Справа №348/619/22
20 травня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої -судді: Міськевич О.Я.
секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.
з участю заявника: ОСОБА_1
представника заявника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року , -
Зміст заявлених вимог:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
В обгрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що він народився в ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зелене, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Починаючи з народження та з проголошення Незалежності України він постійно без реєстрації та паспорта громадянина України проживав у Надвірнянському районі, Івано-Франківської області. З 24 серпня 1991 року і по сьогоднішній день він нікуди не виїжджав за межі України та не змінював адреси свого місця проживання АДРЕСА_1 , де проживає з 17.04.1991 року по даний час. Перевіркою ДМС України було встановлено, що у нього був паспорт колишнього СРСР зразка 1974 року НОМЕР_1 . Вказаний паспорт радянського зразка він втратив та своєчасно не оформив паспорта громадянина України. Коли звернувся до Надвірнянського відділу Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про оформлення паспорта громадянина України йому було повідомлено, що проведеною перевіркою не було встановлено факту, що він проживає на території України та немає підстав вважати його громадянином України.
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року йому необхідно отримання паспорта громадянина України.
Стислий виклад позиції позивача:
Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали з підстав, зазначених в ній. Просили заяву задоволити та встановити юридичний факт постійно проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року включно. Встановлення вказаного факту заявнику необхідне для виготовлення паспорту України.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_1 . Також зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського відділу УДМС України в Івано-Франківській області з метою отримання паспорту громадянина України ID карти. Однак листом Надвірнянського відділу УДМС в Івано-Франківській області заявнику повідомлено, що на підставі проведених перевірок встановити належність його до громадянства України не вдалося, так як не мають підтвердження (відмітки) про приписку, що підтверджує факт його постійного проживання на териритоірї України станом на 24.08.1991 рік. Тому рекомендовано звернутись із заявою щодо встановлення належності до громадянства України в суд. В подальшому від нього поступила заява, в якій просив справу слухати у відсутності їх представника.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2022 р. провадження по даній справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.
Суд, вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 21 березня 1973 року (а.с.12).
17 квітня 1991 року заявнику ОСОБА_1 було видано паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (а.с. 6).
Як стверджує заявник ОСОБА_1 , паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 ним було втрачено.
У зв'язку із втратою паспорта заявник звертався до Надвірнянського районного відділу УДМС в Івано-Франківській області та отримав пояснення, що встановити його особу та належність до громадянства України неможливо, окрім як встановлення судовим рішенням факту його постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року. (а.с.6).
З акту обстеження матеріально - побутових умов проживання вбачається, що ОСОБА_1 приписаний і фактично проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідно до довідки виданої старостою Зеленського старостинського округу В.М. Осташук від 07.12.2021 року за № 1315, пред'явник даної довідки особа на фото є ОСОБА_1 , уродженець с.Зелена Надвірнянського району і проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 17 квітня 1991 року по даний час (а.с.8 ).
З довідки Пасічнянської сільської ради за № 1316 від 07.12.2021 року «про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований і фактично проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Вказані обставини також ствердили, допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , який зазначив, що заявник є її рідним братом. ОСОБА_1 закінчив школу в с.Чернив в 1988 році, після чого пішов служити в армії. З армії повернувся вже без паспорту. З квітня 1991 року і по даний час проживає в АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_3 в суді вказав, що вона є дружино старшого брата заявника. З 1985 року знає ОСОБА_1 , також ствердила що він навчався в Черниківській школі. Після проходження служби в армії з 1991 року по даний час проживає в АДРЕСА_1 .
Норми права, які застосував суд:
За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У ст. 315 ЦПК України, наведено перелік, які саме факти можуть бути встановленні в судовому порядку, проте він не є вичерпним. Вказана норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Також, пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують цей факт.
Заявник просить встановити факт постійного проживання на території України з моменту народження по даний час та станом на 24.08.1991 року . Мета з якою необхідно встановити факт - отримання паспорта громадянина України. Причиною неможливості отримати документ - є відмова Надвірнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в наданні паспорта.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон N 2235-III) громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Згідно з п. п. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року N 215/2001, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року.
Згідно зі п. 8,9 Порядку для встановлення належності до громадянства України, відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, а також особа, яка проживала на території України станом на 13листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але немає у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року в справі N 363/214/17-ц відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону N 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Тлумачення статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про встановлення факту) перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.
Висновки суду:
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) дійсно постійно проживав на території України за адресою: АДРЕСА_1 , а заявник у інший спосіб не може довести даний факт і зазначені обставини перешкоджають подальшій реалізації його прав у визначений законом спосіб, тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 213, 214, 215, 293, 315- 319 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року включно. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківської Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Гнатюка, 29.
Суддя Міськевич О. Я.
Повний текст рішення
виготовлено 24.05.2022 року.