Рішення від 24.05.2022 по справі 300/8733/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2022 р. справа № 300/8733/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно знизило відсотковий розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення, що призвело до неправильного визначення розміру пенсії та її виплату позивачу з 01.01.2018 року в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З огляду на протиправність вищевказаних дій відповідача, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення. Відповідач повідомив позивача, що його пенсія нарахована з 70% сум грошового забезпечення, а також про відсутність підстав для перерахунку пенсії з врахуванням 80% грошового забезпечення. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної пенсію позивачу з 80% до 70% суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 в основному розмірі 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, взявши до уваги перерахунок з 01.04.2019 року та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № 694 від 04.06.2021 року, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” позивачу за березень 2019 року, згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за посадою заступника начальника управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС України з виховної роботи, приймаючи до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 300/3724/21.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.36-37).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.03.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що на час призначення позивачу пенсії загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не повинен перевищувати 80% грошового забезпечення. Згідно з пунктом 23 розділу 11 Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України” до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри "80" замінено цифрами "70". Вважає, що у пенсіонера військовослужбовця, який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі Постанови № 704, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії. При цьому, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначив, що відпадають процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року, ухваленої у зразковій справі № 240/5401/18, так як зміняться фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 року в зразковій справі № 160/8324/19. Також, відповідач посилається на порушення позивачем шестимісячного строку, встановленого для звернення до суду. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 01.07.2012 року отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу за пенсійною справою - 0903002788 (МВС) від 01.07.2012 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 визначений в розмірі 80 % від грошового забезпечення, вислуга - 31 рік (а.с. 17).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 0903002788 (МВС) від 31.12.2017 року, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, при цьому визначено основний розмір у розмірі 70 % грошового забезпечення (а.с. 18).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду віж 12.10.2021 року у справі 300/3724/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” від 04.06.2021 за №694 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, приймаючи до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду віж 12.10.2021 року у справі 300/3724/21 (а.с.27-28).

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 9560-9032/П-02/8-0900/21 від 10.12.2021 року, повідомив ОСОБА_1 , про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для врахування наданої позивачем довідки та проведення перерахунку пенсії позивача (а.с.29-30).

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.

Згідно з пунктом а) частини першої статті 13 Закону №2262-XII, у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” № 51-ІV від 04.07.2002 цифру “ 85” замінено цифрою “ 90”.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, цифри "90" замінено цифрами "80" (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI). Пунктом 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” цифри “ 80” замінено цифрами "70" (пунктом 23 розділу II Закону №1166-VII).

Статтею 63 Закону №2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з якою перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Виходячи з наведених вище норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки при перерахунку пенсії особам, які проходили військову службу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, слід зазначити, що згідно статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08 листопада 2017 року у справі №161/7413/17 (провадження №К/800/36811/17).

Таким чином, внесення змін у Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках її обмеження граничним розміром стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку та виплати вже призначеної пенсії, а право позивача на отримання пенсії, яке існувало на момент призначення пенсії не може бути обмежене прийняттям нових законів.

Крім того, таке право позивача захищене пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Оскільки, позивачу відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) призначено пенсію за вислугу років в розмірі 80% грошового забезпечення, то внесення змін до вказаної статті 13 щодо пенсійного забезпечення не поширюються на розмір пенсії, належної позивачу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" протиправно зменшено розмір відсоткової складової грошового забезпечення із 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, внаслідок чого, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд вважає, що для відновлення прав позивача на належну пенсію необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.

Щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років в розмірі 80% грошового забезпечення, з урахуванням рішення суду від 12.10.2021 року у справі № 300/3724/21, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 встановив протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення.

Однак суд звертає увагу на те, що вказаний вище сформований висновок стосується саме забезпечення, яке визначено у відповідності до положень Постанови №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2018 по 05.03.2019, до складу яких не було включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія.

Надалі Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

Втім, потрібно зважати на те, що військовослужбовці, яким призначається пенсія з 01.03.2018 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) військовослужбовців при прийнятті постанови “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 (надалі, також - Постанова №704).

Разом з тим, в окремих випадках (як і у спірному випадку) виникають обставини, за яких військовослужбовці, які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19, бажають отримати від уповноважених органів з 05.03.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії, а також розраховують на обчислення такої пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.

Відтак, може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті військовослужбовці, які вийшли на пенсію до 01.03.2018 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 80% як спірному випадку), хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Постанови №704, а ті, що отримали право на пенсію після 01.03.2018 - не більше 70%.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенню до військовослужбовців, що отримують право на пенсію після 01.03.2018, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.

Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує такий основоположний принцип судочинства як рівність усіх громадян у своїх правах перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.

Таким чином, у колишнього військовослужбовця, який отримав нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 05.03.2019 на підставі Постанови №704, відбулися фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії.

З урахуванням вказаного відпадають процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), так як змінилися фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

З огляду на таке слід керуватися рішенням від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, в якому Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії військовослужбовця на підставі оновленої довідки, виданої станом на 05.03.2019 за правилами Постанови №704 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 зазначив, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень).

Такий підхід для врегулювання спірних правовідносин у цій справі, на переконання суду, є достатньо справедливим.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 року відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Попередній документ
104436862
Наступний документ
104436864
Інформація про рішення:
№ рішення: 104436863
№ справи: 300/8733/21
Дата рішення: 24.05.2022
Дата публікації: 26.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.10.2022)
Дата надходження: 30.12.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії