки від 21.03.2022 №8 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на ім'я ОСОБА_6
10.04.2022 до ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області надійшов лист від 10.04.2022 №642 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому спростовано факт видачі ОСОБА_6 військово-облікових документів.
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову, якою тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 , визнано речовими доказами.
Необхідність накладення арешту на майно, прокурор обгрунтував тим, що документи, про арешт яких подано клопотання, що були вилучені під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном та виступають предметом кримінального правопорушення. Підставою для накладення арешту є те, що вилучені речі постановою дізнавача визнано речовими доказами, тому у кримінальному провадженні виникла необхідність вжити заходи для їх збереження шляхом накладення арешту. Метою накладення арешту є збереження речових доказів задля унеможливлення розпоряджатися ними, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню. Обставиною, що підтверджує необхідність застосування арешту майна, виступає необхідність призначення технічної експертизи документів для встановлення способу їх виготовлення, ідентифікації печаток (штампів). Не накладення арешту на майно та не застосування заборон користування, розпорядження майном може призвести до його пошкодження, зникнення, втрати чи знищення.
Ухвалою слідчого судді клопотання прокурора залишено без задоволення. Ухвала вмотивована тим, що до клопотання не долучено протокол огляду речових доказів - документів, про арешт яких подано клопотання. Водночас, відомості, які містяться в інших доказах, не виступають достатніми для встановлення того, що відповідні документи отримано в порядку, передбаченому КПК України. З огляду на наведене, на думку слідчого судді щодо вказаних речових доказів не підлягає застосуванню захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
-3-
В апеляційній скарзі, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та необґрунтовану, накласти арешт на вилучене майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні. Вважає, що вилучені документи відповідають критеріям ст.98 КПК України, як речові докази, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, проведення ряду слідчих дій, в тому числі проведення експертиз, підлягають арешту. Вважає, що посилання слідчого судді в ухвалі, як на підставу для відмови у накладенні арешту на вилучені документи, на відсутність протоколу їх огляду є безпідставним та суперечить ч.2 ст.171 КПК України, яка, хоча і встановлює обов'язок долучати до клопотання про арешт майна певні документи, однак не конкретизує, які саме. Тобто, протокол огляду речових доказів не є обов'язковим документом, який має бути долучено до клопотання про арешт майна. Під час апеляційного розгляду просить дослідити докази, які додано до клопотання .
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, та особи у якої вилучено майно, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Окрім того, апеляційний суд враховує клопотання прокурора про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового апеляційного провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст.404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.131-132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону та не з'ясував належним чином всіх обставин, які передбачають підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
-4-
На думку апеляційного суду, зміст клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно дає достатні підстави для висновку, що дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, та стороною обвинувачення дано належне обґрунтування необхідності такого арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2,3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як зазначено у ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З клопотання прокурора вбачається, що ВД ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме за фактом підробки військово-облікових документів - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 №5/0014 на ім'я ОСОБА_6 та довідки від 21.03.2022 № 8 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на ім'я ОСОБА_6
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, в період часу з 00 год. 30 хв. до 01 год. проведено огляд місця події - службового приміщення контрольно-пропускного пункту «Вилок», що знаходиться за адресою Закарпатська область Берегівський район смт Вилок вул.Ф.Ракоці,142, в ході якого виявлено та вилучено згадані документи.
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області було направлено листа від 10.04.2022 №3907/106/27-1-2022 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою підтвердження або спростування факту видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 №5/0014 на ім'я ОСОБА_6 та довідки від 21.03.2022 №8 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на ім'я ОСОБА_6
10.04.2022 до ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області надійшов лист від 10.04.2022 №642 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому спростовано факт видачі ОСОБА_6 військово-облікових документів.
-5-
10.04.2022 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову, якою тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 , визнано речовими доказами.
В межах зазначеного кримінального провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на наведені прокурором та встановлені органом дізнання обставини, враховуючи положення ч.1 ст.98 КПК України, вилучені військово-облікові документи, є речовими доказами, що в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування.
На думку апеляційного суду, вилучене тимчасово під час огляду місця події майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України та є достатні підстави вважати, що воно могло бути використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, а тому з метою збереження речових доказів та їх дослідження органами досудового розслідування, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Також, на думку колегії суддів, матеріалами клопотання та доводами прокурора підтверджено, що в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна, а саме можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, доведено необхідність виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості таких ризиків.
Крім того, арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин кримінального провадження, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею не надана належна оцінка тому, яке значення у вказаному кримінальному провадженні має тимчасово вилучене майно.
На думку колегії суддів, слідчим суддею не вірно встановлено, що матеріали клопотання не містять доказів правомірності вилучення документів, щодо яких прокурор просить вжити заходи забезпечення кримінального провадження, через відсутність протоколу їх огляду, з огляду на ступне.
Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Частиною 1 статті 40-1 КПК України передбачено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Частиною 5 статті 237 КПК України передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування,
-6-
звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
З матеріалів судового провадження вбачається, що до клопотання про арешт майна прокурором долучено протокол огляду місця події від 10.04.2022 - службового приміщення контрольно-пропускного пункту «Вилок», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого дізнавачем виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 № 8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає, що матеріали клопотання містять відомості про те, що вказані документи були вилучені під час проведення огляду з метою виконання завдань, передбачених ч.2 ст.167 КПК України, оскільки вони виготовлені та використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а отже накладення арешту на них відповідає вимогам ст.ст.132, 167, 168, 170-173 КПК України.
Таким чином, на думку колегії суду, слідчий суддя при розгляді клопотання не в повній мірі з'ясувала всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вилучене 10.04.2022 майно, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , та довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим майном.
Такий вид обтяження необхідний для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.
Згідно ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає до задоволення.
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційної скарга прокурора підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
-7-
Керуючись ст.ст.170,172,404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2022 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна скасувати.
Клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 10.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 29.11.2018 № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 ; довідку про виключення з військового обліку від 21.03.2022 №8, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування ними.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: