Справа № 500/2331/21
20 травня 2022 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення від 18.05.22 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання відмови протиправною від 11.11.2020 року №1810/14 та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання відмови протиправною від 11.11.2020 року №1810/14 та зобов'язання вчинити дії, - задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, оформлену листом№1810/14 від 11.11.2020 р. у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,06 га., для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога НО2 Львів - Тернопіль).
Зобов'язано Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,06 га., для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога НО2 Львів - Тернопіль).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 залишено без змін рішення суду від 11.08.2021.
18 травня 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, адвоката Фльорків О.В., у якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Заява обґрунтована тим, що позивач у цій справі поніс судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, у зв'язку з чим представник позивача просить постановити додаткове рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу.
31.03.2021 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги між позивачем ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «СИЛА ПРАВА», в особі Керуючого партнера Фльорківа Олександра Володимировича, згідно з пунктом 1.1 якого Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта в Тернопільському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді та інших судах, державних органах, установах, недержавних організаціях у справах за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Для надання правничої (правової) допомоги Клієнту, Адвокатським об'єднанням призначено адвокатів: Башуцького Ігоря Ярославовича та Фльорківа Олександра Володимировича (пункт 1.2 договору).
Розділом 4 вказаного договору врегульовано порядок здійснення розрахунків. Так пунктом 4.2 договору передбачено, що правову допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням по цьому Договору Клієнт оплачує в гривнях шляхом внесення (переказу) коштів на рахунок Адвокатського об'єднання. Клієнт зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів з дати укладення цього Договору оплатити гонорар в розмірі, визначеному Сторонами в додатку до цього Договору (пункт 4.3 договору). Пунктами 4.5 та 4.6 договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. Акт складається Адвокатським об'єднанням та надається представнику Клієнта особисто або надсилається Клієнту поштою. Акт вважається підписаним якщо протягом 3 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Оплата за цим Договором є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.
Згідно Додатка №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.03.2021 сторони визначили види правничої (правової) допомоги та погодили розмір гонорару по Договору, зокрема, згідно з пунктами 2, 3 Додатку №1 за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 1000 грн. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Адвокатського об'єднання годин по даній справі, але в будь-якому випадку не може бути меншим 5000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду наступні документи:
- копія акта №1 від 28.05.2021 обсягу наданої правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.03.2021.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України)
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій виклав правові висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.
При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову. Більше того, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, неодноразово висловлена позиція Верховного Суду, а тому, на думку суду, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог частини третьої та п'ятої статті 134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 , адвоката Фльорків О.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання відмови протиправною від 11.11.2020 року №1810/14 та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення про стягнення судових витрат у справі №500/2331/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання відмови протиправною від 11.11.2020 року №1810/14 та зобов'язання вчинити дії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Коперника, 1,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305).
Головуючий суддя Подлісна І.М.