Справа № 299/2010/22
Закарпатський апеляційний суд
19.05.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/195/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.04.2022.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить148860 грн., строком до 19.06.2022 включно, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, відомості про які 16.02.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071080000078.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.
З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_6 , будучи 05.11.2021 засудженим Виноградівським районним судом Закарпатської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 04 (чотири) роки, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 02 (два) роки, на шлях виправлення не став, а повторно скоїв кримінальні правопорушення за таких обставин.
16.02.2022 близько 04 год. ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_8 , де реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вхідних
-2-
дверей, проник до квартири, звідки повторно, таємно викрав з дитячої кімнати мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi 7» 3/32 GB, s/n НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , чорного кольору вартістю 2200 грн. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав з дерев'яного столику в дитячій кімнаті ноутбук марки «DELL», модель: PP41L, Ref Number: 08225, чорного кольору вартістю 3000 грн. та жіночий гаманець чорного кольору вартістю 436,50 грн. з грошовими коштами в сумі 7000 грн., чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 12636,50 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Крім того, 16.02.2022 близько 04 год. ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_8 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення документів та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, таємно викрав паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_8 , паспорт для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 та карту для виплат банку «Укргазбанку», № НОМЕР_3 , із викраденим зник.
19.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої підозри, а також наявністю ризиків, передбачених пунктами 1,3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо. В клопотанні зазначено, що тяжкість та специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, який ніде не працює та не навчається, не має міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проживання, по місцю проживання характеризується з негативної сторони, а також те, що ОСОБА_6 раніше засуджений вироком Виноградівського районного суду від 05.11.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України з іспитовим строком, на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний тяжкий злочин проти власності, а тому з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають
-3-
фактичним обставинам справи. Слідчим суддею необґрунтовано неможливість застосування ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу. Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 молодий за віком, має постійне місце проживання, проживає з батьками, відшкодував потерпілій завдану шкоду. ОСОБА_6 не має наміру перешкоджати слідству та буде дотримуватись всіх покладених на нього обов'язків. Разом з тим у матеріалах відсутні докази, щодо існування реальних ризиків його не належної процесуальної поведінки. Таким чином, сукупність наведених обставини свідчить про можливість обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що буде достатнім для забезпечення кримінального провадження. Також захисник вважає, що слідчий суддя безпідставно в ухвалі послався на наявність у ОСОБА_6 судимості, оскільки вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.11.2021 не набрав законної силі, оскільки оскаржений до апеляційного суду.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує заяву прокурора про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений
-4-
може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 16.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071080000078, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.
19.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 20.04.2022 за клопотання слідчого СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить148860 грн., строком до 19.06.2022 .
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено
-5-
доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, за вчинення яких йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаних кримінальних правопорушень це свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( рішення «Летельє проти Франції»).
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, доведена слідчим та прокурором, і сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків. Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні цього злочину на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
-6-
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
На думку апеляційного суду, ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 має міні соціальні зв'язки, родину та постійне місце проживання, а потерпіла немає до нього претензій, самі по собі не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Всупереч доводам захисника ОСОБА_5 , суд першої інстанції вірно врахував вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.11.2021, яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з іспитовим строком, який хоча і не набрав законної сили, оскільки перебуває на стадії апеляційного перегляду, однак об'єктивно характеризує ОСОБА_6 , як особу схильну до поза процесуальної поведінки та свідчить про неможливість застування йому більш м'якого запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_5 доводи на захист підозрюваного були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені у апеляційній скарзі мотиви також не дають підстав для зміни чи скасування ухвали суду і застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
-6-
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягають.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.04.2022, щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: