Справа № 523/1328/22
Провадження №2/523/2584/22
(заочне)
"23" травня 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю помічника, який за дорученням судді виконує функції секретаря судового засіданя Бондар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/1328/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № CL - 229258 від 17.10.2019 року, відповідно до умов якого позичальник отримала в кредит грошові кошти в розмірі 100885,50 грн. із сплатою 35% річних строком на 60 місяців з терміном кредитування до 16.10.2024 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно умов Договору. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 21.10.2021 року має заборгованість в розмірі 114094,60 грн., яка складається з наступного: 90138,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23956,05 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками. Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за договором кредиту не виконала, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 114094,60 грн., сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2841,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 11409,46 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18.02.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Представник позивача АТ «Кредобанк» - Павленко С.В. у судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, та просить суд розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Так, згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
По справі встановлено, що 17.10.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № CL - 229258 від 17.10.2019 року, відповідно до умов якого позичальник отримала в кредит грошові кошти в розмірі 100885,50 грн. із сплатою 35% річних строком на 60 місяців з терміном кредитування до 16.10.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Відповідно до п. 2.9 Кредитного договору № CL - 229258 від 17.10.2019 року для запобігання прострочення погашення заборгованості за Кредитним договором, Банк рекомендує Позичальнику забезпечити наявність коштів в сумі не меншій розміру Щомісячного платежу на Поточному рахунку Позичальника з «10» по «17» число кожного місяця включно. Перший щомісячний платіж має бути сплачений не пізніше 17.11.2019 року.
Разом з тим, згідно з п. 4.1 Кредитного договору № CL - 229258 від 17.10.2019 року за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35% річних.
За п. 6.2. Кредитного договору № CL - 229258 від 17.10.2019 року Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Кредитного договору).
Із ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого, станом на на 21.10.2021 року має заборгованість в розмірі 114094,60 грн., яка складається з наступного: 90138,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23956,05 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.
З наявної в матеріалах справи Досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань № 132/2021 від 29.10.2021 року вбачається, що відповідача ОСОБА_1 повідомлено про те, що АТ «Кредобанк» вимагає від ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користуванням кредитом, комісії та інші належні до сплати платежі, а саме: 90138,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23956,05 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Однак, такі вимоги залишилися без відповідного реагування. Таким чином, досудове врегулювання спору не вдалось за можливе.
У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача виникло обґрунтоване право вимагати від боржника повернення несплачених кредитних коштів у розмірі 114094,60 грн.
У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконала, що виявилося у неповернення кредитних коштів, що стало наслідком звернення АТ «Кредобанк» до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В матеріалах справи наявна лише копія витягу із Договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року.
Суд звертає увагу, що заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи, також суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги).
А тому, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката. На думку суду, розмір таких витрат має бути зменшено та відшкодовано у сумі 4000 грн.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості за Кредитним договором договір № CL - 229258 від 17.10.2019 року в розмірі 114094,60 грн., сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2481 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274 - 279, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором № CL - 229258 від 17.10.2019 року у розмірі 114094/сто чотирнадцять тисяч дев'яносто чотири/грн. 60 коп., з яких:
-90138/дев'яносто тисяч сто тридцять вісім/грн. 55 коп. - заборгованість за тілом кредиту,
-23956/двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість/грн. 05 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000/чотири тисячі/грн.
У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» - відмовити.
Учасники справи
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», код за ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 23 травня 2022 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер