Справа №: 343/594/22
Провадження №: 2/0343/309/22
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2022 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/594/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжак Іван Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
за участю: представника позивачки - адвоката Свинтицького І.К.,
Стислий виклад позицій сторін та третіх осіб:
позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований в реєстрі за № 3577, про стягнення заборгованості за кредитним договором №7731362 від 13.05.2019, судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.03.2022 у бухгалтерію ПП ОСОБА_2 , в якого вона працює, надійшла постанова про звернення стягнення на її заробіток, винесена приватним виконавцем Івано-Франківського виконавчого округу Сапіжаком І.І., про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості на суму 10372,65 грн. З вказаної постанови вона дізналася про те, що являється боржником перед ТОВ "Мілоан" по кредитному договору № 7731362, який вона ніби-то уклала з зазначеним товариством 13.05.2019. ТОВ "Мілоан" 20.02.2020 за договорм відступлення права вимоги № 47-МЛ всі права і обов'язки за вказаним договором передав ТОВ "ФК "Кредит-капітал". За заявою останнього приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. 16.01.2021 був виданий спірний виконавчий напис про стягнення з неї на користь ТОВ "ФК "Кредит-капітал" заборгованості за кредитним договором № 7731362 від 13.05.2019, укладеним з ТОВ "Мілоан", в сумі 10372,65. На його підставі 02.03.2022 приватним виконавцем виконачого округу Івано-Франківської області Сапіжаком І.І. було заведено виконавче провадження № 66678047 та винесено 17.02.2022 згадану вище постанову про звернення стягнення на заробітну плату. У ній зазначено, що, начебто, нею як боржником допущено прострочення платежів за кредитним договором, хоча вона ніколи з жодною кредитною установою не укладала кредитних договорів. Сума заборгованості становить 10372,65 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3000 гривень та простроченої заборгованості за відсотками - 7372,65 грн.
Проаналізувавши документи, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису встановлено, що він є незаконним та не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. На момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріусу не було надано нотаріально посвідченого договору та сума заборгованості не була безспірною. Вона ніколи з жодною кредитною установою не укладала кредитних договорів. На кредитному договорі, який отриманий нею від приватного виконавця, та на графіку розрахунку відсутні її підписи.
Представник позивачки - адвокат Свинтицький І.К. у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив його задовольнити. Ще раз звернув увагу суду на те, що його довірителька будь-яких кредитних договорів з фінансовими установами не укладала. Наданий відповідачем нотаріусу кредитний договір, на підставі якого був здійснений виконавчий напис, не був нотаріально посвідченим, тому на його підставі не можна було здійснювати виконавчий напис. Крім того, він не містить підпису ОСОБА_1 . Остання категорично заперечує наявність будь-якої кредитної заборгованості як перед відповідачем, так і перед ТОВ "Мілоан".
Представник відповідача ТОВ "ФК "Кредит-капітал" у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого повідомлення (а.с. 28). Відзиву на позов та будь-яких заяв і клопотань суду не подавав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "Мілоан" та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжак І.І. в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про розгляд даної справи, про що свідчать їх розписки (а.с. 29, 31). Будь-яких пояснень, заяв і клопотань суду не подавали.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. у судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, про що свідчать супровідний лист, повістка, рекомендоване повідомлення (а.с. 32, 34-35). Будь-яких пояснень, заяв і клопотань суду не подавав. Як вказує відповідне повідомлення Міністерства юстиції України, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Баршацького І.В. припинена з 01.02.2021 (а.с. 8-9).
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, третіх осіб, процесуальні дії у справі:
суд своєю ухвалою від 19.04.2022 відкрив провадження у даній справі та призначив справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників судового розгляду.
Від відповідача та третіх осіб заяв по суті та будь-яких клопотань на адресу суду не поступало.
Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав, позивачка в особі свого представника не заперечила проти заочного розгляду справи, а тому протокольною ухвалою від 19 травня 2022 року суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
як вбачається з кредитного договору № 7731362 від 13.05.2019, ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 уклали договір про таке: позикодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користуванн кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 3000 гривень (п. 1.2 Договору). Кредит надається строком на 30 днів з 13.05.2019 (п. 1.3 Договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 12.06.2019 (п. 1.4 Договору). Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кердитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї цілі у особистому кабінеті на сайті miolan.ua (а.с. 12-14). Суд звертає увагу на те, що кредитний договір не містить підписів сторін, у тому числі електронних.
Згідно з виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. 16.01.2021 та зареєстрованим у реєстрі за № 3577, приватний нотаріус пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 7731362 від 13.05.2019, укладеним з ТОВ "Мілоан", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором відступлення права вимоги № 47-МЛ від 20.02.2020 є ТОВ "ФК "Кредит-капітал", заборгованості за кредитним договором № 7731362 від 13.05.2019. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.02.2020 по 30.11.2020. Сума заборгованості становииь 10372,65 грн, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредита 3000 грн, простроченої заборгованості за комісією - 0 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам - 7372,65 грн, строкової заборгованості за сумою кредита - 0 грн, строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0 грн, строкової заборгованості за штрафами та пенями (нараховано з 13.06.2019 по 20.02.2020) - 0 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату у розмірі 930 грн. Загальна заборгованість боржника становить 11302,65 грн (а.с. 11).
ТОВ "ФК" Кредит-капітал" звернулося із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило приватного виконавця розпочати примусове виконання вищеописаного виконавчого напису, до якої долучено оригінал виконавчого напису та копію довіреності представника стягувача (а.с. 10).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжаком І.І. відкрито виконавче провадження № 64678047 з примусового виконання вищеописаного виконавчого напису № 3577, виданого 16.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. (а.с. 15-16).
Як вбачається з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.02.2022, приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжаком І.І. на виконання виконавчого напису № 3577, виданого 16.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_2 . Відрахування слід здійснювати у розмірі 20 % від суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди та витрат виконавчого провадження в розмірі 12752,91 грн (а.с. 17).
Позивачка заперечує щодо будь-яких кредитних відносин з відповідачем, наявності заборгованості перед стягувачем, а також вказує на порушенням умов вчинення виконавчого напису, у частині вчинення його на кредитному договорі, який не є нотарільно посвідченим, у зв'язку з чим просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Спір між сторонами не врегульовано.
Оцінка суду:
вислухавши представника позивачки, вивчивши зміст позовної заяви, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п.1.1. п. 1 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Як визначено ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п.1.2 п. 1 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
В п.п.3.2. п. 3 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 1 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у даному Переліку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2021 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у сумі 10372,65 грн за кредитним договором № 7731362 від 13.05.2019, який було укладено між ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал". Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 16 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
До матеріалів справи долучено кредитний договір № 7731362 від 13.05.2019, який наданий нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, зі змісту якого встановлено, що він не був посвідчений нотаріально, що свідчить про недотриманням умов вчинення виконавчого напису.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи сторін у повному обсязі й установлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.
Як вказав представник позивачки, його довірителька не укладала будь-яких кредитних договорів. На кредитному договорі № 7731362 від 13.05.2019, який ляг у основу виконавчого напису, відсутні підписи сторін, у тому числі ОСОБА_1 . Будь-яких інших доказів наявності у позивачки перед відповідачем кредитних зобов'язань матеріали справи не містять.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Всупереч викладеному, приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не перевірила наявність доказів направлення та отримання позивачкою (боржником) ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису, що призвело до недотримання процедури вчинення напису, передбаченої п.п.2.3 п.2 гл.16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Жодних доказів про належне повідомлення позивачки про заборгованість та про наявність вимог (претензій) до неї у відповідача за кредитним договором не долучено і до матеріалів справи, при тому, що останній не був позбавлений можливості надати необхідні докази з даного приводу,
Також з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримував від ТОВ «Мілоан» первинні бухгалтерські документи щодо видачі (перерахування) кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка була повідомлена про зміну кредитора у зобов'язанні (від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-капітал»), та не відомо чи були вказані документи представлені і нотаріусу, який вчиняв виконавчий напис.
Тобто, приватний нотаріус, хоча і посилається на існування договору про відступлення права вимоги, однак не представляється можливим встановити чи перевірив він наявність правових підстав у ТОВ «ФК «Кредит-капітал» стягувати зі ОСОБА_1 суму кредиту, в тому числі звертатися із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки не підтверджено, що договір про відступлення права вимоги надавався нотаріусу, такий не надано і суду.
Не відомо і який саме розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором був переданий від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», хоча позивачка заперечує факт інсування будь-яких кредитних зобов'язань з будь-якою фінансовою установою.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивачки, відповідачем суду не надано, хоча згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Своїм правом на подання відзиву ТОВ «ФК «Кредит-капітал» не скористалося.
Аналізуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Баршацьким І.В. з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та гл. 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки відсутні докази того, що приватний нотаріус отримав від відповідача нотаріально посвідчений кредитний договір, позивачка отримувала письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № 7731362 від 13.05.2019 чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису, а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за вказаним кредитним договором безспірною, оскільки доказів існування самої заборгованості не встановлено, як і не доведено, що вона була саме такого розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Викладене свідчить про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , які слід задовольнити, визнавши виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Як визначено ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, позивачкою вірно обрано спосіб захисту права, оскільки виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, а визнання його таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, надасть їй можливість поновити її порушені права у спосіб встановлений законом.
Розподіл судових витрат:
згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
На підтвердження понесення судових витрат в частині сплати судового збору позивачка подає квитанцію № 21 від 04.04.2022 на суму 496,20 грн (а.с. 22), яку, зважаючи на те, що позов задоволено слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 . При цьому, суд зазначає, що розмір судового збору за подання даного позову визначений Законом України "Про судовий збір" у розмірі 992,40 гривень. Тому, враховуючи, що позивачка не у повній мірі сплатила судовий збір, однак її позов задоволено повністю, з відповідача на користь держави слід стягнути недоплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Щодо розподілу витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладється на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2088,60 грн позивачкою долучено до матеріалів справи такі докази:
- свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 303 на ім'я Свинтицького І.К (а.с. 18);
- угоду про надання правової допомоги № 145/22 від 01.04.2022, укладену між адвокатом Свинтицьким І.К. та Левосюк Н.В., відповідно до якої за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі відповідно до постанови КМУ № 590 від 27.04.2006, визначеному у додатку № 1 до договору окремим розрахунком, актом виконаних робіт та в строк до закінчення строку дії договору. Факт отримання гонорару підтверджується квитанцією адвоката (а.с. 19);
- акт прийняття-передачі виконаних робіт від 12.04.2022, згідно з яким адвокат надав такі види послуг із оцінкою їх вартості: надання консультацій та ознайомлення з нормативними документами (0,5 год) - 496,20 грн, виготовлення позовної заяви, підготовка матеріалів до неї (1 год) - 992,40 грн, виготовлення інших документів - 600 грн, участь та представництво інтересів позивачки у Долинському районному суді - 500 грн, всього на суму 2088,60 грн (а.с. 21);
- квитанція № 000245 від 12.04.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату Свинтицькому І.К. 2088,60 грн за надану правову допомогу (а.с. 20).
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі, суд зазначає, що в угоді про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, а в акті прийняття-передачі визначено розмір оплати за надані послуги, з чим ОСОБА_1 погодилася, що підтвердила своїм підписом, та здійснила таку оплату, що підтверджується відповідною квитанцією. Відповідач будь-яких клопотань про зменшення витрат, понесених позивачкою на правову допомогу, не заявляв.
Таким чином, у судовому засіданні здобуто достатньо доказів понесення ОСОБА_1 витрат за надання правової допомоги, які належним чином документально підтверджені.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову на відповідача, та те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, тому з відповідача на її користь слід стягнути 2088,60 гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.
На підставі вищевикладеного, ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 158, 206, 432 ЦПК України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 1, 14, 39, 50, 87-91 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, гл.16 р. II "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжак Іван Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 3577, вчинений 16 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованості в розмірі 10372,65 гривні та 930,00 гривень за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок та 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 60 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, кор. 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21,
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська (провулок Георгіївський), б. 6-3, літ. А, кім. 4-5,
приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Сапіжак Іван Іванович, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 62-А, оф. 7.
Повний зміст рішення буде складено до 24 травня 2022 року.
Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич
Повний зміст рішення складено 24 травня 2022 року.