24 травня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/2738/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови у проведенні обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 49,50,53,60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 379 гривні 60 коп.;
визнати протизаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови у проведенні обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю із посиланням не на приписи Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а на підзаконний нормативний правовий акт - Постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112;
визнати, що неправомірна бездіяльність і протизаконні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови у проведенні обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю становить порушення пункту 1 Протоколу Першого, пункту 1 статті 6, статей 8, 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області здійснити обчислення та провести виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2022 відповідно до статей 49,50,53,60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1210 в розмірі 379 гривні 60 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не виплачена йому додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки приписами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не передбачено обмеження для її виплати, розмір і порядок виплати якої встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 28.02.2022, що підтверджується довідкою в матеріалах справи (а.с.16), однак у встановлений судом 15-денний строк відзив не подав, клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї відповідно до статті 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.01.2022, в якій просив перерахувати до основного розміру пенсії та виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, починаючи 01.01.2022, згідно положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 379,60 грн (а.с.9).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 01.02.2022 повідомило позивача, що особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни» таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. Оскільки позивачу виплачується підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та цільова грошова допомога на прожиття в розмірі 50,00 грн, враховуючи умови постанови № 1381, виплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю немає законних підстав (а.с.10-11).
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-ХІІ).
Згідно статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ, в редакції чинній з 1 січня 2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону № 796-ХІІ встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
Пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно з Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28.12.2014 № 79-VIII, який набув чинності з 01.01.2015.
З аналізу викладених норм слідує, що Кабінету Міністрів України надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ.
Зазначені положення Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28.12.2014 № 79-VІІІ неконституційними не визнавались.
Конституційний Суд України рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні № 3-рп/2012 від 25.01.2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
У зазначеному аспекті, Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23.11.2011 № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; 2) інвалідам II групи - 379,6 гривні; 3) інвалідам III групи - 284,7 гривні; 4) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї, відповідно до статті 21 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Пунктом “а” частини першої статті 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100%, II групи - 80%, III групи - 60% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Положеннями частини четвертої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 15-1 Порядку № 1210 встановлено, що особи, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань” і “Про соціальний захист дітей війни”, таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач має право як на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону № 796-ХІІ так і на підвищення згідно Закону № 3551-ХІІ, суд приходить до висновку, що припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивач отримує підвищення до пенсії, яке передбачено частиною четвертою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, а тому вимоги останнього щодо виплати йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2022 у розмірі 379,60 грн є безпідставними.
Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі № 363/3520/16-а.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Повний текст рішення складений 24.05.2022.
Суддя О.М. Тихоненко