Справа № 500/1374/22
19 травня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни
представника позивача Кметик В.Я.
представника відповідача Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" (надалі, позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №324250 від 08.02.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 лютого 2022 року Приватним підприємством «Захід-Хліб-Збут-2002», засобами поштового зв'язку, отримано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №324250 (надалі за текстом - «Постанова»), винесену 08.02.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до якої, стягнуто з ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» адміністративно-господарський штраф у сумі 8 500,00 грн.
Позивач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №324250 від 08.02.2022 року, є неправомірною та підлягає до скасування.
Ухвалою від 28.02.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, позов не визнає в повному обсязі, вважає його безпідставним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Вказав, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу маркі КАМАЗ 6520-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом бортовим-1 марки PACTON, TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі талон (роздруківки) зважування №198 від 17.01.2022 зафіксовано перевищення нормативи визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, а саме навантаження на здвоєну вісь, а саме - 17,15 т, при нормативно визначених 1т. Просить врахувати, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що мають відповідне свідоцтво про періодичну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв'язку із чим є придатними до застосування. Також, у відзиві звернув увагу суду на тому, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться і використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Вважає, що спірна у даній справі постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні даного позову.
Ухвалою суду від 22.03.2022 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 28.04.2022 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 28.04.2022 відкладено розгляд справи на 19.05.2022 о 11:30 год.
19.05.2022 у відкритому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях.
Суд, заслухавши сторін, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що інспекторами Укртрансбезпеки в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки 17.01.2022 р. на а/д М-19, 345 км+580 (смт. Дружба, Тернопільська область) перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ 6520-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) з причепом бортовим-Е марки PACTON, TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що використовується в своїй діяльності ПП «Захід-Хліб-Збут-2002», при перевезенні вантажу (борошно пшеничне на підставі товарно-транспортної накладної №б/н від 17.01.2022.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 012809 від 17.01.2022 року та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області в період з 17.01.2022 по 23.01.2022.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ 6520-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом бортовим-1 марки PACTON, TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі талону (роздруківки) зважування №198 від 17.01.2022 зафіксовано перевищення нормативи визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, а саме: навантаження на здвоєну вісь, а саме - 17,15 т, при нормативно визначених 1т.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторам] Укртрансбезпеки складено Довідку №0074540 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.01.2022 р. та Акт №0054597 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.01.2022 р.
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №313550 ві, 17.01.2022 р„ в якому зафіксовано, що автомобілем марки КАМАЗ 6520-самоскил реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом бортовим-Е марки PACTON, TXD 33$ реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснювалось перевезення вантажу з перевищення: вагових обмежень, а саме навантаження на здвоєну вісь, а саме - 17,15 т, що на 7,2% перевищує нормативно визначені 16т, відповідальність, за яке передбачено абз.14 ч.І ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Про розгляд акту №313550 від 17.01.2022 р. позивача було інформовано листом-повідомленням №3447/4.3/24-22 від 18.01.2022, яке направлялось рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошти». Номер відправлення 4602702765824 від 20.01.2022. Згідно витягу із сайту «Укрпошти», розділу «Відстежити відправлення», вказане відправлення прийняте 20.01.2022, а вже 24.01.2022 вручене адресату.
В межах строків розгляду справи про порушення, передбачених п.25. Порядку 1567, за результатами розгляду акту №313550 від 17.01.2022 р., що відбувся у Відділі державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, на який належним чином повідомлений позивач не з'явився, в.о. начальника Відділі державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено Постанову №324250 від 08.02.2022 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу до ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» у сумі 8 500 грн. відповідно до абз.14 ч.І ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (надалі, Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 15 Порядку №1567).
Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансисбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС. що забезпечують безпеку дорожнього руху.
За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Водночас, ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно - транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у частині другій даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Також, статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно п. 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавством не встановлено жодних виключень щодо обов'язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (сипучі вантажі, рідини, тощо).
То ж, суд вважає, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Щодо посилань позивача на товарно-транспортну накладу №б/н від 17.01.2022., то суд зазначає, що перевищення вагових параметрів визначається за наслідком точного габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/1420/17 - постанова від 02.08.2018 р. Також згідно із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31.07.2019 року у справі №802/518/17-а та від 28.02.2019 у справі №805/3598/16-а, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться і використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Щодо зважувального обладнання, то зважування вищевказаного транспортного засобу позивача на ППГВК здійснювалося за допомогою ваги автомобільної для зважування в русі. 20BA-Д-2-lWWS-0,9 зав.№ 2135. Виробник ТОВ «Компанія Ваговимірювальні системи», Україна.
Надаємо копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №822 від 10.11.2021 (чинне до 10.11.2022).
Тому станом на 17.01.2022 р. (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації. Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли щорічну періодичну повірку, у зв'язку із чим є придатними до застосування.
Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень також підтверджується талоном (роздруківкою) зважування №198 від 17.01.2022 р., який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.
Наголошуємо, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом у постанові Верховного суду від 03.07.2019 адміністративне провадження №К/9901/24562/18 (справа №819/1381/16), а саме п.61 правової позиції).
Незважаючи на відсутність вимог щодо зазначення в матеріалах габаритно-вагового контролю інформації про зважувальне обладнання, звертаю увагу суду, що в талоні-роздруківці зважування №198 від 17.01.2022 р. зазначено відомості про вагове обладнання, а саме: «ВАГА №2135», що в свою чергу ідентифікує зважувальне обладнання за допомогою якого проводилась перевірка і на яке надано відповідні документи.
З огляду на аргументи позивача, з приводу того факту, що на час проведення рейдової перевірки методика зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів, - відсутня, варто зазначити, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №420/3371/21; у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16; у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №820/1420/17; у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі №804/5296/17.
Отже, суд вказує щодо питання методики зважування існує однозначна і стала позиція Верховного Суду України.
На момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Але, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.
Жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов'язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин).
Діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів, а також не передбачають якісь інші нормативи допустимих навантажень в залежності від виду вантажу (рідини, сипучі) на осі транспортного засобу ніж ті, що зазначені в п.22.5 Правил дорожнього руху.
В талоні (роздруківці) зважування №198 від 17.01.2022, зафіксовано швидкість транспортного засобу позивача, з якою він проїхав через вагові платформи зважувального обладнання, а саме - 3 км/год. Тому така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу під час процедури зважування, як про це помилково зазначає позивач.
До аналогічного висновку прийшов, зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду, у постанові від 24.07.2019 у справі 803/1540/16.
Таким чином, на думку суду, матеріали даної адміністративної справи містять належні, достатні та допустимі докази, які підтверджують факт перевищення вагових параметрів транспортним засобом позивача без наявності відповідного дозволу, а тому оскаржувана в даній справі постанова є правомірною.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, на переконання суду, відповідачем у справі подано до суду належні докази та доведено правомірність оскаржуваної в даній справі постанови.
Відтак, адміністративний позов приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" не містить жодних належних та допустимих доказів неправомірності здійснення габаритно-вагового контролю та винесення оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №324250 від 08.022.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу. Вищенаведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" і спростовується матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова №324250 від 08.022.2022 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, сплачений позивачем судовий збір не стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №324250 від 08.02.2022 р. відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 травня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Гайова, 44-а,м. Тернопіль,46008, код ЄДРПОУ/РНОКПП 31914381);
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,46027, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845) .
Головуючий суддя Подлісна І.М.