Справа №2- 1814
2010 рік
20 липня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Гонтар А.Л.,
при секретареві Костенко В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 12 травня 2010 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди.
В позові він посилається на те, що 01 листопаду 2008 року він уклав з відповідачем договір-позики, згідно якого передав йому кошти в розмірі 1400 доларів США. Вказану суму відповідач повинен був повернути до 31 березня 2009 року. Однак, в зазначений термін відповідач грошей не повернув.
Просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 1400 доларів США, що складає 11096 гривень, судові витрати у вигляді державного мита у сумі 110 грн., збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Крім того, позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, яку було заподіяно діями відповідача. Моральна шкода полягає в тому, що він на протязі року вимушений був неодноразово звертатися до відповідача, ходити по різним інстанціям за захистом своїх прав, було порушено нормальний уклад його життя та життєвих стосунків. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 1000 гривень.
Позивач з'явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
01 листопаду 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 1400 доларів США, що було еквівалентно 11096 гривень з зобов'язанням повернути таку ж саме суму до 31 березня 2009 року, що підтверджується розпискою, яка підписана відповідачем (а.с. 10).
Згідно вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Договором про грошову позику, яким є розписка, від 01 листопада 2008 року, вибачається що позикодавець ОСОБА_1 передав у власність позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1400 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму у термін до 31 березня 2009 року .
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу за договором позики грошей від 01 листопаду 2008 року підлягають задоволенню в сумі 11096 гривень (1400 доларів США по курсу 7,92 грн.)
Що стосується стягнення моральної шкоди, то в цій частині позивачу треба відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями ЦК та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів” чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної шкоди.
Правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у даному випадку їх порушення законом не передбачено.
На підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає також стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді держмита у сумі 110 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,88,212-215,218, 224 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 524,625,1046,1047,1049,1050,1051 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 11096 (одинадцять тисяч дев'яносто шість) гривень, судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 110 (сто десять) гривень, судово-інформаційний збір у сумі 120 (сто двадцять) гривень.
В іншій частині позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя