Справа № 456/5032/21
Провадження № 2/456/378/2022
іменем України
17 травня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Карпин О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3501,47 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами укладено договір розподілу природного газу на умовах типового, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Фактом приєднання споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Розділу І Договору). Договір розподілу є публічним, його текст розміщено за посиланням https://104.ua/ua/reaulation/id/tipovii-doqоvir-rozpodilu-prirodnoao-gazu-15510.(п. 1.1 Розділу 1 Договору). Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1. Розділу II Договору). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч,1 ст. 9 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”). Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим до 20 числа (включно) місяця,в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ (абз. 2 п. 6.6 Розділу 6 Договору). Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ (п 6.1. Розділу VI Договору). АТ "Львівгаз» встановлено наступний тариф на послугу з розподілу природного газу: 0,90 грн. за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.01.2020 р. до 30.06.2020 р. включно (абз. 1 пп. 1 п. 1 постанови НКРЕКП від 24.12.2019 р. №3032 “Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ “ЛЬВІВГАЗ”); 0,99 грн. за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ) з 01.07.2020 р. (пп.1 п.1 постанови НКРЕКП від 24.06.2020 р. №1170 “ Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 р.); 1,68 грн. за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ) з 01.01.2021 (пп.1 п.1 постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2776 " Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Львівгаз"). АТ “Львівгаз” надавало споживачу впродовж періоду з 01.01.2020 р. по 30.09.2021 р. послугу з розподілу природного газу, що підтверджується зміною показників газового лічильника, яка відображена у розрахунку заборгованості за розподіл природного. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати комунальної послуги виконав частково, а саме 21.09.2021 р. здійснив оплату в сумі 233,87 грн., внаслідок чого, станом на 30.09.2021 р. заборгованість відповідача перед позивачем за розподілений природний газ становить 3501,47 грн.За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1. Розділу 8 Договору). З метою стягнення заборгованості АТ “Львівгаз” 20.04.2021 р. звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у порядку наказного провадження. 17.05.2021 р. було видано судовий наказ, проте відповідач звернувся із заявою про скасування такого наказу. Ухвалою суду від 04.06.2021 у справі № 456/1938/21 заяву задоволено, судовий наказ скасовано та запропоновано звернутися з тими самими вимогами у позовному провадження, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Покликається на те, що 20.09.2021 року відповідачем ОСОБА_1 було укладено з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» письмовий договір про надання населенню послуг з газопостачання від 21 жовтня 2013 року і яким був підписаний виконавцем та споживачем, як сторонами. Вищевказаний правочин був чинним саме до 20 вересня 2021 року, оскільки зміни до нього протягом згаданого часу дії сторонами внесені не були. Відповідно до положень даного правочину виконавець надає відповідачу, як споживачу, послуги з постачання природного газу. Будь-яких положень про оплату грошових коштів за окремий розподіл природного газу такий не передбачає. Також відповідачу не пропонувалось і не було укладено інших договорів з позивачем у справі про надання йому, як споживачеві, інших додаткових платних послуг, ніж передбачені умовами вже укладеного правочину. Також з умов договору вбачається, що сторони не погоджували його розірвання чи зміну в односторонньому порядку. Відповідно до положень первинного правочину вартість доставки природного газу залежала від об'ємів його поставки і відповідно входило в ціну останнього (п.2 Договору). Також відповідно до п. 41 цього ж Договору останній вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про намір його розірвання або перегляду. Відтак відповідач належним чином виконував всі умови підписаного договору про надання населенню послуг з газопостачання від 21.10.2013 року і заборгованість у нього відсутня. Це означає, що відповідач, як споживач, оплачував фактично надані йому послуги при відсутності будь-яких дій зі сторони позивача щодо зміни умов укладеного правочину.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в обґрунтування якого покликається на те, що правовідносини між АТ «Львівгаз» та споживачами регулюються спеціальними нормами права: 1) типовим договором розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498, 2) Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494. Відповідно до п.2.1. Розділу II договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГРС та іншими нормативно-правовими актами. Між сторонами укладено договір розподілу природного газу на умовах типового, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Відповідно до п.1.3 Розділу І Договору фактом приєднання споживача до умов цього Договору євчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокреманадання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.Споживання природного газу відповідачем підтверджується розрахунком заборгованості. 20.12.2019 р. відповідачем було сплачено кошти за газ, що свідчить про приєднання до умов договору та в свою чергу є одним із способів приєднання до умов договору, а саме: документально підтвердженеспоживання природного газу.Це підтверджується зміною показників газового лічильника, яка відображена у розрахунку заборгованості за розподіл природного газу. Той факт, що 20.09.2021 відповідачем було підписано заяву-приєднання до умов Договору жодним чином не свідчить про приєднання до умов Типового договору розподілу лише 20.09.2021 та не впливає на спірні правовідносини, оскільки станом на 20.12.2019 р. такий договір між сторонами вже було фактично укладено. Відповідач споживав природний газ та здійснював за нього часткову оплату, приєднався до умов договору розподілу природного газу на умовах типового, посилання: https://lv.104.ua/ua/services/pidkliuchiti-aaz/distribution-terms/id/pat-lvivaaz-informuie-pro-zmini-v-tipovоmu-dogov-or-29886, що підтверджується довідкою про фінансовий стан абонента. Крім того, вказаний договір є у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України за адресою: https://zakon.rada.qov.ua/laws/show/z1384-15#Text.Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3. розділу І типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕ КП від 30.09.2015 р. № 2498. Цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним (п.1.1 Типового договору розподілу). Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України (п.1.2 Типового договору розподілу). Оператор ГРМ зобов'язується розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу та поточну редакцію тексту цього Договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього Договору в установленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності (пп.1 п.7.1 Типового договору розподілу). Таким чином, вказаний Типовий договір затверджено постановою НКРЕКП, наявний на веб-сайтіпозивача, а також Верховної Ради України, є публічним та однаковим для всіх споживачів в Україні.
В судовому засіданні представник позивача Трухим С.В. позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
З довідки №665 року виданої КП «Управляюча компанія «Надія» 24.03.2021 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 прописаний та проживає власник ОСОБА_1 , 1949 року народження та дружина ОСОБА_2 , 1956 року народження.
З розрахунку заборгованості за розподіл природного газу Оператора газорозподільної системи АТ «Львівгаз» вбачається, що у абонента рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 заборгованість за розподіл природного газу з січня 2020 року по вересень 2021 року становить 3501,47 грн.
06.09.2021 АТ «Львівгаз» направляв на адресу відповідача ОСОБА_1 досудове повідомлення про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу з вимогою вжиття заходів щодо погашення існуючої заборгованості в добровільному порядку, проте оплата здійснена не була.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) - договір розподілу природного газу це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; - доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; - оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб'єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб'єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498, в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно з пунктами 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Договір розподілу є публічним, його текст розміщено за посиланням https://104.ua/ua/reaulation/id/tipovii-doqоvir-rozpodilu-prirodnoao-gazu-15510.(п. 1.1 Розділу 1 Договору).
Отже, у даному випадку для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору, споживачу не обов'язкова наявність підписаної заяви-приєднання, оскільки фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору та його укладення можуть бути як сплата рахунку Оператора ГРМ, так і будь-які інші докази на підтвердження споживання природного газу відповідачем по справі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_2 , номер особового рахунку НОМЕР_1 . За вказаною адресою відповідач зареєстрований та фактично проживає.
Фактом приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов Типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживання певних об'ємів природного газу та зміною ним показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Отже, між сторонами укладено договір розподілу природного газу на умовах типового, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що договору із позивачем про постачання природного газу він не укладав, оскільки факт його приєднання як споживача до умов договору підтверджується зміною показників газового лічильника за користування природнім газом та здійснення ним часткової оплати вартості послуг з розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1. Розділу II Договору).
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ (п 6.1. Розділу VI Договору).
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону України обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виходячи із вимог статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Стаття 525 ЦК забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Однак відповідач належним чином не виконує умови договору з розподілу природного газу, а саме відповідач отримував послуги з постачання природного газу та відповідно отримував і послуги з розподілу природного газу до об'єкту газопостачання, однак не сплачував вартість отриманих ним послуг в повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася перед позивачем заборгованість, яка підтверджена позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено факт приєднання відповідача до умов Типового договору з розподілу природного газу, а тому вважає, що позов слід задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 3501,47 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Підлягають стягненню з відповідача і понесені позивачем судові витрати в розмірі 2270 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 3501,47 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 2270 грн. сплаченого судового збору, а всього разом 5771,47 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят одну гривню 47 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 24.05.2022 року.
Головуючий суддя С. С. Сас