Справа № 486/475/22
Провадження № 2-н/486/77/2022
24 травня 2022 року м. Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки доходу боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 165 ЦПК України визначено підстави для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, в даній заяві зазначив про те, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09.07.2016 року у справі № 486/750/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох дітей, в тому числі і на сина ОСОБА_4 .
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення стягнення з нього аліментів в частині стягнень аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини на підставі п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Олександр САВІН