465/1895/22
2/465/2683/22
Іменем України
25.05.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивачка звернувся в суд із позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрували міським відділом реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, про що 22.08.2003 року, про що зроблено запис за № 1414. Від даного шлюбу у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що під час шлюбу між позивачем та відповідачем втратились взаємні почуття та емоційний зв'язок, дуже часто виникали сварки та непорозуміння, а також сформувався різний світогляд, що унеможливлює спільне життя. Зазначає, що сторони не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства. Вважаю, що шлюб між нами є лише формальним і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам відповідача. Вважає також, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу. Просить позов задовольнити.
Позивачка у судове засідання не з'явився, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, просить такий задовольнити.
Відповідач у судове засідання подав заяву згідно якої позовні вимоги позивача визнає, просить суд не надавати термін на примирення, оскільки подальше збереження шлюбу є неможливим.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Ухвалою судді від 20.04.2022 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 серпня 2003 року уклали шлюб, який був зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, про що 22.08.2003 року зроблено запис за № 1414 та стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу у позивачки та відповідача народилась: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис 4379) та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис 4075).
Згідно з ч.2 ст.140 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Встановивши, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім'ї, сторони проти розірвання шлюбу не заперечили, просять шлюб розірвати, відтак суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що подальше спільне життя сторін не можливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, а відтак шлюб слід розірвати.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280, 352, Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 укладений 22.08.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис за № 1414.
Сторони:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_4 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса тимчасового проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНП НОМЕР_5 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Мартьянова С.М.