ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2022Справа № 910/16623/21
За позовом Київської митниці Держмитслужби
до Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське
бюро приватизації»
про зобов'язання повернути майно
Суддя Сівакова В.В.
Без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/16623/21 від 27.01.2022 позовні вимоги повністю задоволені та
Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське бюро приватизації» повернути нереалізоване майно, передане Київською митницею Держмитслужби на реалізацію відповідно до акту опису, оцінки та передачі товарно-матеріальних цінностей № 4 від 21.03.2019, № 5 від 21.03.2019, № 10 від 24.05.2019 загальною вартістю 1.163.408,00 грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське бюро приватизації» на користь Київської митниці Держмитслужби 17.451,12 грн витрат по сплаті судового збору.
20.04.2022 до суду надійшла заява Київської митниці Держмитслужби про заміну стягувача - Київську митницю Держмитслужби на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, оскільки Київська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення (проводяться реорганізаційні заходи з метою припинення юридичної особи), в свою чергу Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, здійснює функції і повноваження з реалізації державної митної політики та здійснює супроводження судових справ, де раніше стороною виступала Київська митниця Держмитслужби.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладеною.
Згідно з ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, з метою збереження життя та здоров'я представників сторін, працівників апарату суду та суддів, суд вважає за необхідне розглянути подану Київської митниці Держмитслужби заяву про заміну сторони виконавчого провадження в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи в судове засідання.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив:
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
У відповідності до ч. 5 ст. 334 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до положень ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
У відповідності до ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов'язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов'язки кредитора.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 (далі - Порядок № 1074), орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Згідно з п. 6 Порядку № 1074 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (далі - постанова № 895) реорганізовано територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком (зокрема і Київську митницю Держмитслужби) шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
Пунктом 2 постанови № 895 установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Згідно з положеннями п. 12 Порядку № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
В постанові № 895 Кабінет Міністрів України визначив таким моментом прийняття відповідного рішення Державною митною службою України.
Так, згідно з наказом Державної митної служби України № 472 від 30.06.2021 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», митниці як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали здійснення покладених на них функцій і повноважень з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021 року.
Наказом Державної митної служби України № 456 від 16.10.2020 «Про заходи з реформування територіальних органів Держмитслужби» затверджено План заходів з реорганізації територіальних органів Держмитслужби шляхом їх приєднання до Державної митної служби України.
Наказом Державної митної служби України № 460 від 19.10.2020 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Департаменту правового забезпечення доручено розробити положення про територіальні органи, утворені цим наказом та забезпечити внесення інформації про відокремлені структурні підрозділи, утворені цим наказом, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про територіальні органи як відокремлені структурні підрозділи Державної митної служби України, утворені цим наказом.
Наказом Державної митної служби України № 489 від 29.10.2020 «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби» затверджено Положення про Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
В Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено реєстрацію Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України: код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни позивача - Київської митниці Держмитслужби на його правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 334 ГПК України, -
1. Заяву Київської митниці Держмитслужби про заміну позивача задовольнити.
2. Здійснити заміну позивача Київської міської Держмитслужби (03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359) на його правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555).
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова