№ 1-684/10
Іменем України
09 липня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Первушиної О.С.
при секретарі Тищенко В.С.
з участю прокурора Ткачук Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кривошиїнці Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2 та зареєстрованого в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-
Підсудний ОСОБА_1 25.04.2010 року приблизно о 18.10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу АДРЕСА_3, побачивши раніше незнайомого йому ОСОБА_2, вирішив відкрито викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та почав вимагати передати йому мобільний телефон, на що останній відмовив. ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, долонею правої руку вдарив ОСОБА_2 по обличчю, завдавши йому фізичного болю, тобто застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Подолавши таким чином волю потерпілого до опору, ОСОБА_1 відкрито викрав з лівої кишені куртки ОСОБА_2 чуже майно, яке належить останньому, а саме - мобільний телефон «Siemens C62», вартістю 80 грн. Після чого ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, наніс удар ОСОБА_2 кулаком у груди, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на асфальт та ОСОБА_1 наніс декілька ударів ногою по тулубу ОСОБА_2, завдавши останньому фізичний біль, тобто застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Відкрито викравши чуже майно ОСОБА_2, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ОСОБА_2 збитки на суму 80 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Показав суду, що дійсно 25.04.2010 року приблизно о 18.10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу АДРЕСА_3, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 та вирішив викрасти у нього майно. Підійшов до нього та почав вимагати мобільний телефон і коли той відмовився, він вдарив його рукою по обличчю та забрав з кишені у ОСОБА_2 мобільний телефон. Після чого він вдарив його кулаком в груди, від чого ОСОБА_2 впав на асфальт та наніс ОСОБА_2 ще два удари ногою по тулубу. Після чого забравши телефон, він втік, але згодом був затриманий працівниками міліції. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.
За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази потерпілого, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони і які ніким не оспорювались.
Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, надійшов до висновку про те, що дії підсудного за ст. 186 ч.2 КК України кваліфіковано правильно як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину: злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;
- особу винного, який за місцем реєстрації характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікарів нарколога, психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, що посягають на громадський порядок та безпеку.
Обставинами, що пом'якшують покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Siemens C62», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, - залишити йому ж, - за належністю;
- сім карту мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 що зберігається в камері схову речових доказів Голосіївського РУ ГУМВС України в м.Києві - знищити.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення з 25 квітня 2010 року по 09 липня 2010 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області - на підписку про невиїзд, негайно звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя О.С.ПЕРВУШИНА