Іменем України
2 грудня 2009 року. м. Одеса
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.
при секретарі : Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб на боці позивача Малиновської районної адміністрації, Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинної прибудови, відшкодування моральної шкоди, за позовом ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, Виконкому Одеської міської ради про визнання права власності на самочинно зведене приміщення, за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 за участю третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_2, органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації про зніс самочинно зведеної споруди,
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю АДРЕСА_1, посилаючись на те, що будівництво відповідачкою прибудови до кв. № 1 в цьому ж будинку погіршує умови мешкання в квартирі, дах прибудови розташований в безпосередній близькості до дверей та балкону її квартири, що відкриває доступ злодіїв до квартир, позбавляє її сушити білизну на вулиці. Наведені обставини зменшують цінність її квартири. На підставі викладеного позивач просила знести самочинно збудовану споруду до кв. 1, що належить ОСОБА_1 Неправомірними діями відповідачки їй нанесена моральна шкода в розмірі 2 000 грн., яку вона просила стягнути з відповідачки .
В ході розгляду справи ОСОБА_3 уточнила свої вимоги, якими фактично доповнила свої вимоги стягненням судових витрат та визнання приватизації «галереї» до
___________________ _______________________________________________
Справа № 22ц - 4231/09 Головуючий 1-ої інстанції : Вербицька Н.В.
Категорія : 6 Доповідач : Косогор Г.О.
АДРЕСА_2 недійсною. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2009 року вимоги щодо визнання приватизації «галереї» до АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, виділені в окреме провадження .
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право спадщини за заповітом, виданим 23.04.1998 року Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою. Право власності зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 26.05.1998 року. Квартира складалась з однієї житлової кімнати, площею 14,1 кв.м., загальною площею 14,1 кв.м., розташована на першому поверсі двоповерхового будинку .
Згодом ОСОБА_1 добудувала до кв.1, яка розташована в багатоквартирному будинку, прибудову, площею 16,6 кв.м. та переобладнала житлове приміщення квартири, зменшивши житлову кімнату до 10,6 кв.м., на іншій частині житлової площі розташувала санвузол. Самовільна прибудова складається з приміщень під літ. 2 і 3 .
Спірну прибудову ОСОБА_1 розташувала на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку 3 по вул. Чернишевського в м. Одесі, яка належить Одеській територіальній громаді в особі Одеської міської ради .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2009 року позов Малиновської районної адміністрації задоволено. Вирішено знести за рахунок ОСОБА_1 самовільно побудоване приміщення до АДРЕСА_3, яке складається з приміщень, позначених на технічному паспорті квартири під літ. 2, 3. У позовах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб на боці позивача Малиновської районної адміністрації, Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинної прибудови, відшкодування моральної шкоди, а також у позові ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, виконкому Одеської міської ради про визнання права власності на самочинно зведене приміщення - відмовлено .
На рішення суду від 15.05.2009 року була подана апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування вказаного рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з”явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов Малиновської районної адміністрації та відмовляючи у позовах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що спірна прибудова є самовільною та розташована на земельній ділянці багатоквартирного жилого дома, належним чином не узаконена, тому вимоги Малиновської районної адміністрації про знесення самовільно прибудованого приміщення до АДРЕСА_3, яке складається з приміщень, позначених на технічному паспорті квартири під літ.2,3 - вважав обгрунтованими. У той же час судом не знайдено законних підстав для задоволення позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право спадщини з заповітом, виданим 23.04.1998 року Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою. Право власності зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 26.05.1998 року ( а.с. 38, 38 зв.). Квартира складалась з однієї житлової кімнати, площею 14,1 кв.м., розташована на першому поверсі двоповерхового будинку.
Згодом ОСОБА_1 добудувала до кв.1 яка розташована в багатоквартирному будинку, прибудову, площею 16,6 кв.м. (а.с. 39 зв.) та переобладнала житлове приміщення квартири, зменшивши житлову кімнату до 10,6 кв.м., на інший частині житлової площі розташувала санвузол (а.с. 57 зв.). Самовільна прибудова складається з приміщень під літ. 2 і 3 (а.с. 57 зв.).
Спірну прибудову ОСОБА_1 розташувала на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку 3 по вул. Чернишевського в м. Одесі, яка належить Одеській територіальній громаді в особі Одеської міської ради.
Згідно з ч.3 ст.42 Земельного кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі та прибудинкові території визначається співвласниками. Зазначене узгоджується також із п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року. Тому узгоджувати порядок користування спірною земельною ділянкою, в тому числі
розташування споруд для нормального користування будинку позивач повинен з усіма співвласниками багатоквартирного будинку, а не лише із власниками суміжних квартир.
Ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду позивачем не надано доказів узгодження порядку користування спірною земельною ділянкою з усіма співвласниками будинку 3 по вул. Чернишевського в м. Одесі, в тому числі із власниками кв. 9, саме з ОСОБА_3
Фактично побудувавши прибудову до кв.1, ОСОБА_1 самовільно захопила частину земельної ділянки, на якій розташована ця прибудова, використавши її не за призначенням, тобто не для обслуговування багатоквартирного будинку, а для будівництва споруд, суміжних з квартирою.
Згідно до ст. 12 ЗК України, п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, а саме:
- розпорядження землями територіальної громади м. Одеси;
- здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;
- передача земельних ділянок комунальної власності в користування і власність громадянам і юридичним особам.
За ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля в межах м. Одеси є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська рада, виключно до повноважень якої або її виконавчого органу на підставі ст. 116 ЗК України належить право прийняття рішення про передачу земельної ділянки, що входить до складу державної (комунальної) власності.
З пояснень представника Одеської міської ради та відповідача ОСОБА_1 вбачається, що будь-яких рішень щодо передачі або виділу у власність або у користування ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій вона побудувала прибудову до своїй квартири 1, Одеською міською радою не приймалось, та відповідач не зверталась за цим до уповноважених органів.
Відповідно до ст.152 ЖК України переобладнання та перепланування житлового будинку (квартири), що належить на праві власності громадянину, проводиться з дозволу виконкому місцевої ради народних депутатів. Зазначене в повній мірі узгоджується з п. 1. 4.1. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що дозволу на будівництво прибудови до кв.1, узгоджень із службами міста ОСОБА_1 не отримувала, навіть не зверталась за отримання цих документів. Затвердженого проекту на будівництво ОСОБА_1 немає. Факт незаконної прибудови, що проводилась ОСОБА_1 підтверджується протоколом про правопорушення у сфері містобудування від 4.04.2006 року, складених відповідно інспектором та начальником інспекції ДАБК (а.с. 65-66).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, ст.29 Закону України «Про планування і забудову території», п.5.5. Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано - прибудованих та прибудований приміщень в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради №2153 від 17.04.2001 року проведена ОСОБА_1 прибудова до кВ. 1 є самочинною, оскільки збудована на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, без належного дозволу на проведення будівельних робіт на належно затвердженого проекту.
Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визначення права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, реалізуючи свої
повноваження відповідно до п.п.7 п.3.2.7 Положення про районну адміністрацію,
затвердженого рішенням Одеської міської ради 27.06.2006 року № 20 - V, а також представник Одеської міської ради, як власник земельної ділянки територіальної громади, та представник управління архітектури та містобудування заперечували проти визнання права власності за ОСОБА_1 на самовільне зведене приміщення та наполягали на його зносі.
На підставі викладеного суд дійшов правильного висновку про те, що вимоги Малиновської районної адміністрації підлягають задоволенню, а вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільне збудоване приміщення не підлягають задоволенню, навіть при наявності висновку судової будівельно - технічної експертизи про відповідність цього приміщення санітарним, будівельним та пожежним нормам і правилам (а.с.85-92).
Крім того, відповідно до ч.6 ст.147, ст.212 ЦПК України висновок експерту від 01.08.2006 року, як доказ, не має для суду насамперед встановленої сили та оцінюється судом в сукупності із зібраними доказами по справі. Суд обгрунтовано послався на те, що висновок експерту про відповідність спірного приміщення санітарним, будівельним та пожежним нормам і правилам без виділу земельної ділянки для будівництва, узгоджень з санітарними, пожежними, архітектурно-будівельними службами міста є недостатнім для прийняття позитивного рішення про визнання права власності на самочинне приміщення.
Зніс самочинно возведеної прибудови до АДРЕСА_3 не потягне порушення житлових прав ОСОБА_1 та членів її родини ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_5, оскільки зносу підлягає лише самочинно побудована частина кв.1, крім того, останні є власниками та зареєстровані в кв.8 в цьому ж будинку (а.с.161,161зв.), яка розташована на другому поверсі над кв.1.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що самочинна прибудова ОСОБА_1 порушує права мешканців кВ. 9 та погіршує умови проживання в ній.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу - ОСОБА_3 та її дітям ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частках (а.с.14-15).
Встановлено що кв. АДРЕСА_1, розташована над кв. 13,3,4 першого поверху будинку. Вхід в квартиру здійснюється через галерею (спільний коридор). Саме вікна галереї напроти кв. 9, а не вікна квартири 9, знаходяться навкіс від спірної прибудови до кв. 1 , що підтверджується поясненням сторін та поверховим планом будинку (а.с. 12).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ОНДІСЕ від 16.03.2009 року проведена ОСОБА_1 реконструкція належній їй квартири 1 не здійснює негативного впливу на технічний стан кв.9, що належить ОСОБА_3, а також на стан інших квартир №13,3 цього будинку.
Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги доводи ОСОБА_3, що будівництво відповідачкою прибудови до кв.1 погіршує умови мешкання в квартирі, дах прибудови розташований в безпосередньої близькості до дверей та балкону її квартири, що відкриває доступ злодіїв до квартир, позбавляє її сушити білизну на вулиці на підставі наступного. З наданих ОСОБА_1 фотографій будинку 3 по вул.. Чернишевського в м. Одесі, зокрема спірної самочинної прибудови та вікон галереї напроти кв.9 (спільного коридору, через яких здійснюється вхід до квартир, які розташовані на 2 поверсі, в т.ч. до кв.9), вбачається, що існування прибудови до кв.1 не позбавляє ОСОБА_3 сушити білизну на вулиці за допомогою мотузки, закріпленої однім кінцем на галереї напроти кв.9 (а.с.101, 164), як це проводилось до будівництва прибудови до кв.1. Крім того вікна галереї напроти кв.9 не є входом до квартири 9, а галерея є спільним коридором до всіх квартир , що розташовані на другому поверсі. Квартира №9 є окремою квартирою, з окремим входом, що підтверджується технічним паспортом на кв.9 та поверховим планом на будинок (додаток 2,3 до висновку експерта від 16.03.2009 року). Ствердження ОСОБА_3 про те, що існування прибудови до кв.1 відкриває доступ злодіїв до її квартири неспроможні, перешкоди ОСОБА_3 в користуванні власністю - квартирою 9 самовільна прибудова ОСОБА_1 не створює. Законних підстав щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суд також не вбачає. В зв'язку
з відмовою ОСОБА_3 в задоволені позовних вимогах відповідно до ст..88 ЦПК України суд першої інстанції відмовляє у стягненні з відповідача судових витрат. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суду першої інстанції вважає що підстави для задоволення позову ОСОБА_3 Відсутні.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Г.О. Косогор
Судді: Н.В. Ісаєва
О.О. Ткачук
___________________ _______________________________________________
Справа № 22ц - 4231/09 Головуючий 1-ої інстанції : Вербицька Н.В.
Категорія : 6 Доповідач : Косогор Г.О.
.