25.05.2022
Справа № 497/623/22 Провадження № 3/497/345/22
25.05.2022 року суддя Болградського районного суду Одеської області Висоцький Сергій Олександрович , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, не інваліда, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 03.01.2020 року органом 5101,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.03.2022 року інспектором СРПП Болградського РВП старшим сержантом поліції Болотовим І.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №167008 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого 27.03.2022 року о 16:05 годині, в с. Залізничне Болградського району по вул. Болградська, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом «Zonder ZX50», державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження обстеження на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відео носій відповідно до п.2 ст.266 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою провину у вчиненні вказаного правопорушення визнав та пояснив, що керував своїм мопедом, вживав алкогольні напої ввечері, тому відмовився від проходження обстеження, просив суд строго його не карати.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.1.10 ПДР, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
У постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року зазначено, що будь-який транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна, незалежно від робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, з наступними змінами - водієві забороняється керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а відповідно до п. 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому порядку огляд на стан сп'ягніння як на місці зупинки транспортного засобу та й в медичному закладі, що зафіксовано на відеозапис, та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 167008 від 27.03.2022 року, відеозаписом, поясненнями наданими в суді. Згідно довідки начальника Болградського РВП ГУНП Галкіна Р., ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія не отримував, що враховуються судом.
При розгляді даних матеріалів, особою відносно якої складено протокол, не було заявлено жодних клопотань, та не надано доказів на спростування його, та на підтвердження доводів стосовно відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши наявний у справі відеозапис, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 вказав, що керував мопедом та був зупинений працівниками поліції, відмовився від проходження обстеження на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер та в медичному закладі, суд вважає, що в його діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не застосовується.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496.20 гривень.
Керуючись ст.ст. 9-11, 33, 40-1, 130, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000.00 (сімнадцять тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом .
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя С.О.Висоцький