24 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/968/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить: зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи готельного комплексу «Смерековий двір», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що за наслідками планової перевірки готельного комплексу «Смерековий двір» ФОП ОСОБА_1 , складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 21.01.2022 року за № 5 , яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за№252/26697. Вказує, що подальша експлуатація готельного комплексу «Смерековий двір» ФОП ОСОБА_1 , із порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що наявні порушення присутні не у всьому комплексі відповідача, разом з тим позивач просить про закриття всього комплексу.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 10.12.2021 № Нс-379/52 у період з 17.01.2022 по 21.01.2022 працівниками Головного Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено планову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд готельного комплексу «Смерековий двір» ФОП ОСОБА_1 з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За наслідками планової перевірки готельного комплексу «Смерековий двір» ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 21.01.2022 року за № 5 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за№252/26697 (далі-ППБУ), а саме: п 1 Другий корпус готелю не обладнано зовнішніми установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п. 2. Електророзетки, вимикачі встановлено на горючі основи (пункт 1.17 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п. 3. На шляхах евакуації допускається улаштування порогів (пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п 4 Допускається опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації горючими матеріалами (пункт 2.17 глави 2 розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року; п 5 Не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горища (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п 6. Колибу, банкетний зал, котельню не обладнано системами протипожежного захисту (пункт 1 2 глави 1 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п. 7. Територію підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п. 8. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 глави 1 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); п. 9. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту (пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ).
Зауваження або заперечення до проведеного планового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до пп. 39 п. 4 Постанови КМУ №1052 від 16.12.2015 року «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з Надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2021 року, працівниками Головного управління ДСНС України у Закарпатській області у період з 17.01.2022 по 21.01.2022 року було здійснено планову перевірку готельного комплексу «Смерековий двір» ФОП ОСОБА_1 .. Згідно покладених завдань Головне управління ДСНС України у Закарпатській області на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, Дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання к законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи Підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних
надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок & проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
У відповідності до відзиву на позов відповідачем вказано, що позивач наведено в позові дев 'ять пунктів з яких робиться висновок про загрозу життю і здоров'ю людей, зокрема щодо не проведення навчання цивільного захисту керівного складу та працівників, а також посадових осіб, правда відповідачу не зрозуміло про які посадові особи йде мова на території приватного комплексу. В пункті 6 (арк. 2 Адміністративного позову) вказується на відсутність в колибі, банкетному залі та котельні системи протипожежного захисту, тобто фактично позивач сам в позові вказує, що система протипожежного захисту наявна на території готельного комплексу «Смерековий двір» , а про її відсутність у двох приміщеннях на території цілого комплексу не свідчить про взагалі відсутність таких протипожежних заходів на території комплексу, натомість позивач ставить питання ро закриття не лише банкетного залу чи колиби а ставить питання про закриття комплексу в цілому.
А відтак, суд критично оцінює таке покликання відповідача, оскільки суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.
Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Згідно із статтею 21 частиною 1 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного суд вважає, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи готельного комплексу «Смерековий двір», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень, оскільки певні порушення, що перелічені в акті перевірки можуть мати своїм наслідком як спричинення пожежі так і її швидкому розповсюдженню з утрудненим шляхом евакуації людей, у тому числі дітей.
Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я працівників та відвідувачів до підтвердження уповноваженим органом повного усунення відповідачем виявлених порушень, що були зафіксовані в акті від 21 січня 2022 року за № 5 від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, згідно із статті 4 частини 5 абзацу 2 Закону України № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи готельного комплексу «Смерековий двір», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська. буд. 2, код ЄДРПОУ 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи готельного комплексу «Смерековий двір», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору