ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 травня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/3461/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Громадської організації «Одеська вірменська община»
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2022 року
у справі №916/3461/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»
до Громадської організації «Одеська вірменська община»
про стягнення 147372,78грн.
суддя суду першої інстанції: О.В.Цісельський
час і місце ухвалення рішення: 20.01.2022р., м.Одеса, Господарський суд Одеської області
повний текст рішення складено 20.01.2022р.
09.12.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (надалі - позивач, Філія «Інфоксводоканал») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Одеська вірменська община» (надалі - відповідач, ГО «Одеська вірменська община») про стягнення заборгованості за послуги водовідведення у сумі 147372,78грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.03.2013р. між ним та відповідачем був укладений договір №51/3 на послуги водовідведення, ГО «Одеська вірменська община» не виконало у повному обсязі свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг у період з 01.10.2020р. по 01.08.2021р., у зв'язку із чим кошти у сумі 147372,78грн. підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та, зокрема, зазначив, що: засіб вимірювальної техніки (лічильник) установлений в колодці артсвердловини, тобто заміри здійснюються саме з видобування води із артсвердловини. В той час, як лічильник повинен бути встановлений на скидання стічних вод ГО «Одеська вірменська община» до відомчої каналізації ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал»; договірні правовідносин між позивачем та відповідачем відсутні, оскільки дія договору закінчилася 30.06.2014р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2022р. (суддя О.В.Цісельський) позов задоволено - стягнуто з Громадської організації «Одеська вірменська община» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» суму заборгованості за послуги водовідведення у розмірі 147372,78грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн.
Рішення вмотивовано тим, що між ТОВ "Інфокс" (виробник) та ГО "Одеська вірменська община" (споживач) існують господарські правовідносини, які ґрунтуються на договорі на послуги водопостачання (для юридичних осіб) від 29.03.2013 № 15/3. згідно наявної в матеріалах справи інформації про споживача (дані приладів обліку) та відповідно до показань ГО "Одеська вірменська община" про водокористування обсяг скинутих в каналізацію стічних вод становить: за жовтень 2020 - 8725 м3; за листопад 2020 - 1286 м3; за грудень 2020 - 513 м3; за січень 2021 - 600 м3; за лютий 2021 - 0 м3; за березень 2021 - 296 м3; за квітень 2021 - 341 м3; за травень 2021 - 0 м3; за червень 2021 - 2270 м3; за липень 2021 - 674 м3. На спростування цих даних щодо обсягів споживання у спірному періоді послуг з водопостачання та водовідведення відповідачем жодного доказу не подано. Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 15/3 від 29.03.2013 після закінчення строку його дії, у зв'язку з чим вказаний договір є діючим. З наданого позивачем суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги водовідведення з жовтня 2020 року по липень 2021 року включно. Отже, прийняття відповідачем наданих послуг з водовідведення є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства. Вірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за спірним договором № 15/3 від 29.03.2013р. щодо сплати за надані позивачем послуги водовідведення у встановлений договором строк, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 147372,78грн.; несплатою суми заборгованості за надані згідно договору № 15/3 від 29.03.2013р. послуги з водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 ЦК України, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Громадська організація «Одеська вірменська община» звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт, зокрема, зазначає, що:
- суд не звернув увагу, що розрахунок заборгованості за послуги водовідведення позивачем здійснено згідно ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». В той же час, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з наданням послуг водовідведення;
- суд не дослідив належним чином Додаткову угоду № 1/3 до договору від 29.03.2013р., згідно якої сторони дійшли згоди щодо зміни пункту 7.4. Договору від 29.03.2013 року та виклали даний пункт в наступній редакції: «Договір діє з 29.03.2013 року по 30.06.2014 р.». У відповідача не було обов'язку звертатись до позивача щодо припинення дії договору за місяць до його закінчення, оскілки згідно Додаткової угоди № 1/3 до договору від 29.03.2013 року, у договорі був встановлений строк його дії - з 29.03.2013 року по 30.06.2014 р. Таким чином, дія Договору від 29.03.2013р. закінчилася 30.06.2014р.;
- суд не врахував, що на момент виникнення спірних правовідносин, діяла інша редакція Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190, а пункти 1 та 5 розділу V вказаних Правил (щодо обов'язку споживача забезпечити наявність засобів вимірювальної техніки у місці приєднання мереж водовідведення споживача до мережі водовідведення виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та надавати щомісячні дані щодо об'єму та показників якості стічних вод) були відсутні та з'явились лише в редакції від 13.07.2021р.;
- суд проігнорував доводи відповідача стосовно того, що засіб вимірювальної техніки ТОВ «Інфокс» встановлено не в місці скидання зворотних (стічних вод), а у місці видобування води (у колодці артсвердловини), тобто, заміри здійснюються саме з видобування води, а не скидання стічних вод до відомчої каналізації ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал». В той же час, вода з артсвердловини використовується в тому числі і для поливання рослин, а отже, не потрапляє до відомчої каналізації ТОВ «Інфокс». Таким чином, розрахунки заборгованості позивача не є обгрунтованими;
- судом допущені порушення норм процесуального права, які полягають у ненаданні достатнього часу відповідачу для подання заяв по суті справи. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2021р. про відкриття провадження у даній справі запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив не пізніше ніж 10 днів з моменту отримання відповіді на відзив. Оскаржуване рішення прийнято 20.01.2022р., в той час як лише 21.01.2022р. у відповідача сплив строк для подання заперечення, що підтверджується копією конверту, в якому надійшла відповідь на відзив від позивача та трекінгом відправлень з сайту Укрпошти.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022р. поновлено скаржнику процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20 січня 2022 року у справі №916/3461/21; відкрито апеляційне провадження по справі № 916/3096/21 за апеляційною скаргою ГО «Одеська вірменська община» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2022р. у справі №916/3461/21; постановлено розглянути апеляційну скаргу Громадської організації «Одеська вірменська община» в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зупинено дію оскаржуваного рішення.
Відповідно до приписів ст. ст. 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копій іншим учасникам справи протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснено учасникам справи про їх право не пізніше 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо), оформлених відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
25.04.2022р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», в якому позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, рішення суду - законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.
У відзиві, зокрема, зазначено, що:
- розрахунок суми боргу послуг водовідведення зроблений позивачем з урахуванням умов Договору, а також норм ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», які підлягають застосуванню у даному випадку;
- відповідно абз.1 п. 7.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/3 він діє з 29.03.2013р. по 30.06.2014р. в частині надання послуг водовідведення. В свою чергу, другий абзац п. 7 .4 Договору не змінювався та в ньому зазначається, що Договір вважається продовженим, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію.
Отже, Додатковою угодою №1/3 було внесено зміни до абз.1 п.7.4 Договору. Скаржник не звертався до позивача щодо припинення дії Договору за місяць до його закінчення, а також кожного наступного року, тому вказаний Договір є діючим та таким, який підлягає виконанню;
- отримання послуг водовідведення, виконання умов Договору позивачем та ГО «Одеська вірменська община» та те, що Договір є діючим підтверджується сплатою скаржником з 2013 по серпень 2021 (хоча не у повному обсязі) отриманих послуг водовідведення з призначенням платежу, зокрема, «згідно дог. № 15/3 від 29-03-2013р. по рах.№72059/162856 від 31-12-2014» у платіжному дорученні №8 від 23.01.2015р.;
- період стягнення заборгованості за послуги водовідведення заявлений в позові з 01.10.2020 по 01.08.2021, тому у цьому періоді діяла та розповсюджувалася на ці правовідносини як попередня редакція Правил № 190 від 24.10.2012р. так і поточна редакція цих Правил від 19.04.2021, яка набрала чинності 13.07.2021р.;
- оскільки у скаржника встановлений водолічильник тільки в колодязі артезіанської свердловини та прилад обліку стічних вод у нього відсутній, то позивачем за період 01.10.2020р. по 01.08.2021р. нараховані послуги водовідведення, які дорівнюють об'ємам спожитої води на підставі п.3.7 Договору, п.3.14,3.15 Правил № 190 в редакції від 24.10.2012р., діючої у періоді стягнення боргу;
- доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необгрунтованими та свідчать про неналежне користування скаржником своїми процесуальними правами, а саме ч.1,3 ст.9, п.1 ч.1 ст.42 ГПК України щодо отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи, яка була також відкритою та оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України
Сторони повідомлені про розгляд справи шляхом направлення ухвали копії суду від 22.03.2022р. на електронні адреси сторін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (Виробник) та Одеською вірменською общиною (споживач) був укладений договір на послуги водопостачання (для юридичних осіб) №15/3 (надалі - Договір №15-3) (а.с.10-11).
Відповідно до п.п.1.1-1.2 Договору №15/3 виробник надає послуги по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного водопостачання, зливових, ненормативно-очищених стічних вод від артезіанських свердловин і шахтних колодязів, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації), у відповідності до дислокації об'єктів (Додаток №1). Послуги з приймання стоків надаються у межах встановлених об'ємів метрів кубічних на місяць; в межах показників якості, встановлених для споживача «Правилами приймання стічних вод». Споживач своєчасно сплачує надані йому послуги водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них у відповідності з Правилами, переліченими в п. 2.1. чинного договору та діючим законодавством.
Сторони зобов'язуються керуватись діючими нормативними актами: Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, затверджених наказом Мінжиткомунгосп України від 27.06.2008р. №190; Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгосп України від 05.07.1995р. №30; Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632 (надалі скорочено - "Правила приймання стічних вод"); Технічними умовами, існуючими ДСТУ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому Законом порядку (п.2.1 Договору №15/3).
Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.4.15 Договору №15/3 виробник має право: вимагати своєчасної та повної оплати послуг наданих споживачу. Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водовідведення, в тому числі платежі за скид ненормативної-очищених стоків та інші платежі передбачені "Правилами водокористування" та "Правилами приймання стічних вод", та умовами даного договору.
Оплата послуг водовідведення здійснюється щомісячно до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок виробника. Оплата проводиться за тарифами, затвердженими в установленому діючим законодавством порядку (п.п.3.1-3.2 Договору №15/3).
Відповідно до п.3.7 Договору №15/3 об'єми стоків, відведених від споживача приймаються рівними об'ємам спожитої води або визначаються за показаннями приладу обліку стоків у відповідності з п.5.29 Правил водокористування".
Згідно із п.7.1. Договору №15/3 по всім питанням, не врегульованим чинним договором, сторони керуються "Правилами водокористування", "Правилами приймання стічних вод", "Правилами експлуатації" і чинним законодавством України.
Пунктом 7.4. Договору №15/3 визначено, що договір діє з 29.03.2013 до 31.12.2013 у частині надання послуг водовідведення. Договір вважається подовженим, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за даним договором.
Додатком №1 до договору сторонами погоджено, що послуги з водовідведення надаються за об'єктом відповідача, що розташований за адресою: Гагарінське плато, 5, м. Одеса.
Між ТОВ «Інфокс» та Одеською вірменською общиною було укладено додаткову угоду №1/3 до договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 15/3 від 29.03.2013р., відповідно до п.1. якої сторони погодили пункт 7.4. договору змінити, виклавши в наступній редакції: Договір діє з 29.03.2013 до 30.06.2014. Інші умови договору, не порушені даною угодою, лишаються незмінними та сторони підтверджують за ним свої зобов'язання (а.с.13).
Відповідно до інформації про споживача (дані приладів обліку) та відповідно до показань ГО «Одеська вірменська община» про водокористування обсяг скинутих в каналізацію стічних вод становить: за жовтень 2020 - 8725 м3; за листопад 2020 - 1286 м3; за грудень 2020 - 513 м3; за січень 2021 - 600 м3; за лютий 2021 - 0 м3; за березень 2021 - 296 м3; за квітень 2021 - 341 м3; за травень 2021 - 0 м3; за червень 2021 - 2270 м3; за липень 2021 - 674 м3.
12.08.2018р. Державним агентством водних ресурсів України видано ГО «Одеська вірменська община» дозвіл на спеціальне водокористування №515/ОД/49д-18, з якого вбачається, що назва, тип та код приймача зворотних (стічних) вод або водокористувача, із системи водовідведення якого скидаються зворотні (стічні) води - міська каналізація ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал», 95/510760 (а.с.65-67).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив позивачу, зокрема:
- 4782,36грн. за платіжним дорученням №140 від 23.10.2015р., призначення платежу «Оплата згідно дог. №15/3 від 29.03.2013р. по рах.№72059/308748 від 30-09-15» (а.с.90);
- 1016,64грн. за платіжним дорученням №8 від 23.01.2015р., призначення платежу «Оплата згідно дог. №15/3 від 29.03.2013р. по рах.№72059/162856 від 31-12-14» (а.с.91);
- 6661,65грн. за платіжним дорученням №444 від 13.11.2020р., призначення платежу «Оплата згідно дог. №15/3 від 29.03.2013р. по рах.№72059/1249896 від 31-10-2020» (а.с.92);
- 4500грн. за платіжним дорученням №525 від 25.05.2021р., призначення платежу «Оплата згідно дог. №15/3 від 29.03.2013р. по рах.№72059/1418666 від 30-04-2021» (а.с.93);
- 27548,35грн. за платіжним дорученням №@2PL864278 від 19.08.2021р., призначення платежу «Свердловина, ЄДРПОУ/ІНН: 20937217, ОДЕССКАЯ АРМЯНСКАЯ ОБЩИНА», №рах. 72059/1492032, дата: 31.08.2021, період: 08.2021-08.2021» (а.с.94).
06.08.2021р. позивач надіслав відповідачу досудове попередження №76070 від 05.08.2021р. в якому повідомив ГО «Одеська вірменська община», що заборгованість відповідача за послуги водовідведення (свердловина) станом на 01.08.2021р. становить 147372,78грн. та вимагав сплати заборгованості протягом 5-ти днів з моменту отримання досудового повідомлення (а.с.14).
Вищезазначене попередження залишене відповідачем без реагування.
Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного.
Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст.525, 526 ЦК України).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються нормами ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190.
Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із ч.1 ст. 9, ст.12 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов'язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (надалі - Правила №190).
Згідно із п. 2.1 Правил №190 (в редакції, від 26.11.2012р.) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 3.1. Правил №190 встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Відповідно до п. 3.7 Правил №190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Пунктами 3.14 та 3.15 Правил № 190 в редакції від 26.11.2012р., яка діяла у період, за який стягується борг до 13.07.2021р, встановлено, що у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Споживачі, шо мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення. при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору.
В п. 4.10 вказаних Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України відображені вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.
Відповідно до пункту 5.1. Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Пунктами 1 та 5 розділу V Правил № 190 в редакції від 13.07.2021р., яка є наразі чинною, споживачі, які приєднані або мають намір приєднатися до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення. зобов'язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки, за умови їх відповідності вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (далі - вузли комерційного обліку). Споживачі, шо мають власні водозабори і скидають стічні води до систем централізованого водовідведення. зобов'язані встановити комерційний прилад обліку стічних вод у місці приєднання мереж водовідведення споживача до мережі водовідведення виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та надавати щомісячні дані щодо об'єму та показників якості стічних вод відповідно до умов договору.
Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній скарзі наполягав на тому, що Договір №15/3 припинив свою дію 30.06.2014р..
Відповідно до додаткової угоди №1/3 Договір №15/3 діє до 30.06.2014р., але після 30.06.2014р. ГО «Одеська вірменська община» продовжувала та продовжує отримувати послуги з централізованого водовідведення, що підтверджується інформацією по абоненту №72059 та звітами по водоспоживанню, актами контрольних зйомок показників приладу обліку води та платіжними дорученнями відповідача про часткову сплату послуг за період з 01.10.2020р. по 01.08.2021р. .
Колегія суддів констатує, що матеріали справи не місять доказів звернення відповідача або позивача з заявою про припинення дії Договору № 15/3 від 29.03.2013 після закінчення строку його дії, отже, за таких обставин, Договір №15/3 є діючим.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №15/3 в частині повної оплати вартості водовідведення з жовтня 2020 року по липень 2021 року включно.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водовідведення є підставою виникнення у ГО «Одеська вірменська община» зобов'язання оплатити отримані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору № 15/3 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водовідведення. Однак, відповідач не сплачував щомісячно вказані послуги, як передбачено умовами договору, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість по цим послугам за період з 01.10.2020р. по 01.08.2021р.
Відповідно до умов Договору №15/3, Правил водокористування №190 нарахування за послуги водовідведення у спірному періоді - 01.10.2020р. - 01.08.2021р., здійснювались позивачем згідно даних актів контрольних зйомок з урахуванням тарифів, затверджених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлені наступні тарифи: на централізоване водовідведення:
- №283 від 04.02.2020р. - 12,252 грн за 1 куб. м з ПДВ (10,21грн за куб. м без ПДВ);
- №2499 від 16.12.2020р. - 13,584грн за 1 куб.м з ПДВ (11,32грн за 1 куб.м без ПДВ).
Перевіривши розрахунок суми боргу, наданий позивачем в додатки до позовної заяви (а.с.9), колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його вірність та обґрунтованість.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Зазначаючи як у відзиві на позовну заяву так і у апеляційній скарзі про те, що договір №15/3 від 29.03.2013 припинив свою дію 30.04.2014р, скаржник оминає увагою обставини, які підтверджуються матеріалами справи, а саме подання ГО «Одеська вірменська община» позивачу звітів про водоспоживання за вересень 2020 року (а.с.16), травень-липень 2021р. (а.с.24), сплату ним за платіжними дорученнями №140 від 23.10.2015р., №8 від 23.01.2015р., №444 від 13.11.2020р., №525 від 25.05.2021р., (а.с.90-93) коштів на рахунок позивача із призначенням платежу «оплата згідно Договору №15/3 від 29.03.2013р.».
Крім того, відповідач не спростовує та визнає ту обставину, що зворотні (стічні) води ГО «Одеська вірменська община» скидаються до систем водовідведення міської каналізації ТОВ «Інфоксводоканал» філії «Інфоксводоканал».
Вищезазначені обставини, на переконання колегії суддів, спростовують доводи скаржника про припинення дії Договору №15/3 30.04.2014р., про що також обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.10.2020р. по 01.08.2021р.
Відповідно до п.3.14-3.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених в наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (в редакції від 26.11.2012р. ) у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення, при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору. У випадку ненадання споживачами інформації про обсяг стічних вод плата нараховується за визначеними обсягами водовідведення, зазначеними у договорі.
Згідно із п.1,5 розділу V Правил №190 (в редакції від 13.07.2021р.,яка є чинною і наразі) споживачі, які приєднані або мають намір приєднатися до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення. зобов'язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки, за умови їх відповідності вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (далі - вузли комерційного обліку). Споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до систем централізованого водовідведення зобов'язані встановити комерційний прилад обліку стічних вод у місці приєднання мереж водовідведення споживача до мережі водовідведення виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та надавати щомісячні дані щодо об'єму та показників якості стічних вод відповідно до умов договору.
Отже, у період з 01.10.2020 по 12.07.2021р. відповідач повинен був надавати позивачу дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору, оскільки у нього були відсутні засоби обліку стічних вод, а з 13.07.2021р. - був зобов'язаний встановити комерційний прилад обліку стічних вод у місці приєднання мереж водовідведення до мережі ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та надавати щомісячні дані щодо об'єму та показників якості стічних вод відповідно до умов договору.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу даних про об'єм стічних вод у спірний період, отже позивач обґрунтовано використав при здійсненні розрахунку заборгованості ГО «Одеська вірменська община» дані об'ємів спожитої відповідачем води.
Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на момент виникнення спірних правовідносин, діяла інша редакція Правил № 190, оскільки мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання на Правила №190 як в редакції від 26.11.2012р. так і в редакції від 13.07.2021р. (а.с.106-107) відповідно.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зазначаючи про те, що не весь об'єм води з артсвердловини потрапляє до відомчої каналізації ТОВ «Інфокс», оскільки використовується в тому числі і для поливання рослин та посилаючись на необґрунтованість наданого позивачем в додатках до позовної заяви розрахунку заборгованості, відповідач не надає жодного доказу на підтвердження своїх доводів. Не надано ГО «Одеська вірменська община» і контррозрахунку заборгованості з послуг водовідведення.
Щодо тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
При відкритті провадження у справі ухвалою від 17.11.2021р. запропонував відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 251 ГПК України не пізніше ніж 10 днів моменту отримання відповіді на відзив, з доказами її отримання; надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду. Судом апеляційної інстанції шляхом відстеження поштового відправлення №0505051955590 на сайті АТ «Укрпошта» встановлено, що ГО «Одеська вірменська община» отримала відповідь на відзив 11.01.2022р., отже відповідач мав право подати заперечення на відповідь на відзив до 21.01.2022р. включно.
Оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 20.01.2022р., тобто до спливу вищезазначеного строку.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
В даному випадку прийняття судом рішення до спливу строку, встановленого відповідачу для подання заперечення на відповідь на відзив не призвело до неправильного вирішення справи, отже доводи відповідача в цій частині підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.
Судом апеляційної інстанції надана оцінка вагомим аргументам апеляційної скарги відповідача, решта доводів скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого ним рішення.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та зауважує, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведеного в рішенні суду першої інстанції, а відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даній справі відсутні.
Будь-яких порушень процесуальних норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильного застосування норм матеріального права при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції виявлено не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення - залишенню без змін.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Громадської організації «Одеська вірменська община» залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2022р. у справі №916/3461/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Громадської організації «Одеська вірменська община» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 20 січня 2022 року у справі №916/3461/21 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська