Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"23" лютого 2022 р. № 520/27650/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.
представника позивача -Кобилінська О.К.
представника позивача - Комарова О.М.
представника відповідача - Коробкова Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149,м. Харків,61037)
до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
1. Податкове повідомлення-рішення № 148/35000401 від 06.08.2021 року, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, скасувати у повному обсязі.
2. Стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення № 148/35000401 від 06.08.2021 року є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення № 148/35000401 від 06.08.2021 року є законним, обґрунтованим ат таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що 30.06.2021 p. Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (надалі - Відповідач) проведена камеральна перевірка AT «Харківобленерго» (далі - Позивач) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового)
1) зобов'язання з податку на додану вартість по наступним податковим деклараціям з ПДВ за наступні періоди:
• квітень 2020 р. №9111200779 від 20.05.2020 р.
• травень 2020 р. №9141558318 від 22.06.2020 р.
• червень 2020 р. №9171521362 від 20.07.2020 р.
• липень 2020 р. №9206331228 від 20.08.2020 р.
• серпень 2020 р. №9237823590 від 21.09.2020 р.
• вересень 2020 р. №9270863799 від 20.10.2020 р.
• жовтень 2020 р. №9306562723 від 20.11.2020 р.
2) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 р. №9342325142 від 23.12.2020 р.
3) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 р. №9342705560 від 23.12.2020 р.
4) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із
виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 р. №9342336061 від 23.12.2020 р.
Перевіркою встановлені та зафіксовані в акті № 234/35-00-04-01-01-12/00131954 від 30.06.2021 р. (надалі Акт перевірки) порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України).
На підставі Акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 p.:
- за № 148/35000401 про нарахування штрафу у розмірі 95 016 881,55 грн. відповідно до п. п. 124.3 ст.124 ПК України із застосуванням штрафної санкції у розмірі 50%.
Відповідно до ст. 56 ПК України Позивачем подана скарга щодо перегляду податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 № 148/35000401 в адміністративному порядку. За результатами досудового оскарження - ППР залишено без змін.
Рішення про розгляд скарги відповідачем отримане 13.12.2021 р.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом та не заперечується змістом вище вказаного акту передвіки відповідач визначив те що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями з квітня 2020 р. по жовтень 2020 р. сплачені позивачем несвоєчасно.
Суд зазначає, що вказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки товариство сплатило свої зобов'язання за визначеними податковими деклараціями вчасно. А саме:
• за податковою декларацією з податку на додану вартість №9111200779 за квітень 2020 р. сума податку AT «Харківобленерго» склала 28 914 860,00 грн. 29.05.2020 p., підприємством була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням №18098 від 29.05.2020 p.;
• за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2020 р. №9141558318 сума податку AT «Харківобленерго» склала 32 144 293,00 грн. 30.06.2020 p., підприємством була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням №20470 від 30.06.2020 р.
За податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень 2020 р. 9171521362 де сума податку AT «Харківобленерго» склала 27 240 614,00 грн., а за липень 2020 р. №9206331228 - 29 979 257,00 грн. податковий орган стягнув вказані кошти з банківських рахунків товариства, відповідно до рішення Офісу великих платників податків ДПС №3 від 30.06.2020 р. Вказане рішення було скасоване (справа №520/10770/20).
Також судом встановлено, що 29.07.2020 р. позивач звертався до відповідача із листом №01-17/7454 де зазначило обставини відсутності податкового боргу за період з листопада 2019 по лютий 2020 р. та просило зарахувати частину стягнутих коштів у сумі 27 240 614,00 грн. як оплату за деклараціями з ПДВ за червень 2020 р. та липень 2020 р.
• за податковою декларацією з податку на додану вартість . №9237823590 за серпень 2020 р. сума податку AT «Харківобленерго» склала 22 963 638,00 грн. 14.09.2020 p., 30.09.2020 p., підприємством була здійснена оплата, що підтверджується платіжними дорученнями №610 від 14.09.2020 р. та №2446 від 30.09.2020 p.;
• за податковою декларацією з податку на додану вартість №9270863799 за вересень 2020 р. сума податку AT «Харківобленерго» склала 20 818 447,00 грн. 12.10.2020 p., 13.10.2020 p., 15.10.2020 p., 30.10.2020 p. підприємством була здійснена оплата, що підтверджується платіжними дорученнями №3467 від 12.10.2020 р. та №3493 від 13.10.2020 p., №3600 від 15.10.2020 p., №218619 від 30.10.2020 p.;
• за податковою декларацією з податку на додану вартість №9306562723за жовтень 2020 р. сума податку AT «Харківобленерго» склала 27 981 621,00 грн. 09.11.2020 p., 12.11.2020 p., 30.11.2020 p., підприємством була здійснена
оплата, що підтверджується платіжними дорученнями №219290 від 09.11.2020p., №219673 від І2.11.2020р. та№221091 від 30.11.2020p.;
За уточненими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 р. №9342325142 від 23.12.2020 p., №9342705560 від 23.12.2020 p., №9342336061 від 23.12.2020 р. - було сплачено товариством 1 633,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2020р. №2214749.
Таким чином суд приходить до висновку, що всі зобов'язання за перевіряємі в акті перевірки періоди були сплачені вчасно, що підтверджується відповідними доказами, які додаються до матеріалів справи.
Окрім того судом також встановлено, що позивачем у зазначений період здійснювало оплати за рішенням суду по справі №520/11487/19, яким був встановлений порядок його виконання.
Зокрема, 18.12.2019 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до AT "Харківобленерго" про стягнення з рахунків товариства у банківських установах податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. При цьому судом встановлений порядок його виконання, а саме:
протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48 000 000,00 грн., зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4 000 000,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість - 3 660 000,00 грн. та з податку на прибуток - 340 000,00 грн.;
протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266 311 776,00 грн. зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість 5 183 775,57 грн. та з податку на прибуток 482 432,43 грн.;
в грудні 2024 року 5 666 208,59 грн., у тому числі податок на додану вартість 5 183 776,40 грн. та податок на прибуток 482 432,19 грн.
Тобто суд зробив висновок що для забезпечення повного та належного виконання судового рішення (з врахуванням суспільних інтересів країни в цілому, населення та мешканців Харківської області (забезпечення безперебійної роботи з розподілу електричної енергії), а також відповідача, як суб'єкта приватного права, фінансовий стан якого зазнав впливу внаслідок рішень і дій підприємств контрагентів та державних органів є достатні об'єктивні підстави для визначення в резулятивній частині рішення порядку і строків, розстрочення його виконання.
При визначенні порядку та строків виконання судового рішення суд врахував висновки Експертного економічного дослідження, відповідно до яких вбачається реальна перспектива протягом 2020-2024 років погашення податкового боргу у розмірі 322 101 тис.
Рішення суду по справі №520/11487/19 набрало чинності 21.01.2020 р.
Суд зазначає, що Податковий орган не скористався своїм правом та не оскаржив рішення суду по справі №520/11487/19 в частині визначення порядку та способу його виконання. А отже погодився із тим, що стягнення податковий боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. буде погашатися Товариством на протязі з 2020 по 2024 рік включно.
Згідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Це також кореспондується зі статтею 129-1 Конституції України, якою визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як було встановлено судом для виконання рішення суду по справі №520/11487/19 позивач звертався до податкового органу щодо затвердження графіку погашення сум боргу відповідно до рішення суду по справі №520/11487/19, що підтверджується листом від 20.01.2020 №02-16/570.
Відповідач листом від 03.02.2020 №4659/10/28-10-54-20-21 погодив зазначений графік.
Станом на дату подання позову, рішення суду по справі №520/11487/19 виконується належним чином.
Щодо застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмір 50%, яка була застосовна відповідно до п.124.3 ст.124 ПК України.
Суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Так п. 124.1. ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Положеннями п.124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
З вищезазначеного, можна зробити висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог п.124.3. ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Тобто, для застосування штрафу п.124.3. ст. 124 ПК України податковому органу слід встановити повторність умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПКУ містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2,123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2,124.5 статті 124 ПКУ, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПКУ. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПКУ, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема акт про результати камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять мотивів встановлення в діях платника податку повторного умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.3 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання за діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Суд зазначає, що факт не своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивача , а саме не є доказом наявності діяння, передбаченого пунктом 124.2 цієї статті та яке вчинене повторно протягом 1095 календарних днів або яке призвело до прострочення сплати грошового зобов'язання.
Пункт 124.1 ст. 124 ПК України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 та в подальшому застосування п. 124.3 ст. 124 ПКУ є протиправним.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач дійсно не сплатив вчасно узгоджену суму грошового зобов'язання, що є підставою для застосування п. 124.1 ст. 124 ПКУ та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, та у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Суд зазначає , що в даному випадку до позивача застосована не та норма закону, а у суду відсутні повноваження застосовувати іншу норму закону для притягнення позивача до відповідальності, яку не застосував податковий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
В даному випадку має місце не помилка в розрахунку застосованих до позивача санкцій, а помилка в застосуванні правової норми.
Як вже було зазначено вище та вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування сум штрафних санкцій у зв'язку з порушенням строків сплати грошового зобов'язання було прийнято на підставі п. 124.3 ст. 124 ПКУ.
Проте , відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, тому застосування п. 124.3 ст. 124 ПКУ є протиправним
При цьому, контролюючий орган з врахуванням висновків суду, в порядку передбаченому законодавством, може переглянути свої висновки про необхідність нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної камеральної перевірки АТ “Харківобленерго”.
Отже, в ході судового розгляду справи судом відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування невірної норми Податкового кодексу України п. 124.3 ст. 124, що, в свою чергу, спричинило протиправне визначення відсоткового значення нарахованого штрафу 50% замість належного застосування п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, що передбачає 10% штрафу від погашеної суми податкового боргу.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149,м. Харків,61037) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати Податкове повідомлення-рішення № 148/35000401 від 06.08.2021 року, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" сплачений судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн., 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 23 лютого 2022 року.
Суддя Спірідонов М.О.