номер провадження справи 12/197/21
10.01.2022 Справа № 908/3004/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/3004/21
за позовом Приватного підприємства “Будпостач” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9-Е, кім. 314)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Османа Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 336 324,09 грн.
Без виклику представників сторін
Приватне підприємство “Будпостач” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. 2637/юр від 04.10.2021 до Фізичної особи - підприємця Османа Сергія Олексійовича про стягнення 336 324,09 грн.
При цьому в пункті 3 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 25.10.2021 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
02.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява від 29.10.2021, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3004/21, справі присвоєно номер провадження №12/197/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань по договору поставки № К/46 від 09.01.2020 щодо оплати товару на суму 336 324,09 грн.
Ухвалою суду від 08.11.2021 відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Зазначена ухвала суду направлена на адресу відповідача, проте повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3004/21.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.01.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
09.01.2020 між ПП “Будпостач” як Постачальником, та ФОП Османом С.О. як Покупцем укладено договір поставки №К/46, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується на умовах, які вказані у цьому договорі, поставляти з передачею у власність покупцю, за окремими замовленнями (заявками) останнього, товар, а покупець зобов'язується приймати замовлений ним товар та своєчасно оплачувати його вартість постачальнику згідно умов цього договору.
Пунктом 1.2. договору узгоджено, що найменування, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами шляхом підписання відповідних накладних чи інших додатків та документів, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно п. 7.1. договору, оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах в даному договорі.
В п. 7.2. договору сторони обумовили, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 днів з дати поставки товару постачальником, або в інший строк, який вказаний у відповідній видатковій накладній. Датою поставки вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підпису відповідних накладних.
Строк договору визначено в п. 11.2. договору: цей договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін і діє до 31.12.2020.
Позивачем виконано умови договору та поставно товар на загальну суму 336 324,09 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- 450000009140 від 14.1.22020 на суму 85 062,56 грн.,
- №350000001902 від 18.02.2021 на суму 34143,56 грн.,
- №350000001905 від 18.02.2021 на суму 28403,09 грн.,
- №350000002004 від 19.02.2021 на суму 28 482,31 грн.,
- №350000002006 від 19.02.2021 на суму 28 639,88 грн.,
- №350000002007 від 19.02.2021 на суму 8 808,23 грн.,
- №460000002008 від 19.02.2021 на суму 122 784,46 грн.
Про отримання відповідачем товару свідчать підписи уповноваженої особи відповідача в графі отримав на видаткових накладних (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи)
Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати повністю отриманого товару не виконав, у зв'язку з чим станом на 04.10.2021 утворилася заборгованість у розмірі 336 324,09 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару на суму 336 324,09 грн. стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем надано докази належного виконання зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, відповідач правом надати відзив на позов не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного підприємства “Будпостач” до Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Османа Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства “Будпостач” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9-Е, кім. 314, ідентифікаційний код юридичної особи 24267110) заборгованість у розмірі 336 324,09 грн. (триста тридцять шість тисяч триста двадцять чотири гривні 09 коп.), судовий збір у розмірі 5 044,86 грн. (п'ять тисяч сорок чотири гривні 86 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2022 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.