Справа №2-272
2010 рік
13 липня 2010 року Дебальцевський міський суд в складі:
головуючої: судді Афанасьєвої Ю.О.
при секретарі: Турченковій О.В., Ульяненко О.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Світлодасрької міської ради - Климович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_4 до Світлодарської міської ради, комунального підприємства «Веста» про визнання наймачем житлового приміщення, суд -
5.10.2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на наступні обставини: його батько ОСОБА_5 був наймачем житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.
Зазначений житловий будинок перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Світлодарська Донецької області. Управління цим будинком та його експлуатацією здійснює комунальне підприємство «Веста».
На момент смерті ОСОБА_5 він був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 Однак останні два роки він фактично проживав з батьком в його квартирі. Батько внаслідок свого похилого віку та стану здоров»я потребував постійного стороннього догляду. Вони проживали з ним однією сім»єю, вели спільне господарство.
Оскільки він на момент смерті свого батька був зареєстрований за іншою адресою, КП «Веста» відмовилось визнати його наймачем квартири АДРЕСА_1.
Однак враховуючи, що відповідно до положень ч.2 ст.64 ЖК України, він як син ОСОБА_5 був членом його сім»ї, вважає, що, відповідно до вимог ст.106 ЖУ України, має право вимагати визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1, наймачем якої був ОСОБА_5
Просив визнати його, ОСОБА_4, наймачем квартири АДРЕСА_1 Донецької області.
В судове засіданні позивач не з»явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує та позов просить задовольнити.
Представник позивача, за довіреністю ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримував позовні вимоги свого довірителя, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Світлодасрької міської ради позовні вимоги не визнав та суду надав заперечення на позов, наступного змісту.
05.10.2005 року жилой фонд був прийнятий до комунальної власності територіальної громади м. Світлодарськ від ВАТ " Центренерго". З 01.01.2006 року жилий фонд був передан у оперативне управління та утримується КП " Веста ".
В квартирі АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до статті 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім"ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до статті 66 Житлового кодексу України - Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 67 Житлового кодексу України - Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ. теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до листа Вуглегірської ТЕС (водопостачання, теплова енергія ) від 5.11.2009 року № 23/774 за адресою АДРЕСА_1 значиться, що нарахування до моменту смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснювалось на одну особу.
Відповідно до листа КП Веста (квартирна плата) від 16.11.2009 рокк № 429/0116 за адресою АДРЕСА_1 значиться, що нарахування до моменту смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснювалось на одну особу.
Відповідно до листа Дебальцівського УГГ ( газ ) від 07.12.2009 р. № 13/1485 за адресою АДРЕСА_1 значиться, що нарахування до моменту смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснювалось на одну особу.
З цього можна зробити висновок, що ОСОБА_4 не виконував обов'язки наймача та спільного господарства не вів.
Відповідно до статті 65 Житлового кодексу України - Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до листа КП Веста від 16.11.2009 р. № 429/0116 ОСОБА_5 до КП Веста з заявою про вселення свого сина - ОСОБА_4 не звертався та свого права не використав, та згоду на вселення не надавав. Отже відповідно, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був визначен інший порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до статті 103 Житлового кодексу України - Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця.
Договір найму змінено не було.
Відповідно до статті 104 Житлового кодексу України - Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Станом на 03.09.2009 року ОСОБА_4 до КП Веста з заявою про вселення до свого батька - ОСОБА_5 не звертався.
У задоволенні позову просили відмовити.
Представник КП «Веста» в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що ОСОБА_5 з заявою про реєстрацію в його квартирі ОСОБА_4 до них не звертався, оплату за комунальні послуги за користування спірною квартирою сплачував лише ОСОБА_5, даних, що їх сплачував позивач немає. Просили у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 5.10.2005 року була прийнята до комунальної власності територіальної громади м.Світлодарьска від ВАТ «Центренерго» (а.с.53-57), а з 1.01.2006 року житловий фонд, в тому числі й вказана квартира» був переданий на баланс КП «Веста» для обслуговування та оперативного управління.
Наймачем спірної квартири, відповідно до ордеру №1035 (а.с.6) є ОСОБА_5.
Відповідно до довідки б/н від 10.09.2009 року, виданої КП «Веста», ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 Донецької області, був зареєстрований один (а.с.5).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконкомом Світлодарської міської ради м.Дебальцеве Донецької області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого виконком Світлодарської селищної ради м.Дебальцеве 9.07.1984 року, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4, позивача у справі.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Статтею 65 ЖК України встановлено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (зі змінами), при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Тобто для вирішення вказаного спору необхідно з'ясувати чи дотримано встановленого порядку при вселенні.
Так позивач в своїх вимогах посилався на те, що останні два роки, що передували смерті батька, він фактично проживав разом з ним, з ОСОБА_5, в його квартирі.
Однак м атеріалами справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_5 давав згоду на те, щоб ОСОБА_4 вселявся та проживав у спірній квартирі як член його сім»ї, не підтверджений й сам факт вселення та спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_5
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який є сусідом та мешкає в будинку АДРЕСА_3, пояснив, що ОСОБА_5 мешкав в одному під»їзді будинку №50, а його син - ОСОБА_4 мешкав в іншому під»їзді вказаного будинку разом з матір»ю. Зранку він приходив до батька, годував його, йшов на роботу, у ввечері також навідувався до нього, а потім йшов додому. Так чином, на його думку, вони разом мешкали протягом року. ОСОБА_5 хворів та потребував стороннього догляду, син же доглядав його та часто приходив до нього. Як йому відомо, у ОСОБА_5 були наміри оформити квартиру на сина, однак чого він цього не зробив, він не знає.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в одному під»їзді з ОСОБА_4 - в другому за номером в будинку АДРЕСА_1, а його батько - ОСОБА_5 мешкав в третьому під»їзді вказаного будинку. ОСОБА_5 дуже хворів: він переніс інсульт та зламав ногу, а його син - ОСОБА_4 доглядав за ним, жив з ним, вони вели спільне господарство. Мешкали вони разом з початку восени 2008 року по день смерті ОСОБА_5 Вона неодноразово говорила ОСОБА_5, щоб він зареєстрував сина в своїй квартирі, однак він боявся цього робити, говорив, що якщо він пропише його в квартирі, то той його вигонить.
Свідок ОСОБА_8, яка є колишньою дружиною ОСОБА_5 та матір»ю ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснила, що з вересня чи з жовтня 2008 року ОСОБА_4 доглядав за батьком - ОСОБА_5, який тяжко хворів. Особисто вона з ОСОБА_5 не спілкувалась взагалі, а з сином він почав спілкуватися лише коли захворів, до хвороби вони не спілкувались. Вона отримувала пенсію ОСОБА_5, готувала йому їжу, а ОСОБА_4 носив її батьку. ОСОБА_4 ночував у батька. Вони мали намір приватизувати квартиру, однак не встигли. Вона не знає, чи боявся прописувати ОСОБА_5 син в свою квартиру через те, що він його потім вигонить, чи ні, вона знала, що .
Таким чином, випливає, що ОСОБА_5 давав лише згоду на те, щоб його син ОСОБА_4 доглядав його, через його похилий вік та стан здоров»я, в зв»язку з чим він й міг перебувати в його квартирі.
Крім того, ОСОБА_5 висловлював побоювання, що, якщо він зареєструє сина на своїй житловій площі, він, ОСОБА_4, його вигонить (показання свідка ОСОБА_7С.), що не може свідчити про його згоду на вселення сина. Заяви про реєстрацію ОСОБА_4, як проживаючого в спірній квартирі, також не надходило (а.с.47).
Аналізуючи матеріали справи, показання свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не вселявся, постійно не мешкав з ОСОБА_5 в його квартирі № 44 в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується також й актом, складеному КП «Веста» №225 від 15.03.2010 року (а.с.78) та не відносився до вказаного приміщення як до свого постійного місця мешкання, а лише виконував дії щодо догляду свого батька в зв'язку з його хворобою, а саме: допомагав йому по господарству, приносив їжу та ліки, що припускало можливість залишитись позивача переночувати у ОСОБА_5, але не свідчить його про вселення та постійне мешкання в спірному приміщенні.
Крім того, судом встановлено, що позивач зберігає за собою право користування жилим приміщенням у квартирі №27 в будинку АДРЕСА_1, в якій він зареєстрований (а. с.9), та до якої не втратив інтерес (а.с.47,51).
На підставі ст.ст. 64,65 ЖК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Світлодарської міської ради, комунального підприємства «Веста» про визнання наймачем житлового приміщення - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення, може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Дебальцевського
Міського суду Афанасьєва Ю.О.