23 травня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-1439впс22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про направлення матеріалів кримінального провадження № 12021060420000039, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з Корецького районного суду Рівненської області до Брусилівського районного суду Житомирської області.
Суть питання
На електронну пошту Верховного Суду у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 .
Однак вказане клопотання залишено без розгляду у зв'язку із тим, що воно було подано в електронній формі без накладення електронного цифрового підпису, що є перепоною для вирішення питання по суті.
Повторно на електронну пошту Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 про направлення матеріалів кримінального провадження № 12021060420000039 з Корецького районного суду Рівненської області до Брусилівського районного суду Житомирської області.
Мотиви Суду
Частиною 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Верховний Суд повторно акцентує увагу адвоката ОСОБА_4 , що, згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Відповідно до частин 1, 2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису, з огляду на ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Ці вимоги спрямовані на встановлення того факту, що із заявою звернулась саме конкретна особа як відповідний учасник провадження у межах, закріпленого ст. 34 КПК України права на подання такого клопотання.
Проте, повторно надіслані адвокатом ОСОБА_4 сканкопії документів знов не містять його електронного цифрового підпису.
За таких обставин, оскільки звернення до суду засобом електронного зв'язку допускається лише в разі підписання особою документу з використанням власного електронного цифрового підпису, Верховний Суд, керуючись ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги», ст. 34 КПК України,
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про направлення матеріалів кримінального провадження № 12021060420000039, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з Корецького районного суду Рівненської області до Брусилівського районного суду Житомирської області залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
