19 травня 2022 року справа № 580/1642/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком, відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з дня звернення до Пенсійного фонду.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно посвідчення від 05.11.1998 серії НОМЕР_1 є особою, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4). Позивач 28.10.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач листом рішенням №230950001992 від 01.11.2021 відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Позивач вважає, що єдиним документом. Що підтверджує йог статус потерпілого від чорнобильської катастрофи та надає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є його посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», і такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду. З цих підстав вважає відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Відповідач проти позову заперечив. 08.04.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач проходив дійсну строкову службу в Радянській Армії з 14.11.1984 по 15.12.1986, тому не підпадає під дію примітки до статті 55 Закону України «Про статус у соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Відомості про проживання позивача з 26.04.1986 по 10.02.1990 у зоні гарантованого добровільного відселення (ІІІ зона) суперечать відомостям про періоди роботи (з 22.11.1984 по 15.11.1986 - проходження строкової військової служби, з 26.04.1988 по 18.01.1989 - робота в радгоспі «Бузовський» Києво-Святошинського району (IV зона). Оскільки факт постійного проживання чи роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю упродовж чотирьох років у період з 26.04.1986 по 01.01.1993 документально не підтверджено, то підстави для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відсутні. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 23.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.11.1998 є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
Згідно довідки виконавчого комітету Баштечківської сільської ради Уманського району Черкаської області №299 від 08.10.2021 позивач проживає та перебуває на реєстраційному обліку в с. Побійна Жашківського району з 10.01.1995 по даний час.
Згідно копії військового квитка НОМЕР_3 та довідки Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №253 від 12.10.2021 позивач в період з 14.11.1984 по 15.12.1986 проходив дійсну строкову військову службу в Радянській Армії.
Згідно відомостей з трудової книжки колгоспника №900 від 09.04.1989 позивач в період з 09.04.1989 по 01.09.1992 та в період з 12.05.1993 по 09.03.2000 працював у колгоспі «Прогрес» та в період з 09.03.2000 по 15.06.2004 - в СВК с. Нагірна.
Згідно довідки виконавчого комітету Баштечківської сільської ради Уманського району Черкаської області №147 від 19.10.2021 колгосп «Прогрес» знаходився на території села Нагірна Жашківського району Черкаської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 «Про перелік населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення» було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорія.
28.10.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив призначити пенсію за віком з відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач листом №2300-0215-8/65115 від 03.11.2021 повідомив позивача, що за результатами розгляду його заяви було прийнято рішення №2300-0215-8/65115 від 03.11.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки зниження пенсійного віку, визначене ст. 55 Закону України «Про статус у соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надається особам, які постійно проживали або відпрацювали у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом 01.01.1993, проте позивач працював у вказаній зоні з 01.07.1989, тобто менше 4 років.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Спірні відносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V (далі - Закон №1058), Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-Х11 (далі - Закон №796) та Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V.
Відповідно до прикінцевих положень Закону №1058 закони України та інші нормативні акти застосовуються в частині, що їм не суперечить.
Статтею 55 Закону №796 передбачено умови надання пенсії за віком, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років -на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Згідно пункту 2.1 розділу 11 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Ст. 9 Закону №796 передбачає, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 4 ст. 11 Закону №796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, відносяться до категорії 4 осіб , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч. 3, 4 Закону №796 підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного
контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили
або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше
чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка
(додаток N 7).
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про періоди роботи (служби) чи постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю є лише підставою для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №750/4895/17, від 21.11.2018 у справі №751/2081/17.
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 від 05.11.1998 позивач постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), отже має право на зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.
Відтак, відсутність надання позивачем документів про період проживання (роботи) у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993 не є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796.
Водночас умовами призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796 є досягнення особою певного віку та наявність необхідного стажу.
Так, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1058-1V починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років -на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Оскільки позивач згідно копії військового квитка НОМЕР_3 та довідки Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №253 від 12.10.2021 у період з 14.11.1984 по 15.12.1986 проходив дійсну строкову військову службу в Радянській Армії, тобто у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1987 не проживав і не працював, він не має права на початкове зниження пенсійного віку на 2 роки.
Отже його вік та стаж підлягають зниженню на 3 роки, і позивач має право на призначення пенсії за віком при досягненні 57 років та при наявності страхового стажу при зверненні за призначенням пенсії за віком у 2021 році - 25 років (28 років - 3 роки).
Зважаючи на ту обставину, що позивач 14.07.1966 року народження і на час звернення за призначенням пенсії за віком (28.10.2021) не досяг пенсійного віку 57 років та не мав страхового стажу 25 років, відмова у призначенні пенсії здійснена на законних підставах.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст. 241-243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО