ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" травня 2022 р. справа № 300/8732/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем визначено відсоткову ставку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82%, не врахувавши при цьому до стажу судді період навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка та строкової служби в армії, внаслідок чого, розмір довічного грошового утримання позивача є меншим від належного. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують його права як громадянина України та судді у відставці щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, належного матеріального та соціального забезпечення. З урахуванням викладеного, просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до стажу судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року, а саме 2,5 років 16 днів та періоду проходження військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, а саме 1 рік 11 місяців 27 днів; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу судді позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року, а саме 2,5 років 16 днів та періоду проходження військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, а саме 1 рік 11 місяців 27 днів; зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату, починаючи з 28.02.2021 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 90 % від заробітної плати (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру з врахуванням до його стажу роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року, а саме 2,5 років 16 днів та періоду проходження військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, а саме 1 рік 11 місяців 27 днів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.28-29).
20.01.2022 року ОСОБА_1 усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.40-41).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на електронну адресу суду 03.03.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що на виконання рішення суду від 23.12.2020 року у справі № 300/3401/20 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 19.02.2020 року в розмірі 82% від заробітку. Зазначено, що даний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу проведено у розмірі 82 % суддівської винагороди згідно пункту 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, яким передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується суддям у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Суддівський стаж позивача, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці складає 36 років. Водночас, представник відповідача зазначила, що у відповідача відсутні підстави для зарахування до стажу судді з якого нараховується відсоток довічного грошового утримання від суддівської винагороди період навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, період проходження строкової військової служби. В зв'язку із наведеним, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №300/3401/20, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 12.03.2020 № 187, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №300/3401/20, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020.
Як встановлено судом, при проведенні перерахунку призначеного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем не враховано до стажу судді період навчання на денній формі на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка та період проходження строкової військової служби, внаслідок чого, розмір довічного грошового утримання позивача зменшено.
Так, за результатами розгляду заяви, відповідач, зокрема, згідно листа № 7455-7000/С-02/8-0900/21 від 14.09.2021 року, повідомив ОСОБА_1 про те, що суддівський стаж судді позивача становить 36 років, що відповідає 82 відсоткам. При цьому зазначив, що період половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка та період проходження строкової військової служби зараховані виключно до стажу роботи, який дає право судді на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання. Водночас, зазначено, що немає підстав для зарахування інших періодів трудової діяльності до суддівського стажу для збільшення відсотків при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання (а.с.24-25).
Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 82%, внаслідок неврахування періоду навчання на денній формі на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, періоду проходження строкової військової служби, з метою захисту свого порушеного права на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
На момент виходу позивача у відставку та призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди було регламентовано нормами Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року №1402-VIII (надалі - Закон №1402).
Так, статтею 142 Закону України №1402 передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Статтею 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Разом із цим, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
До набрання чинності Законом №1402-VIII, питання обчислення стажу роботи судді було врегульоване Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ “Про статус суддів”.
Абзацом другим частини 4 статті 43 Закону №2862-ХІІ було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Окрім цього, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, виданим 10.07.1995 за № 584/95, передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді перевищує показник у 10 років, то положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи позивача на посаді судді.
Таким чином, неврахування відповідачем до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періодів половини строку навчання на денній формі на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, календарного періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати протиправним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку.
Так, період проходження строкової військової служби складає 1 рік 11 місяців 27 днів, половина строку навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка - 2 роки 5 місяців 16 днів.
Вказане підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи копіями диплома серії НОМЕР_1 від 25.06.1981 року, військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.03.1982 року та трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.15-17).
Зважаючи на це, у відповідача відсутні повноваження щодо неврахування такого стажу, тобто безпідставно вчиняти дії по зменшенню відсоткового розміру суддівської винагороди.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постановах від 20.02.2021 справа №344/5707/19 та від 15.11.2021 справа №580/6051/20.
Верховний Суд у вказаних справах зазначив, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Надаючи об'єктивну оцінку факту порушеного права позивача, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до стажу судді позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової військової служби, половини періоду стаціонарного навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, половини періоду стаціонарного навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року.
Що стосується вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 90% щомісячного грошового утримання судді та без обмеження граничного його розміру, суд зазначає наступне.
Питання щодо відсоткового розміру щомісячного грошового утримання судді для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також питання його обмеження максимальним розміром є похідними від зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, половини періоду стаціонарного навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Отже, суд вважає, що в задоволенні цих позовних вимог потрібно відмовити, оскільки вони є передчасними, тобто такими, що заявлені для захисту права позивача, яке ще не порушено відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до стажу судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, половини періоду стаціонарного навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) зарахувати до стажу судді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби з 20.05.1974 року по 17.05.1976 року, половини періоду стаціонарного навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1976 року по 28.09.1981 року та провести перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.