Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 538/2222/20
провадження № 61-17481св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - структурний підрозділ Лохвицького управління експлуатації газорозподільної системи акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року у складі судді
Бондарь В. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня
2021 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до структурного підрозділу Лохвицького управління експлуатації газорозподільної системи акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . 22 липня 2020 року працівниками Лохвицького управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Полтавагаз» складено Акт про порушення № 11 щодо відмови позивача представникам оператора ГРМ в доступі на об?єкт споживача для здійснення контролю газоспоживаючого обладнання. Також було складено Акт про порушення № 12 від 22 липня 2020 року щодо відмови у доступі представникам оператора ГРМ до об?єкта споживача для припинення розподілу природного газу через відмову в доступі на об?єкт споживача. В той же день представники відповідача припинили розподіл газу за вказаною адресою про що складено Акт
№ 426 о/р 5423 від 22 липня 2020 року. Про засідання комісії оператора ГРМ з розгляду Акту про порушення № 11, позивач повідомлений не був. Під час порушення позивач був присутній, проте жодних перешкод працівникам не чинив. Позивач зазначав, що повідомлення про необхідність забезпечення доступу на газовикористовуючий об?єкт та про намір оператора ГРМ провести контроль газоспоживаючого обладнання він повідомлений не був. Вважав, що Акт про порушення № 426 о/р 5423 від 22 липня 2020 року про припинення розподілу природного газу складений безпідставно та неправомірно. Неправомірними діями з припинення газопостачання будинку позивача відповідач завдав йому моральної шкоди, розмір якої оцінює в 49 861 500,00 грн, адже два роки тому переніс інсульт, один рік тому струс мозку. Незаконні дії відповідача завдали душевних та психічних страждань, що проявилося у порушенні сну, підвищенні нервовості.
ОСОБА_1 просив визнати дії відповідача щодо припинення газопостачання об?єкта споживача шляхом механічного від?єднання газової мережі за адресою: АДРЕСА_1 від газорозподільної системи неправомірними, зобов?язати відповідача відновити газопостачання об?єкта споживача за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 49 861 500,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що припинення природного газу позивачу проведено Оператором ГРМ в порядку та в випадку, передбаченому чинним законодавством України. Дії відповідача, які позивач вважає безпідставними та неправомірними, виконані відповідно до Кодексу ГРМ.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи судом як першої інстанції, так і апеляційної інстанції, було неправильно застосовано пункт 4 глави 7 розділу 6 Кодексу ГРМ, зміст акту № 626 по О/Р 5423 не відповідає вказаним положенням.
Доводи інших учасників справи
06 січня 2022 року Лохвицьке управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від
16 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лохвицького районного суду Полтавської області.
30 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, в тому числі і за адресою проживання позивача.
Листом від 15 липня 2020 року № 356 відповідач, просив ОСОБА_1 , забезпечити вільний доступ представникам Оператора ГРМ на газовикористовуючий об'єкт 22 липня 2020 року о 09 год. 30 хв. для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживчого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до вузла обліку газу та газоспоживаючого обладнання побутового споживача природного газу.
Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав 17 липня 2020 року.
Листом від 15 липня 2020 року № 54173 Голову Пісківської сільської ради доведено до відома про те, що з 08 год. 00 хв. 22 липня 2020 року буде проведено ряд регламентних робіт по технічному огляду трас підземних газопроводів та газопроводів-вводів, планові роботи по заміні засувки на газопроводі середнього тиску. У зв'язку з чим, розподіл природного газу по газорозподільній мережі села буде припинено.
Відповідач просив Голову Пісківської сільської ради забезпечити оповіщення та інформування населення про заходи і правила поведінки під час експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту, дотримання ними Правил безпеки систем газопостачання, в тому числі забезпечення з 08 год. 00 хв. 22 липня 2020 року безперешкодного доступу на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ.
22 липня 2020 року ОСОБА_1 доступ на об'єкт за адресою:
АДРЕСА_1 , забезпечено не було, працівникам Оператора ГРМ було відмовлено в доступі на об'єкт де розташоване газове обладнання. Відмова позивача зафіксована відеозйомкою на підставі пункту 5 глави 5 розподілу ХІ Кодексу ГРМ, про що складено акт про порушення № 11. Цого ж дня, складено акт про порушення Кодексу газорозподільних систем № 12.
22 липня 2020 року працівниками Оператора ГРМ було проведено припинення розподілу природного газу споживачу шляхом механічного від?єднання газових мереж, за адресою проживання позивача, від газорозподільної системи, про що складено акт за № 426. Позивач був присутнім при виконанні робіт працівниками Оператора ГРМ по припиненню розподілу природного газу, а тому в акті було зазначено про його відмову від підпису та фіксацію відеозйомкою.
Акт про припинення розподілу природного газу направлено ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням 23 липня 2020 року та отримано останнім 27 липня 2020 року разом з актами про порушення.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» установлено, що оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Постачальником природного газу є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Частиною другою статті13 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року затверджено «Кодекс газорозподільних систем» (далі КГС).
Згідно пункту 1 глави 7 Розділу VI КГС, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:
відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
5) розірвання договору розподілу природного газу;
6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абз. 2 пункту 1 глави 7 Розділу 6 Кодексу зазначені випадки припинення/ обмеження газопостачання не належать до тих, які передбачають умову завчасного повідомлення споживача про припинення/обмеження розподілу природного газу.
Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу (пункт 2 глави 7 розділ 6 Кодексу).
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС під відмовою в доступі до об'єкта споживача розуміється вчинення споживачем (власником або наймачем об'єкта споживача) та/або власником території, де розташований/розміщений об'єкт споживача та/або комерційний вузол обліку, за яким здійснюються розрахунки споживача, дій, які перешкоджають представникам оператора газорозподільної системи виконувати функції, передбачені цим Кодексом, що засвідчується актом про порушення, складеним відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно пункту 5 глави 7 розділу 6 Кодексу припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об'єкта споживача, Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача вiд газорозподільної системи.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Установивши, що Актами № 11 № 12 від 22 липня 2020 року зафіксовано порушення у вигляді відмови ОСОБА_1 представникам Оператора ГРМ в доступі до об'єкта споживача, які складені та підписані представниками Лохвицького УЕГС АТ «Оператор ГС «Полтавагаз», та підтверджується відеозаписом, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачем правомірно здійснено припинення газопостачання (розподілу природного газу), шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи у зв?язку із відмовою позивача представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська