Справа № 444/2869/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/166/21 Доповідач: ОСОБА_2
24 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_7 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання з процесуальними витратами, заходами забезпечення кримінального провадження та речовими доказами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 22 вересня 2020 року близько 20 год. 30 хв., знаходячись в салоні маршрутного таксі «Львів-Сокаль», в межах населеного пункту с. Великий Дорошів, Жовківського району, Львівської області, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб і потерпілої ОСОБА_10 , діючи повторно таємно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, із пасажирського сидіння викрав рюкзак, торговельної марки «ТНЕ BRIDGE» розміром 26*32*12 см, вартістю 8979 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. та окуляри сонцезахисні торговельної марки «PRADA» з маркувальним позначенням «SPS 02S U61-6S1», вартістю 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 04 коп., після чого залишив місце події, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 11 657 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 04 коп.
В апеляційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, а також у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Вважає невмотивованим рішення суду.
Наголошує, що судом не враховано у повній мірі ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину і дані про особу обвинуваченого.
Акцентує, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності та маючи непогашену судимість, знову вчинив злочин цієї категорії, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, що ставить під сумнів щирість його каяття.
На думку апелянта, наведені обставини негативно характеризують особу обвинуваченого і викликають обґрунтований сумнів у можливості виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання.
Просить скасувати вирок Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_9 про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам місцевий суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.
Так, згідно ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню суспільної небезпеки та даним про особу винного.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, виходячи з поняття судового розсуду, обираючи між законними альтернативами, належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин і призначив покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України та підставно звільнив обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування такого з випробуванням з встановленням іспитового строку і покладенням відповідних обов'язків, згідно ст.ст. 75, 76 КК України, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на думку прокурора, яка виступаючи в суді першої інстанції в судових дебатах, окрім іншого, просила звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Що стосується доводів прокурора про наявність у ОСОБА_7 непогашеної судимості, то колегія суддів вважає дану обставину такою, що не перешкоджає застосуванню відносно обвинуваченого положень ст. 75 КК України.
Наведене, узгоджується із практикою Верховного Суду, зокрема позиція касаційної інстанції з цього приводу висловлена у постановах від 19 лютого 2019 року у справі №337/3654/16-к та від 28 травня 2020 року у справі №753/13972/17.
З огляду на відсутність прямої заборони закону та з врахуванням позиції Верховного Суду, дискреційних повноважень суду, а також обставин справи, в тому числі позитивної характеристики особи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо застосування положень ст. 75 КК України не спростовують викладених у вироку висновків суду про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року відносно ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4