Справа № 420/6316/22
23 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-2805 від 09.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-2805 від 09.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Ухвалою суду від 03.05.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на судові рішення у справах, зокрема, № 826/3858/18, № 826/12704/18 тощо.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав. Таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України;
- згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- максимальний розмір пенсії після проведення перерахунку відповідно до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність;
- частковим рішенням Окружного адміністративно суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 826/12704/18, було визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови № 103. Постановою КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» зазначений пункт виключено;
- проте, Кабінетом Міністрів України після скасування зазначеного пункту, рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 09.08.2021 р. № 33/36-2805 (а.с.5), виданої позивачу в тому, що розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського, становить усього - 16290,17 грн.
У примітці цієї довідки зазначено: довідку складено враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 № 826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19.
Листом від 14.02.2022 року № 3208-1753/КО-02/8-1500/22 (а.с.7) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заяву представника позивача щодо проведення перерахунку пенсії, в тому числі позивачу (а.с.6), яка надійшла до відповідача 25.01.2022 року, повідомило про таке:
- частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- умови та розміри перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 01.01.2016 були передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремими категоріям громадян» зазначений пункт виключено;
- інших рішень Уряду про умови та розміри проведення перерахунку пенсій не приймалося;
- враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії, в тому числі позивачу, на основі довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, від 09.08.2021 № 33/36-2805, правових підстав не має.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-2805 від 09.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
На виконання ухвали суду відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи позивача. (а.с.29-31)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII, яким статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Постановою КМ України від 13.02.2008 року № 45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393» (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, до внесення змін Постановою № 103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка у редакції до внесення змін Постановою № 103 містила такі складові грошового забезпечення як посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Постановою № 103 пункт 5 Порядку № 45 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».
Крім того, Постановою № 103 доповнено Порядок № 45 Додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені Постановою № 988, премія.
Водночас у Додатку 2 до Порядку № 45 в редакції Постанови № 103, форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення змін Постановою № 103.
Після скасування 05.03.2019 року змін до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 Порядку № 45 був чинним пункт 3 Постанови № 103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988, а також пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Таким чином, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, а саме з 19.11.2019 року, пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, при цьому суд звертає увагу, що інших нормативних актів, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, на теперішній час відсутні.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головні управління Пенсійного фонду України у зв'язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Так, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (абз. 1 п. 3 Порядку № 45).
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (абз. 2 п. 3 Порядку № 45).
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби, зокрема, в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС (абз. 3, 8 п. 3 Порядку № 45).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Також Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 20 березня 2018 року у справі № 636/662/17, від 3 липня 2018 року у справі № 709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 553/3053/16-а зазначав, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.
Суд зазначає, що 11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, пунктом 1 якої встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 7 Постанови № 988 постановлено Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Водночас, у встановлений Постановою № 988 двотижневий строк МВС не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських, які пройшли переатестацію до новоутворених органів поліції, або тимчасово залишалися поза штатом, тому фактично доплати, додаткові види грошового забезпечення поліцейські у січні 2016 року не отримували.
З наведеного випливає, що пенсія позивача перерахована з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, при цьому фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року.
Суд звертає увагу, що скасовуючи пункт 3 Постанови № 103 суди першої та апеляційної інстанції у адміністративній справі № 826/12704/18 дійшли висновків про те, що вказаний пункт Постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, та фактично звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам.
Таким чином, з 19.11.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до положень статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також, суд звертає увагу відповідача на те, що підстави відмови у проведенні перерахунку пенсії, викладені у листі-відповіді на звернення позивача, не відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19 у подібних правовідносинах (щодо незмінності алгоритму дій відповідача після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови № 103), яке 24 червня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.
Отже, позиція відповідача щодо спірних правовідносин - є помилковою, такою, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Щодо обґрунтування відповідача заперечень проти позовних вимог із посиланням на те, що позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав, таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України, - слід зазначити, що таке обґрунтування не відповідає предмету позову (спору) та підстав звернення з ним щодо часу виникнення спірних правовідносин, з урахуванням дати відмови відповідачем листом у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі нової (оновленої) довідки та дати звернення позивача з цим позовом до суду.
При цьому судом також враховано, що в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд, дійсно, відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/13325/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ.
Так, згідно зі змістом вказаних постанов Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/13325/18), викладені у них висновки щодо застосування строку звернення до суду стосуються соціальних спорів у категорії справ, зокрема: про проведення перерахунку та виплаті пенсії відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України; про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - а не про проведення перерахунку та виплаті пенсії тощо згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, позиція відповідача щодо строку звернення до адміністративного суду в даному випадку є помилковою.
Суд також не бере до уваги та не надає оцінку посиланню відповідача у відзиві на позовну заяву, як на підставу для відмови у її задоволенні, на законодавство та позицію Верховного Суду у певних справах щодо максимального розміру пенсій з тих підстав, що рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо обмеження пенсії позивача її максимальним розміром не є предметом оскарження (спору / дослідження / встановлення / тощо) за даним позовом.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно із довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 09.08.2021 р. № 33/36-2805 з 01.12.2019 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню повністю, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин щодо вчинення відповідачем протиправних дій та змісту вищенаведеного врахованого судом рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, яке 24 червня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 25.04.2022 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 992,40 грн. (а.с.10)
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 263, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 09.08.2021 р. № 33/36-2805.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 09.08.2021 р. № 33/36-2805 з 01.12.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова