Справа № 2-2353-10
6 липня 2010 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А.С.,
при секретарі Харьковій Л.М.,
за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
представника третьої особи: Грушковської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мар'їнка, Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Мар'їнської райдержадміністрації про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 звернулись до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить вселити їх до житлового будинку АДРЕСА_1; усунути перешкоди в користуванні вказаним житловим будинком шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_3 надати ключі від вхідних дверей будинку.
ОСОБА_1, позивач по даній цивільні справі є рідною донькою ОСОБА_3, відповідача по даній цивільній справі (відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1). ОСОБА_2, ОСОБА_5, 1999 року є доньками ОСОБА_1, що підтверджується відповідними записами в свідоцтвах про народження дітей. ІНФОРМАЦІЯ_2 органом реєстрації актів цивільного стану зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2, видане Мар'їнським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області. У зв'язку з укладанням шлюбу ОСОБА_1, спільно з чоловіком та двома дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мешкали за місцем реєстрації чоловіка, а саме: в будинку АДРЕСА_1. У 2006 році ОСОБА_6 було засуджено до позбавлення волі. Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_5 виселено з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Не маючи іншого житла, окрім батьківського будинку, в якому з дня свого народження зареєстрована ОСОБА_1 - за адресою: будинок АДРЕСА_1, позивачі по справі змушенні звернутись за судовим захистом з позовом щодо примусового вселення до житлового приміщення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позові, зокрема зазначила наступне. З часу набрання чинності рішення суду від 12 травня 2010 року житловий будинок АДРЕСА_1 власником будинку виставлений на продаж, та неодноразово органами влади заявлялось, що рішення суду належить виконати, інакше в примусовому порядку родина позивача залишиться без місця мешкання. На теперішній час, будучи зареєстрованою в житловому будинку АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_3 не дозволяє мешкати з нею спільно, в категоричній формі відмовляючись надавати ключі від будинку. Окрім того, ОСОБА_1 зазначила, що в зазначеному будинку її матір ОСОБА_3 мешкає одна, будинок складається з двох жилих кімнат, та на земельній ділянці, прилежній до будинку, є новий будинок, який побудований батьками ОСОБА_1, складається з чотирьох житлових кімнат, в ньому ніхто не мешкає.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання з'явилась, заявлені позовні вимоги підтримала, просить захистити її право на житло однією сім'єю з матір'ю та молодшою сестрою.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання з'явилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала наступні пояснення. Вона є власником будинку АДРЕСА_1 на праві приватної власності. Понад 12 років її донька ОСОБА_1 не мешкає в житловому будинку АДРЕСА_1 Донецької області, з причини укладання шлюбу, хоча офіційно є зареєстрованою в даному будинку з її дозволу. Окрім того, відповідач зазначила, що на теперішній час нею здійснено ремонтні роботи для благоустрою житлового приміщення, допомоги в реалізації яких її дочка не надавала ані матеріальної, ані фізичної допомоги. ОСОБА_7 звернула увагу суду на те, що заперечуючи проти мешкання родині її дочки спільно з нею за зазначеною вище адресою, не проти мешкання останніх в будинку АДРЕСА_1, котрий, якщо привести його до придатних для мешкання умов, може слугувати як житло, при цьому правовстановлюючих підстав як належності цього будинку відповідачу, так і умов мешкання родини ОСОБА_1 суду не надала.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, діючої у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1, малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, на підставі рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року виселено з житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області без надання іншого житлового приміщення. Рішення оскаржено не було, набрало законної сили та на теперішній час підлягає виконанню. Згідно довідки районного комунального підприємства «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації» від 03 червня 2010 року вбачається, що за реєстраційними даними відомостей про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості по Мар'їнському району за ОСОБА_1 не має. Відповідно до письмових матеріалів справи (паспортні відомості, відповідні записи в домовій книзі) вбачається, що ОСОБА_1 на постійній основі, за згодою ОСОБА_3 зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_1, що не оспорюється сторонами. Відповідно до відомостей про місце прописки ОСОБА_2 з копії паспорту вбачається перебування на реєстраційному обліку в будинку АДРЕСА_1 Донецької області.
Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, діючої у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 в частині вселення до житлового будинку АДРЕСА_1, суд виходить з наступного. Згідно зі ст. 156 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок, користуються ним для особистого проживання та проживання членів їх сімей. Відповідно до інформаційної довідки районного комунального підприємства «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації» від 03 червня 2010 року встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві свідоцтва про право власності видане на підставі рішення виконкому Мар'їнської міської ради від 28 лютого 2007 року. Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Так, власник будинку ОСОБА_3 надала дозвіл на реєстрацію та фактичне мешкання своїй донці ОСОБА_1, що не оспорюється сторонами. Встановлений у судовому засіданні факт того, що ОСОБА_1 була на постійній основі зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, та мешкала на жилій площі будинку АДРЕСА_1 Донецької області, - підтверджує набуття позивачем права на користування цим будинком. При цьому суд враховує роз'яснення Пленуму Верховного суду України в п. 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй в цьому. Суд, звертає увагу, що ОСОБА_3 не надано жодних доказів, пояснень щодо неможливості спільного мешкання з членами своєї родини відповідно до положення сімейного законодавства (з рідною донькою, рідними онуками). Заявлені вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню, оскільки в силу ст. 29 ЦК України місцем проживання неповнолітніх дітей є місце проживання їхніх батьків, крім того на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Вирішуючи спір по суті в частині вселення до житлового будинку повнолітньої дитини ОСОБА_1 ОСОБА_2, суд вважає за потрібне в даній справі застосувати принцип справедливості, що безпосередньо спрямовано на забезпечення інтересів сторін відповідно до справжніх обставин справи. Так, вселяючи ОСОБА_2 до житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області суд з однієї сторони захищає конституційне право позивача на житло, а з другої не порушує інтересів відповідача ОСОБА_3, зокрема не обмежить ані право на жилу площу ані розмір жилої площі, оскільки житловий будинок відповідно до технічної характеристики складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 79,9 квадратних метрів, в тому числі 59,1 квадратних метри житловою площею. Посилання відповідача ОСОБА_3 щодо неприйняття ОСОБА_1 участі в ремонтних роботах для поліпшення зовнішнього, внутрішнього вигляду житлового будинку, суд не приймає оскільки вони не є таким обставинами що мають бути враховані при даному предметі спору, більш того, спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території вирішуються в судовому порядку (ст. 156 ЖК України), таких вимог не заявлено.
Розглядаючи вимоги позивачів в частині усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, суд звертає увагу на наступне. У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт з причини небажання останньої впускати позивача з дітьми до житлового будинку, що підтверджується матеріалом № 2440 від 4 червня 2010 року Мар'їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області, з якого вбачається, що співробітник міліції здійснював перевірку неправомірних дій ОСОБА_3 Отже, виклик позивачем міліції у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в категоричній формі не дозволяє вселитись в житловий будинок АДРЕСА_1 є незаперечним доказом створення перешкод з боку відповідача в користуванні спірним будинком позивачу.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність захистити права ОСОБА_1, малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 шляхом вселення до житлового будинку АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні будинку.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 156, 160 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, діючої в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням задовольнити повністю.
Вселити позивачів ОСОБА_1, малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, до будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1, малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 в користуванні житловим приміщенням та надати останнім ключі від вхідних дверей будинку АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Справа № 2-2353-10
(вступна та резолютивна частина)
6 липня 2010 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі головуючого:
головуючого судді Клікунової А.С.,
при секретарі Харьковій Л.М.,
за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мар'їнка, Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Мар'їнської райдержадміністрації про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, -
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 156, 160 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, діючої в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням задовольнити повністю.
Вселити позивачів ОСОБА_1, малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, до будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1, малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 в користуванні житловим приміщенням та надати останнім ключі від вхідних дверей будинку АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя