18.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4855/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" Проскуріна Д.О. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 року (повний текст складено 04.10.2021 року) у справі № 904/4855/17 (суддя Камша Н.М.)
за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до боржника Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" 53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вул.Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 02128106
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 року у справі №904/4855/17 в задоволенні заяви ліквідатора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. №01-20/210 від 19.07.2021 року про покладення додаткової (субсидіарної) відповідальності на власника банкрута та стягнення солідарно з Покровської міської ради та Виконавчого комітету Покровської міської ради на користь банкрута заборгованості в розмірі 78 891 340, 11 грн. відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатор, звернувшись з даною заявою, фактично діяв в інтересах кредиторів - постачальників енергоносіїв, які вправі самостійно захистити свої майнові права та ініціювати відповідне провадження у спорі з органами місцевого самоврядування.
Такі дії ліквідатора не направлені на задоволення вимог всіх кредиторів банкрута, що притаманно конкурсному процесу, а спрямовані лише на задоволення вимог окремих кредиторів.
Оцінка правомірності та можливості застосування положень ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" має надаватись при розгляді позовів постачальників енергоносіїв до засновників (учасників) теплопостачальних або теплогенеруючих організацій за їх зобов'язаннями, а не в межах справи про банкрутство.
Не погодившись з ухвалою суду, ліквідатор Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" Проскурін Д.О. оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам і матеріалам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції звужено витлумачив норми Кодексу України з процедур банкрутства, і, відповідно, повноваження ліквідатора банкрута, безпідставно обмежив їх поданням до суду заяви в порядку і з підстав, передбачених ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, обмежив правоздатність ліквідатора в контексті права банкрута на судовий захист своїх майнових інтересів в межах провадження про його банкрутство.
Зазначає також на суперечливість висновків оскаржуваної ухвали положенням ст. 12, ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.20 Господарського кодексу України, ст. ст. 15,16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 8, 124 Конституції України.
Також апелянт звертає увагу апеляційного суду, що відмовляючи у задоволенні поданої заяви №01-20/210 від 19.07.2021 року з підстав, наведених в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції позбавив ліквідатора та банкрута права на доступ до правосуддя, безпідставно відмовив у судовому захисті майнових інтересів банкрута (який полягає у зменшенні (погашенні) кредиторської заборгованості за рахунок третьої особи - субсидіарного боржника на підставі ст. 619 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання") і його кредиторів - постачальників енергоносіїв, що є неприпустимим з точки зору положень Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також позбавив можливості конкурсних кредиторів отримати задоволення своїх грошових вимог в межах ліквідаційної процедури справи про банкрутство за рахунок субсидіарного боржника.
Вважає, що в такий спосіб суд першої інстанції фактично самоусунувся від здійснення правосуддя, відмовився здійснити належну перевірку доводів та аргументів, викладених у заяві №01-20/210 від 19.07.2021 року, надати їм належну юридичну оцінку, із зазначенням мотивів та законодавчих (правових) підстав їх відхилення, а також вирішити вказану заяву по суті, тобто відмовив у у справедливому розгляді справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, і вирішенні спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 28.09.2021 року у справі №904/4855/17, ухвалити у справі нове рішення, яким:
- задовольнити заяву від 21.07.2021 року №01-20/210 про покладення додаткової (субсидіарної) відповідальності на власника банкрута та стягнення заборгованості;
- покласти субсидіарну відповідальність на засновника (власника) Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" - Покровську міську раду - за борговими зобов'язаннями підприємства перед постачальниками енергоносіїв;
- стягнути солідарно з Покровської міської ради та Виконавчого комітету Покровської міської ради на користь (до ліквідаційної маси) Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" заборгованість (основний борг) за спожиті енергоносії в розмірі 78 891 340,11 грн;
- стягнути солідарно з Покровської міської ради та Виконавчого комітету Покровської міської ради на користь апелянта судові витрати по сплаті судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
18.05.2022 року від АТ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшло клоптання, в якому кредитор зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги. Просить провести судове засідання за відсутності свого представника, апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.
Від арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю палива у Дніпропетровській області та неможливістю прибути в судове засідання.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 року.
Передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано.
Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.
Правова позиція апелянта викладена у заяві від 19.07.2021 року та в апеляційній скарзі, а правова позиція Покровської міської ради Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області викладена письмово у відзивах на заяву ліквідатора №2798/0/2-21/25 від 13.08.2021 року та №2801/0/2-21/25 від 16.08.2021 року.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.
Суд враховує, що явка представників сторін в засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась.
Також суд зазначає, що сторонам надано можливість реалізовувати свої повноваження представництва шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України. Про це було зазначено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Отже, сторони не були позбавлені можливості забезпечити у засідання суду участь повноважних представників, однак, таким правом не скористалися.
За викладеного колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та задоволення клопотання арбітражного керуючого Проскуріна Д.О.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що питання покладення субсидіарної відповідальності на власника майна банкрута вже було предметом судового розгляду.
Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 року у справі №904/4855/17, яка залишена без змін колегією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року у справі №904/4855/17, якою відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" Проскуріна Дмитра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності на Покровську міську раду Дніпропетровської області та Виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області за зобовязаннями підприємства та стягнення солідарно 135 293 969,89 грн.
21.07.2021 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №01-20/210 від 19.07.2021 року ліквідатора Проскуріна Д.О. про покладення додаткової (субсидіарної) відповідальності на власника банкрута та стягнення заборгованості, в якій заявник просив:
- покласти субсидіарну відповідальність на засновника (власника) Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" - Покровську міську раду - за борговими зобов'язаннями підприємства перед постачальниками енергоносіїв;
- стягнути солідарно з Покровської міської ради та Виконавчого комітету Покровської міської ради на користь (до ліквідаційної маси) Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" заборгованість (основний борг) за спожиті в розмірі 78 891 340, 11 грн. (аркуш матеріалів справи 55-73).
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами наступне:
Постановою суду від 20.03.2018 року Орджонікідзевське міське комунальне підприємтсво "Орджонікідзетеплоенерго" (далі - ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" ) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 23.01.2018 року затверджений реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами наступних кредиторів:
- НАК "Нафтогаз України" на загальну суму 102 054 920,29 грн., з яких, 92 573 442,82 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, суму 9 478 277,47 грн. до 6 черги, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. до 1 черги;
- Покровського міського центру зайнятості на суму 123 327,02 грн. з віднесенням до 2 черги задоволення вимог кредиторів;
- ТОВ "Магістраль Плюс" на суму 74 034,74 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. до 1 черги;
- МКП "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на суму 7 880 870,95 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. - до 1 черги;
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на суму 72 862,53 грн. з віднесенням їх до 2 черги задоволення вимог кредиторів;
- Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на суму 1 732 683,60 грн. з віднесенням до 6 черги задоволення вимог кредиторів, суму 37 124,87 грн. до 2 черги;
- ПАТ по ГГ "Дніпропетровськгаз" на суму 318 710,20 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. до 1 черги;
- ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" 26 161 921,86 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, суму 1 831 129,72 грн. до 6 черги, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. до 1 черги;
- ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму 19 200,00 грн. з віднесенням до 1 черги задоволення вимог кредиторів, заборгованість у розмірі 20 465 369,12 грн. до 4 черги, сума 574 521,78 грн. до 6 черги;
- Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології на суму 6 373,98 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судового збору у розмірі 3 368,00 грн. до 1 черги.
Вимоги кредиторів банкрута, зокрема, вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" підтверджені судовими рішеннями, сума основного боргу (за спожитий природний газ ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за заявленими і визнаними господарським судом кредиторськими вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який виник за відповідними договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу, складає 48 373 432,09 грн.
Сума основного боргу (за спожитий природний газ) ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за заявленими і визнаними господарським судом кредиторськими вимогами ПАТ по ГГ "Дніпропетровськгаз", який виник за відповідним договором постачання природного газу, складає 1811,53 грн.
Щодо грошових вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", то сума основного боргу (за спожитий природний газ) ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за заявленими і визнаними господарським судом кредиторськими вимогами ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", який виник за відповідними договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу, складає 8 981 123,16 грн.
Основний борг (за спожиту активну електричну енергію, з урахуванням ПДВ) ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за заявленими і визнаними господарським судом кредиторськими вимогами ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", який виник за відповідними договорами постачання електричної енергії, складає 21 534 973,33 грн.
Вимоги ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності обгрунтовані тим, що:
- згідно преамбули Статуту ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго", затвердженого рішенням 5 сесії VII скликання Орджонікідзевської міської ради №7 від 26.02.2016 року, Підприємство засноване на власності територіальної громади міста Орджонікідзе (міська комунальна власність), власником якого є Орджонікідзевська міська рада, і знаходиться у безпосередньому управлінні виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради (орган управління майном);
- відповідно до ч.5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв;
- з урахуванням рішення Дніпропетровської обласної ради №83-5/ХХІV від 24.10.2002 року, в розумінні ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" одночасно мало статус теплогенеруючої, теплотранспортуючої та теплопостачальної організації.
На думку ліквідатора Законом, яким передбачена поряд із відповідальністю ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за борговими зобов'язаннями перед постачальниками енергоносіїв додаткова (субсидіарна) відповідальність його засновника (власника) - Покровської міської ради, в розумінні ст. 619 Цивільного кодексу України, є ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання".
Ліквідатор вважав, що Покровська міська рада, в силу приписів ч.5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", як засновник (власник) теплопостачальної (теплогенеруючої) організації, яка не може виконати свої зобов'язання перед постачальниками енергоносіїв, що встановлено у даній справі, є відповідальною поряд з основним боржником, як додатковий (субсидіарний) боржник, а саме: за зобов'язанням в сумі основного боргу перед наступними кредиторами: АТ "НАК "Нафтогаз України" - 48 373 432,09 грн., АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" - 1 811,53 грн., ДК " Газ України" НАК "Нафтогаз України" - 8 981 123,16 грн. та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" - 21 534 973,33 грн.
Оскільки предметом субсидіарної відповідальності є грошові кошти місцевого бюджету, обов'язок Покровської міської ради та її Виконавчого комітету, як головного розпорядника грошових коштів міського бюджету, є неподільним, і має виконуватися ними солідарно відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вірно встановив, що звернувшись з заявою №01-20/210 від 19.07.2021 року, ліквідатор фактично діє в інтересах кредиторів - постачальників енергоносіїв, які вправі самостійно захистити свої майнові права та ініціювати відповідне провадження у спорі з органами місцевого самоврядування.
Такі дії ліквідатора не направлені на задоволення вимог всіх кредиторів банкрута, в порядку їх черговості, як то визначено ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, а спрямовані лише на задоволення вимог окремих кредиторів.
Системний аналіз норм законодавства про банкрутство дозволяє прийти до висновку про те, що ліквідатор банкрута в процедурі банкрутства не вправі звертатись до суду із заявами в інтересах третіх осіб.
У даній заяві вбачається звернення ліквідатора до суду саме в інтересах осіб, які є кредиторами за спожиті боржником енергоносії.
Колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі скаржник не спростував висновок суду про те, що повноваження ліквідатора обмежуються можливістю звернення до суду із заявами про притягнення до субсидіарної відповідальності певного кола осіб за доведення боржника до стану банкрутства.
Колегія суддів зауважує, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 року у справі №904/4855/17 відмовлено у прийнятті заяви ліквідатора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" Проскуріна Дмитра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності на власника банкрута та стягнення заборгованості з тих підстав, що ліквідатором подано заяву в інтересах кредиторів боржника - АТ "Нафтогаз України", АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" , ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
Вказана ухвала залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року (колегія суддів у складі: суддя Верхогляд Т.А. (доповідач), судді: Білецької Л.М., Вечірко І.О.).
Мотивом прийняття зазначеної постанови став висновок колегії суддів про те, що заяву подано ліквідатором в інтересах кредиторів боржника, а ліквідатор в силу ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства не має повноважень на стягнення заборгованості на користь кредиторів банкрута.
З аналогічних підстав - згідно ч.5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" ліквідатор звернувся до суду повторно.
Таким чином, колегія суддів повністю поділяє доводи оскаржуваної ухвали про відсутність правових підстав для задоволення поданої ліквідатором заяви.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права, положень Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін як законну та обгрунтовану.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 року у справі № 904/4855/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 24.05.2022 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О. Вечірко