25.05.2022
Справа № 497/753/22 Провадження № 3/497/409/22
25.02.2022 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Висоцького С.О.
секретаря судового засідання - Войтової С.І.
за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 26.01.2022 року,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.04.2022 року поліцейським СРПП Болградського РВП у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №171485 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого 26.04.2022 року о 00:10 годині, в с. Виноградівка керував автомобілем ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 26.04.2022 року о 00:10 годині, в с.Виноградівка керував автомобілем ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції, які після спілкування зазначили про запах алкоголю та запропонували пройти обстеження на місці. Після отримання відмови не пропонували пройти обстеження на стан сп'яніння в медичному закладі, хоча їм було вказано, що вживав вино напередодні, наразі тверезий та готов пройти медичний огляд в медичному закладі. Однак, працівники поліції не відреагували на його прохання доставити в лікарню. Зазначив, що прав та обов'язків, передбачених законодавством, йому роз'яснено працівниками поліції не було, в тому числі щодо наслідків оформлення адміністративних матеріалів, також відмовлено у можливості з'язатись з адвокатом та зачекати на його приїзд на місце зупинки. Додатково пояснив, що свідків вищеописаних обставин немає, про здійснення відео фіксації його не попереджали та він не бачив, щоб вона велась поліцейськими. Просить закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положення ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №171485 від 26.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, о 00:10 годині, в с. Виноградівка керував автомобілем ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Згідно ст. 266 КУпАП проводився відеозапис.
Згідно ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 , транспортним засобом о 00:10 годині, в с. Виноградівка з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), факту відмови від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу та в медичному закладі.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не має законних підстав самостійно збирати докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в протоколі не зазначено про наявність свідків. ОСОБА_1 в судовому засіданні також повідомив про відсутність свідків.
Щодо доказів вчиненого ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, поліцейський в протоколі посилається на відеозапис, який доданий до матеріалів справи на сд-р-диску.
Оглядом в судовому засіданні за допомогою ноутбука наявного в матеріалах справи сд-р-диску встановлено, що на цьому диску будь-які відео файли та/або інші файли відсутні.
Інші докази в матеріалах справи відсутні. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів дотримання вимог ст. 266 КУпАП в частині забезпечення ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я та його відмови від проходження такого огляду.
Проаналізувавши надані суду матеріали, суд дійшов висновку, що дії інспектора СРПП Болградського РВП, який склав протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП не відповідають встановленим вимогам закону щодо порядку фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколів про адміністративне правопорушення, не містять доказів фактичних обставин справи та свідчать про неналежне виконання працівниками поліції своїх посадових обов'язків, що в даному конкретному випадку фактично призвело до нівелювання положень ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими визначені завдання цього кодексу, зокрема: зміцнення законності, запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції і законів України та сумлінного виконання своїх обов'язків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові ВС КАС від 21.08.2019 року по справі за №215/5304/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з'ясування усіх обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю, доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Імперативним приписом підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Рівною мірою зазначені вимоги цієї норми стосуються і адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки її санкція має кримінальну природу.
Суд зазначає, що однією із засад кримінального провадження, відповідно до п.11 ч.1 ст.7 КПК України, є свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Тим більше, що процедура фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'янінн чітко регламентована ст. 266 КУпАП.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи, суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження обстеження на стан сп'яніння в медичному закладі, й, як наслідок, відсутності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
А відтак, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки положеннями ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 221, 247, 254, 256, 266, 280, 283-289 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя С.О.Висоцький