Ухвала від 23.05.2022 по справі 183/2025/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2025/22

№ 1-кс/183/504/22

23 травня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному 25 квітня 2022 року до ЄРДР за № 12022131370000842 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Сєвєродонецьк Луганської області, громадянину України, холостого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, не є інвалідом, не є учасником бойових дій, має середню-спеціальну освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 звернулася з вказаним клопотанням, в якому просить продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2022 за № 12022131370000842 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні продовжено із 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні продовжено із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

В період з 28.02.2022 р. по 25.04.2022 р. місто Сєвєродонецьк Луганської області піддане обстрілам з боку військових Російської Федерації, в ході чого була пошкоджена інфраструктура міста, у тому числі магазин «Олімп», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.04.2022, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходився поряд з магазином «Олімп», розташованим за адресою Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 47, який на той час не працював та був пошкоджений внаслідок обстрілу. Перебуваючи поряд з вказаним магазином та розуміючи, що внаслідок обстрілів зруйновано будівлю магазину, а також те, що на території України введено воєнний стан у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину «Олімп», який розташований за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 47 та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з торговельних полиць: зимовий костюм «Norfin», вартістю 7500 грн, кросівки «Adidas», вартістю 1000 грн, шахи, вартістю 400 грн, які поклав до пакетів, після чого залишив приміщення магазину «Олімп», та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в особі представника потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, не є інвалідом, не є учасником бойових дій, має середню - спеціальну освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

25.04.2022 о 16 годині 00 ОСОБА_7 затримано, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

26.04.2022 о «16» годині «00» хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27.04.2022 керівником Сєвєродонецької окружної прокуратури за результатами розгляду клопотання прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні винесена постанова про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 16 години 00 хвилин 25 травня 2022 року, включно, який знаходиться у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4 )».

Прокурор зазначає, що є достатньо підстав вважати підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтованим, вчинене ним кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, вважає наявними ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим обвинуваченому неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та продовжити строк запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на положення ст. 177, 178, 183 КПК України вказував на наявність права на звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу та на наявність підстав для задоволення клопотання. Також, враховуючи особу ОСОБА_4 , вважає неможливим застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та продовжити строк запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, через те, що ОСОБА_4 опинився у ситуації, коли в його місті ведуться активні бойові дії. На сьогоднішній його день мати, з якою він мешкає перебуває на території м.Дніпро, де є внутрішньо переміщеною особою та шукає житло для винайму. А тому, просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого захисника. Зазначив, що він щиро кається у скоєному, вважає що він може бути під домашнім арештом у житлі, яке зможе винаймати його мати протягом тижня.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 22.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Стаття 615 КПК України в оновленій редакції регламентує питання початку досудового розслідування, фактично «перекладає» на прокурора повноваження слідчого судді у разі неможливості останнім здійснювати судовий контроль в певних питаннях, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, обрання запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування тощо.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Отже, в умовах воєнного стану клопотання прокурора має вирішуватися виходячи із загальних засад кримінального провадження.

Згідно зі ст. 193 КПК України клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглядається за участі прокурора, підозрюваного/обвинуваченого та його захисника.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, приходить до наступних висновків, а саме:

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходився поряд з магазином «Олімп», розташованим за адресою Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 47, який на той час не працював та був пошкоджений внаслідок обстрілу. Перебуваючи поряд з вказаним магазином та розуміючи, що внаслідок обстрілів зруйновано будівлю магазину, а також те, що на території України введено воєнний стан у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину «Олімп», який розташований за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 47 та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з торговельних полиць: зимовий костюм «Norfin», вартістю 7500 грн, кросівки «Adidas», вартістю 1000 грн, шахи, вартістю 400 грн, які поклав до пакетів, після чого залишив приміщення магазину «Олімп», та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в особі представника потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_4 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

25 квітня 2022 року за вказаним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131370000842 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, 25 квітня 2022 року о 16-00 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України. 26 квітня 2022 року органом досудового розслідування вручене повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27 квітня 2022 року постановою керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 16 години 00 хвилин 25 травня 2022 року.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження підозрюваному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого у разі визнання підозрюваного ОСОБА_4 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. А тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду провадження, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.

У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Крім того, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).

За таких обставин суд вважає, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у пред'явленому обвинувачені. Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Відсутність офіційного працевлаштування підозрюваного ОСОБА_4 не може свідчити про наявність ризику вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі матеріалів справи, оцінив у сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні немає. Доказів протилежного суду не надано. Підтверджень наявності у нього захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою суду не надано. За таких обставин, суд доходить переконання, що будь-який інший, з передбачених законом більш м'яких запобіжних заходів станом на дату розгляду вказаного питання не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_4 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд бере до уваги відомості, про те, що ОСОБА_4 має місце реєстрації та проживання, однак на даний час на території м. Сєвєродонецьк ідуть бойові дії у зв'язку з агресією з боку РФ. Такі обставини з урахуванням вищевикладеного не можуть слугувати достатньою підставою для зміни підозрюваному ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу на інший більш м'який запобіжний захід.

Стороною захисту не надано будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисту про зміну раніше обраного підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований підозрюваному ОСОБА_4 продовжити, з урахуванням пред'явленого обвинувачення, строком на 30 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 177, 178, 183, 194, 196, 331, 372, 376, 615 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів до 23 червня 2022 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 23 травня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
104438967
Наступний документ
104438969
Інформація про рішення:
№ рішення: 104438968
№ справи: 183/2025/22
Дата рішення: 23.05.2022
Дата публікації: 23.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою