24 травня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/553/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ ФУДС" (вул. Мурманська, 37-Г, смт. Нове, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25491, код ЄДРПОУ 40927511) до Головного упраавління Державної податкової служби у Кіровоградській області, (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Градолія Фудс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00043030702, №00043040702 від 06.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 06.09.2021 року ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт № 3019/11-28-07-02/40927511 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС» за період діяльності жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2020 року.
За висновками Акту перевірки встановлено наступні порушення:
- занижено податок на додану вартість за грудень 2020 року на суму 511 019 грн.,
- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2694650 грн., в тому числі:
- за листопад 2019 року в сумі 1 466 504 грн.,
- за грудень 2020 року в сумі 1 228 146 грн.
06.10.2021 ГУ ДПС у Кіровоградській області складено та винесено податкове повідомлення-рішення №00043040702 та податкове повідомлення-рішення № 00043030702, за яким ТОВ «Градолія Фудс» зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2694650 грн., донараховано податкового зобов'язання з ПДВ на суму 511019 грн. та нараховано штраф в сумі 127755 грн.
Прийняття податкових повідомлень-рішень № 0004360702, №0004370702 від 06.10.2021 ГУ ДПС у Кіровоградській області обґрунтовує тим, що відомості, отримані з інформаційно-аналітичних баз ДПС України, Єдиного реєстру податкових накладних та інших реєстрів органів виконавчої влади, доводять нереальність господарських операцій з ТОВ «Агро Хвиля» (код ЄДРПОУ 42828604) за грудень 2020року; з ТОВ «Агроукррегіон» (код ЄДРПОУ 30800135) за жовтень, листопад 2019 року; з СФГ «Зоря» Дубик М.І. (код ЄДРПОУ 21395942) за грудень 2020 року.
Не погоджуючись з висновками посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач вказує на процедурні порушення допущені відповідачем в ході призначення та проведення перевірки, а також вказує, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Агро Хвиля»; ТОВ «Агроукррегіон»; СФГ «Зоря» ОСОБА_1 переслідували ділову мету, мали належний економічний зміст та підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку.
Отже, на переконання позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 28.01.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 24.02.2022 (т.5а.с.43).
Ухвалою суду від 15.02.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.5а.с.52,53).
22.02.2022 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ТОВ «Градолія Фудс» встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання товарів від контрагентів ТОВ «Агро Хвиля»; ТОВ «Агроукррегіон»; СФГ «Зоря» ОСОБА_1 . Рух задекларованих активів в дійсності не відбувся. Надані первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів. Як наслідок, при декларуванні допущено порушення вимог Податкового кодексу України.
Отже, зазначене вище свідчить, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.5а.с.55-59).
Ухвалою суду від 24.04.2022 підготовче судове засідання відкладено до 28.04.2022 (т.5а.с.113).
04.04.2022 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (т.5а.с.118-130).
Ухвалою суду від 28.04.2022 підготовче судове засідання відкладено до 10.05.2022 (т.6а.с.3).
Ухвалою суду від 10.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, подальший розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні за клопотанням учасників справи (т.6а.с.8-10,12).
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 18.08.2021 видано наказ №991-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПКУ документальної позапланової перевірки позивача» (т.5а.с.94).
На підставі наказу №991-п від 18.08.2021 відповідачем винесено направлення на проведення перевірки від 19.08.2021 №№1570, 1572, 1571 (т.5а.с.95-97).
В період з 19.08.2021 по 30.08.2021 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку позивача за період діяльності жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2020 року.
Результати перевірки оформлені актом від 06.09.2021 № 3019/11-28-07-02/40927511 (т.5а.с.63-92).
Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення п. 198.1., п.198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого підприємством:
- занижено податок на додану вартість за грудень 2020 року на суму 511 019 грн.,
- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2694650 грн., в тому числі:
- за листопад 2019 року в сумі 1 466 504 грн.,
- за грудень 2020 року в сумі 1 228 146 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.10.2021 р.:
- № 00043030702 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 511019 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 127755 грн. (т.5а.с.98,99);
- №00043040702 за формою «В4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 2694650 грн. (т.5а.с.100,101).
Висновки щодо посадових осіб відповідача ґрунтуються на тому, що контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення операцій з постачання товару (насіння соняшнику) на адресу ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС» від ТОВ «Агроукррегіон» у жовтні, листопаді 2019 року, ТОВ «Агро Хвиля» та СФГ «Зоря» ОСОБА_1 в грудні 2020 року, у зв'язку з чим скаржником неправомірно віднесено до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за жовтень-листопад 2019 року, грудень 2020 року суму ПДВ у розмір 2 524 562,3 гривень.
Таким чином, правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку встановленим порушенням позивачем норм податкового законодавства суд зазначає.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що зазначає що здійснення операцій з постачання товару (насіння соняшнику) на адресу ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС» від ТОВ «Агроукррегіон» у жовтні, листопаді 2019 року, ТОВ «Агро Хвиля» та СФГ «Зоря» ОСОБА_1 в грудні 2020 року, підтверджується наявністю податкових накладних, які зареєстровані в ЄДРПН, складені контрагентами за результатами господарських операцій, посилається на відповідні номери та дати їх складання та розшифровуючи зміст кожної господарської операції.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у пункту 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В даному випадку прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень пов'язане з формуванням позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Отже, фактичне здійснення господарської операції платником податків має посвідчуватися, зокрема, належно оформленими податковими накладними.
При цьому суд зазначає, що позивач обмежився лише посиланням на дати та номера податкових накладних, якими обґрунтовується фактичне здійснення господарських операцій, без додавання належним чином засвідчених копій податкових накладних та доказів їх реєстрації в ЄДРПН.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Оцінивши повноту, характер, об'єктивність та юридичне значення конкретних фактичних обставин справи, врахувавши ненадання усіх документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх виконання, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем документи не можуть в повній мірі підтвердити правомірність формування показників звітності з податку на додану вартість, що унеможливлює розцінювати їх як належні, достатні та достовірні докази придбання позивачем обумовленими господарськими договорами товарів, робіт (послуг).
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОЛІЯ ФУДС» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник