11 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15003/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
представника відповідачів - Шимки М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
10 листопада 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про:
- визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області від 22.10.2021 №3270920/2931601288 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС в Полтавській області від 28.10.2021 №49549/2931601288/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.10.2021 №134 датою її подання на реєстрацію.
Вказана позовна заява зареєстрована канцелярією суду 12.11.2021 за вх.№71859/21.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки відповідачі як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при винесенні оскаржуваних рішень обмежилися лише загальними фразами та не вказали конкретно, які ж документи не подані позивачем до контролюючого органу і що вони мали б підтвердити або спростувати. Таким чином, спірні рішення є необґрунтованими та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надала податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та протирічать один одному в підставах відмови.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
23.11.2021 позивачем усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 17.11.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 94-99/. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірних рішень вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначив, що реєстрацію складеної ФОП ОСОБА_1 податкової накладної у ЄРПН зупинено з огляду на її відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Звертав увагу на те, що контролюючий орган не зобов'язаний зазначати конкретний перелік документів щодо зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 11 Порядку №1165. Вказував, що до контролюючого органу позивачем надано неповний перелік копій первинних документів, а саме, не наданий Додаток №2 до договору СПОТ №К00976Т від 01.08.2020, в якому фіксується інформація про перелік транспортних засобів, які залучені до надання послуг перевезень. Також, наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.10.2021 №134 датою її подання на реєстрацію, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Ухвалою суду від 12.01.2022 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання 11.05.2022 не з'явився, будучи належно повідомленим про його дату, час та місце проведення.
Представник відповідачів в судовому засіданні 11.05.2022 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши доводи представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у визначеному законом порядку зареєстрована як фізична особа-підприємець, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість, основним видом її економічної діяльності є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), що учасниками справи не заперечується.
01.08.2020 між ТОВ "Кернел Трейд" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір СПОТ №К00976Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника надати послуги з систематичного перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах даного договору. Вантаж до перевезення визначається замовником в пункті 3 "Інформація по вантажу" заявки на перевезення, форма якої встановлено Додатком №1 до даного Договору /а.с. 117-126/.
05.10.2021 сторони підписали акт виконаних робіт №134, яким засвідчили фактичне надання послуг по перевезенню соняшника згідно договору від 01.08.2020 СПОТ №К00976Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 47901,97 грн, у тому числі ПДВ - 7983,66 грн /а.с. 106/.
Того ж дня, тобто 05.10.2021, позивач склала податкову накладну №134 про надання ТОВ "Кернел Трейд" послуг по перевезенню вантажів (соняшника) згідно договору від 01.08.2020 СПОТ №К00976Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 47901,97 грн, у тому числі ПДВ - 7983,66 грн /а.с. 182-183/.
20.10.2021 позивач надіслала податкову накладну від 05.10.2021 №134 для реєстрації у ЄРПН та того ж дня отримала квитанцію, у якій її повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій /а.с. 180/. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову у реєстрації.
Згідно повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.10.2021 №17 позивач надала податковому органу пояснення разом з копіями документів /а.с. 106-173, а.с. 179, а.с. 185/.
22.10.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3270920/2931601288 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме, доданку №2 до договору СПОТ №К00976Т від 01.08.2020, в якому фіксується інформація про перелік транспортних засобів, які залучені до надання послуг перевезень /а.с. 187/.
Скаргу платника податку на рішення Комісії регіонального рівня залишено без задоволення, про що ДПС України 28.10.2021 прийняте рішення №49549/2931601288/2 /а.с. 186/.
Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у Єдиному реєстрі податкових накладних та рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржила їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...)
б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ від 21.04.2021 №378), внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір, зокрема, щодо правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 05.10.2021 №134, складеної ФОП ОСОБА_1 .
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.
Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).
У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції від 20.10.2021 суд встановив, що податковим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 05.10.2021 №134 пункту 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій.
Мотивуючи цей висновок податковий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та на цій підставі зупинив реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації складеної ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 05.10.2021 №134 в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов'язково мають бути зазначені:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 20.10.2021 суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.
При цьому, суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У контексті вищенаведеного суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
Однак, у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у неї права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
До того ж, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 05.10.2021 №134 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Посилання контролюючого органу у квитанції від 20.10.2021 на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН.
Також суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 в квитанції від 20.10.2021 контролюючий орган пов'язує з відсутністю коду УКТЗЕД 49.41 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються).
Судом встановлено, що позивачем, який має право, а не обов'язок подавати таблицю даних платника податку на додану вартість, таку таблицю даних до контролюючого органу подано 29.11.2021 та прийнято рішення про її врахування 01.12.2021, при тому, що висновок про відсутність коду УКТЗЕД 49.41 в таблиці даних платника податку на додану вартість зроблено 20.10.2021, тобто більше як за місяць до її подання відповідачу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН.
Окрім того, суд враховує, що позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслані податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення /а.с. 106-173, а.с. 179, а.с. 185/.
Зі змісту спірного рішення від 22.10.2021 №3270920/2931601288 та витягу з протоколу засідання Комісії від 22.10.2021 №203 суд встановив, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН визначено на ненадання платником податків копій документів, а саме, додатку №2 до договору СПОТ №К00976Т від 01.08.2020, в якому фіксується інформація про перелік транспортних засобів, які залучені до надання послуг перевезень /а.с. 177-178, а.с. 187/.
З цього приводу суд зауважує, що податкову накладну від 05.10.2021 №134 позивач склав за фактом першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, з огляду на підписання сторонами 05.10.2021 акту виконаних робіт №134, яким засвідчено фактичне надання послуг по перевезенню вантажів (соняшника) згідно договору від 01.08.2020 СПОТ №К00976Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 47901,97 грн, у тому числі ПДВ - 7983,66 грн /а.с. 106/.
Вказаний акт виконаних робіт від 05.10.2021 №134 направлявся позивачем разом з письмовими поясненнями та копіями документів на підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної від 05.10.2021 №134.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставною та необґрунтованою відмову контролюючого органу у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме, додатку №2 до договору СПОТ №К00976Т від 01.08.2020, в якому фіксується інформація про перелік транспортних засобів, які залучені до надання послуг перевезень, оскільки основним документом, що підтверджує обґрунтованість складення податкової накладної від 05.10.2021 №134 є саме акт виконаних робіт від 05.10.2021 №134.
Крім того, суд зауважує, що при адміністративному оскарженні рішення від 22.10.2021 №3270920/2931601288 до ДПС України позивачем до своєї скарги також було додано документ, відсутність якого стала підставою для прийняття цього рішення (додаткову угоду №21/09/21 до договору №К00976Т про надання послуг по перевезенню вантажів від 01.08.2020) /а.с. 30/.
Таким чином, позивач у ході розгляду справи спростував доводи комісії податкового органу про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 у ЄРПН.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складеної ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 05.10.2021 №134 в ЄРПН.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов'язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цієї податкової накладної, які позивач мала надати на пропозицію податкового органу.
Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 05.10.2021 №134, складеної ФОП ОСОБА_1 , та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.
Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність господарської операції критеріям ризиковості, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов'язати ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну у ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.
Відтак, частина позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії також підлягає задоволенню.
Водночас, стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС в Полтавській області від 28.10.2021 №49549/2931601288/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу на такі обставини.
Відповідно до приписів пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду.
Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.
Вказаний принцип також закріплений у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Також у силу підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
На цій підставі суд зауважує, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС в Полтавській області від 28.10.2021 №49549/2931601288/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних само по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
А тому, у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із сплати судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 4540,00грн /а.с. 10, 77/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області лише понесених судових витрат у розмірі 2270,00 грн.
Також адвокат позивача Маліченко Дмитро Васильович заявив до відшкодування витрати ФОП ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що оцінені ним у сумі 6000,00 грн.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані договір №02/11 про надання правничої допомоги від 02.11.2021, звіт №04/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом на суму 6000,00 грн, платіжне доручення від 04.11.2021 №1102 на суму 6000,00 грн та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2021 Серія ВІ №1064581 /а.с. 67-71/.
Дослідивши надані адвокатом позивача документи, суд враховує такі обставини.
Так, до звіту №04/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом адвокат Маліченко Д.В. включив виключно витрати з написання позовної заяви і супроводу справи в суді першої інстанції на суму 6000,00 грн /а.с. 69/.
Оцінюючи надані адвокатом позивача документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд акцентує увагу на тому, що розподілу між сторонами підлягають судові витрати, що безпосередньо пов'язані з розглядом та вирішенням даного спору.
За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими витрати позивача на надання адвокатом Маліченком Д.В. послуг з написання позовної заяви і супроводу справи в суді першої інстанції.
Таким чином, суд, оцінивши надані адвокатом позивача докази у їх сукупності, враховуючи, при цьому, часткове задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.10.2021 №3270920/2931601288 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2021 №134 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну від 05.10.2021 №134 датою її подання на реєстрацію 20.10.2021.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) та правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 травня 2022 року.
Cуддя О.В. Гіглава