Справа АДРЕСА_1-16/2010 рік
08 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Чумак Н.О.
при секретарі Хачатурян М.Ю.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №8 приміщення суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»,ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,завданої порушенням права власності і не усунення загрози життю та здоров»ю,про захист гідності та честі,про відшкодування моральної шкоди,заподіяної поширенням недостовірної інформації,яка принижує гідність та честь та по зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодуваня моральної шкоди,заданої порушенням права власності і не усунення загрози життю та здоров»ю,про захист гідності та честі,про відшкодування моральної шкоди,заподіяної поширенням недостовірної інформації,яка принижує гідність та честь.Відповідач ОСОБА_2також звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим,згідно з договором дарування, посвідченого 11.03.2002року державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори йому належить 1/4 частина домоволодіння,розташованого за адресою АДРЕСА_1.Відповідачці ОСОБА_2 також належить 1/4 частина вказаного домоволодіння. Власник іншої 1/2 частини цього будинку, яка непридатна для проживання внаслідок фізичного зносу йому не відомий.Рішенням Центрально-Міського районного суду від 30.01.2006 року йому виділена належна частка майна в натурі, а також визначено порядок користування земельною ділянкою. Свою частину земельної ділянки він власним коштом належно огородив парканом, встановив хвіртки, які замикаються, що унеможливлює прохід на територію ділянки сторонніх осіб без відома господаря. За власний рахунок, без участі відповідача ОСОБА_2, він виконав рішення у частині ліквідації дверного отвору між приміщеннями 1-3 і 1-5, а згодом звів новий перестінок.Відповідачка відмовилася виконувати судове рішення та всіляко перешкоджала виконувати йому у частині перенесення водопроводу, використовуючи те, що частина земельної ділянки АДРЕСА_1 визначена судом як двір спільного користування. Водопровід він зміг перенести лише восени 2006року завдяки втручанню державних виконавців. У той же час відповідачка ОСОБА_2 вимагала від позивача згоду на проведення кабелю електромереж через надану йому частину земельної ділянки, незважаючи на те, що рішенням суду було зобов»язано лише встановити окремі електричні лічильники для роздільного користування електричною енергією, а не будувати лінії електричних мереж.Згідно рішення суду він не повинен був надавати належну йому земельну ділянку «Дніпрообленерго» для прокладання кабелю електричної мережі.Повітряні лінії електричних мереж, включаючи відвідні кабелі від опор на вулиці до ввідних пристроїв будинків, електричні лічильники належать «Дніпрообленерго».Земельна ділянка, виділена ОСОБА_2, теж межує з вулицею і розташованою на ній повітряною лінією електричних мереж, і ОСОБА_2могла її надати «Дніпрообленерго» для прокладання кабелю електричних мереж.Він відмовив відповідачці,посилаючись на те, що має намір добудовува ти свою частину будинку, а кабель електричної мережі позбавить його цієї можливості.В кінці листопада 2006 року працівники Криворізьких міських електричних мереж, незважаючи на його відмову, в його відсутність, без його дозволу і згоди, проникли до нього у двір, провели кабель електричних мереж через земельну ділянку, надану йому в користування, безпосередньо через гілки яблуні,яка росла поруч з будинком і належала йому на праві приватної власності.Як згодом пояснив директор КМЕМ у листі до суду від 01.04.2008 року №2204/18/700, роботи на подвір'ї АДРЕСА_1 по вул.Довженко працівники електричних мереж виконували з дозволу та у присутності ОСОБА_2 При цьому шлях прокладання електричної лінії безпосередньо на подвір'ї визначила ОСОБА_2.,що не заперечувала і відповідачка,та надала кабель працівникам КМЕМ.Як встановлено інспекцією Держенергонагляду, проведення кабелю електричних мереж було здійснено з порушенням вимог Правил приєднання електричних установок, затверджених постановою НКРЕ від 14.12.05 р. № 1137, Правил улаштування електричних установок, затверджених наказом Мінпаливенерго від 05.01.2006 р. № 3, Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97р № 209, інших нормативно-правових актів, без узгодженого проекту, із застосуванням не самоутримних ізольованих проводів (СІП), а кабелю АВВГ-2х10 безстатевого каната.Проведенням неналежного кабелю електричних мереж через гілки дерева, над його земельною ділянкою , відповідачі порушили його право власності і право на безпечні умови життя, позбавили його можливості розпорядитись на власний розсуд деревом, яке росло на місці майбутньої прибудови і здійснювати її будівництво. Він втратив можливість проводити роботи у тій частині земельної ділянки, над якою був розташований небезпечний кабель електричних мереж.Вони створили загрозу не тільки його життю та здоров'ю ,але і членів його родини, які користуються разом з ним частиною будинку та земельною ділянкою.Крім того, починаючи з жовтня 2006року, він неодноразово звертався усно до відповідачки ОСОБА_2та з письмовими заявами до директора КМЕМ з приводу недопущення порушення його прав, а 04.12.2006року з проханням усунути порушення - проведення кабелю електричної мережі через надану йому в користування земельну ділянку, але на свої звернення він відповіді не отримав. Тому він звернувся до суду,але і після звернення до суду відповідачі не відреагували на його звернення,відмовлялись усунути порушення, що змусило його звертатися 16.04.2007 року зі скаргою до інспекції Держенергонагляду, представники якої 04.05.2007року з виїздом на місце обстежили приєднання частини АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 і підтвердили факт створення загрози життю та здоров'ю, внаслідок застосування замість СІП кабелю АВВГ - 2x10 без сталевого канату, а також перешкод у здійсненні прав власника. Інспекцією Держенергонагляду було складено акт обстеження № Дн/Кр - 552 від 04.05.2007року і видано для виконання КМЕМ відповідний припис №Дн/Кр-292-JI-552 від 14.05.2007року , щодо приведення приєднання у відповідність вимогам ПУЕ, Правил приєднання електричних установок, Правил охорони електричних мереж та інших нормативно-правових актів, а також щодо перегляду технічних умов № 888 від 28.09.2006року і приведення їх у відповідність до Правил.16.05.2007року працівники КМЕМ демонтували небезпечний кабель електричної мережі, але при проведенні його іншим шляхом ОСОБА_2 чомусь знову надала той же кабель АВВГ - 2х10, а електрики, знову з її дозволу, змонтували його без сталевого каната над двором спільного користування, безпосередньо над його хвірткою,кріплення кабелю на додатковій опорі виконали забороненою Правилами зкруткою за сталевий прут. Тобто відповідачі не виконали припис Держенергонагляду, щодо застосування самоутримних ізольованих проводів (СІП) і кріплення кабелю на опорі, загрозу його життю та здоров'ю не було усунуто. Нехтуючи приписом, відповідачі ще понад рік відмовлялись усунути небезпеку. Лише 12.06.2008року КМЕМ спромоглись виконанати припис Держенергонагляду.Дії відповідачів, спрямовані на порушення його прав як власника, права на безпечні умови життя носили умисний характер; ними повністю ігнорувались і свідомо порушувались вимоги нормативно-правових і нормативно-технічних актів, понад рік не виконувався припис Держенергонагляду щодо заміни кабелю АВВГ-2х10 на СІП і до цих пір - щодо перегляду технічних умов від 28.09.2006р і приведення їх у відповідність з Правилами приєднання електричних установок.
Позивач вважає,що довготривалим порушенням його прав відповідачі завдали йому моральної шкоди, яка полягає в моральних переживаннях у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, у порушенні його прав власника, у порушенні права на безпечні умови життя, необхідності змінювати звичайний спосіб життя, звертатися до юристів, суду, нести зайві витрати грошових коштів і часу, пов'язані із захистом своїх прав.Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності і тривалим не усуненням загрози життю та здоров'ю, він виходить з того, що відповідач Дніпрообленерго оцінює ТУ №888 від 28.09.2006р„ які за висновками Держенергонагляду не відповідають ні за формою, ні за змістом Правилам приєднання електричних установок і підлягають перегляду, фактична вартість яких не перевищує вартості чистого аркушу паперу, у 305,84 грн. з ПДВ. Навіть сто подібних аркушів не варті душевного спокою людини впродовж 19 місяців. Тому він вважає розумною і справедливою суму відшкодування моральної шкоди у 5000 гривень, тим більше, що такою ж справедливою вважає суму у 5000гривень ОСОБА_2, враховуючи вигадані нею у зустрічному позові обставини справи і свої віртуальні страждання.
Крім того ОСОБА_2 поширює недостовірної інформацію, виставляє його негідником, здатним на порушення норм чинного законодавства, принципів моралі і загальновизнаних правил співжиття. Не зважаючи на очевидну невідповідність поширюваних відомостей дійсності, вона продовжує наполягати на безпідставних звинуваченнях, порушувати його право на повагу до його гідності та честі. Своєю протиправною поведінкою щодо нього ОСОБА_2 завдає йому моральної шкоди, яка полягає у приниженні гідності та честі, у порушенні нормальних життєвих зв'язків і стосунків з оточуючими людьми.Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням гідності та честі, позивач враховує, що ОСОБА_2вже майже 4 роки на підставі власних вигадок про події, яких не існувало в дійсності, принижує його гідність та честь і вимагає відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, а також те, що вона повинна нести солідарну відповідальність з Дніпрообленерго за порушення права власності і не усунення небезпеки. Тому він вважає доцільною суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 1699 гривень.В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» та ОСОБА_2солідарно на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності і не усуненням небезпеки життю та здоров'ю у розмірі 5000 гривень;стягнути з відповідачів Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» та ОСОБА_2солідарно на його користь відшкодування судових витрат судовий збір - 17гривень, витрати на ІТЗ- 7гривень 50 копійок , витрати на правову допомогу ЮК Центрально-Міського району - 100гривень та правову допомогу адвоката ОСОБА_7 - 200 гривень,а всього 324 гривні 50копійок;захистити його гідність та честь,зобов'язавши відповідачку ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію про позивача, а саме, що він у червні 2006 року обрізав електропровід, який був проведений від лічильника до її помешкання і залишив її сім'ю без електроенергії впродовж шести місяців, а також що у квітні 2006року він самовільно проклав через спільний двір небезпечний електрокабель разом з водопровідними трубами та стягнути з відповідачки ОСОБА_2на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації в розмірі 1699 гривень;стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь судові витрати,судовий збір-34 гривні та витрати на ІТЗ-30 гривень,а всього 64 гривні.В судовому засіданні позивач ОСОБА_1позовні вимоги підтримав,наполягав на їх задоволенні,в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив суд відмовити.
Відповідачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовувала тим,що згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2006року відповідачеві була виділена частка у спільній власності в натурі. Згідно вказаного рішення її та відповідача було зобов'язано,що «Витрати по закладанню дверей з приміщення 1-3 в приміщення 1-5 і виконанню роздільного електропостачання покласти на кожну сторону в рівних частках».Старий лічильник, який був встановлений в будинку ,залишився на житловій площі ОСОБА_1 В червні 2006 Року він самостійно, без представника енергонагляду, відрізав електропровід, який був проведений від лічильника до її кімнат, залишивши її та її сіім'ю без електроенергії.Лише в кінці листопада 2006року до її частини будинку було приєднано електроустановку.З часу відключення електроенергії від частини її будинку, вона та її сім'я зазнали значних моральних страждань, спричинених обмеженням в можливості продовжувати більш-менш активне суспільне життя. Це тяжко вразило її і стало причиною погіршення стану її здоров'я. Вона стала нервувати, страждати безсонням, погіршилась пам'ять, це все відобразилось на відносинах з оточуючими її людьми та на її працездатність.Виконуючи рішення Центрально-Міського районного суду від 30 січня 2006р. з лютого місяця 2006року включно по жовтень 2006 року вона сплачувала відповідачеві суми витрат визначені судом ,судові витрати - 776гривень та різницю вартості часток житлового будинку - 1491гривну. В цей же час їй довелось сплачувати виграти по придбанню електрокабелю лічильника, за виконання технічних умов, за приєднання до електромережу загальній сумі -864 гривні 25 копійок.Всього її витрати на проведення електроенергії склали 864 гривні 25 копійок.Копії та оригінали документів про придбання товару нею були надані суду.Відповідач не бажає відшкодовувати завдані збитки, незважаючи на те, що відповідно до рішення Центрально-Міського суду від 30.01.2006 року, виконання роздільного електропостачання покладено на кожну сторону в рівних частках.Незважаючи на те, що відповідач добре знає, що всі перебудови на землі, що знаходиться у спільній власності, необхідно погоджувати з співвласниками, але він не погоджуючи з нею, самостійно в квітні місяці 2006року проводить під землею електрокабель від своєї частини будинку через спільний двір до своїх господарських будівель, що знаходяться на його городі. Кабель прокладено під землею на відстані 20 сантиметрів від порогу її будинку в одній траншеї з водопровідними трубами. Прокладався електрокабель відповідачем самостійно без участі представника КМЕМ. Вона постійно хвилюється за життя членів її сім'ї, так вони змушенні ходити і в дощ і в негоду по землі, під якою знаходиться електрокабель і до цього часу відповідач не прибрав кабель а лише відключив його від струму.Враховуючи суть позовних вимог, обставини справи, характер та обсяг моральних страждань, зв'язаних з турботами відповідно захисту своїх порушених прав, розмір відшкодування моральної шкоди вона оцінює в сумі 5000 гривень, тому просила суд стягнути з відповідача на її користь з ОСОБА_1 відшкодування завданих матеріальних збитків ,що становить - 432 гривні 12 копійок,це половина від фактично втрачених коштів-виграти по приєднанню електроенергії.В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала,просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 432 гривні 12 копійок,стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 гривень,а також стягнути з ОСОБА_1 на її користь відшкодування судових витрат,судовий збір в розмірі 54 гривні та 7 гривень 50 копійок,виграти на ІТЗ -30 гривень.В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав,суду пояснив що приєднання помешкання ОСОБА_2 до електричних мереж було виконано на законних підставах. Вони вважають,що в акті перевірки Держенергонагляду від 15.05.2007року №47 допущено дуже багато неточностей та застосовано вимоги ПУЕ, які до спірних взаємовідносин застосовуватись не можуть,просив в задовленні позовних вимог позивачеві ОСОБА_1 відмовити.Вважають що акт Держенергонагляду не може бути визнаний належним доказом,оскільки в акті перевірки зазначено, що ТУ не відповідають типовому договору та п.2.11 Правил приєднання, про те, не зазначено, що саме не відповідає вимогам п.2.11 Правил приєднання. Тобто порушення п.2.11. Правил приєднання не є доведеним. Крім того,представник відповідача вважає,що в акті зазначено, що порушено п.2.4.55. ПУЕ, що унеможливило прохід на горище та створило загрозу для життя та здоров'я людей, що будуть знаходитись у дворі. Проте пунктом 2.4.55. ПУЕ регламентовано відстані (мінімальні) прокладки СІП від місць частого перебування людей. Проте в акті Держенергонагляду відсутня інформація яка відстань і яким чином порушена. Тобто факт порушення п.2.4.55. ПУЕ також не доведено і встановити фактичні обставини на даний час вже не можливо, оскільки лінія перенесена, вхід на горище демонтовано.Порушення п.3.4. Правил приєднання, відсутність проектного рішення, не створює ніяких правових наслідків щодо безпечності виконання приєднання чи щодо його незаконності,а порушення п. 10 ТУ щодо виконання приєднання не СІП не доведене. СІП, згідно визначень ПУЕ - СІП (самонесучий ізольований провід) - скручені в жгут ізольовані жили, які не потребують спеціального утримуючого тросу. Тобто застосування стального канату не вимагається. Кабель ААВГ є ізольованим двохжильним проводом. Чому даний провід не може бути використаний в якості СІП, в судовому засіданні доказів позивачем не надано. Тим більше не доведено, яку загрозу може становити використання даного виду проводу для життя і здоров'я позивача. Не доведено в судовому засіданні, яким чином впливає порушення пунктів 2.4.13., 2.14.17 ПУЕ щодо перерізу проводу та відсутності проміжної опори на безпечність експлуатації лінії. По-перше не визначено на скільки підвищився ризик розриву проводу. По-друге, в разі обриву проводу на опорі він автоматично залишиться без напруги, тому не може становити ніякої загрози для людей, які випадково опиняться під ним.Не доведеними є порушення пунктів 2.4.21 та 2.4.22. п.2.4.21 містить вимоги щодо кріплення неізольованих проводів, а в чому полягало порушення п.2.4.22 в акті не зазначено, як не зазначено і негативний вплив даного порушення на оточуючих. З огляду на вище зазначене представник відповідача вважає, що акт Держенергонагляду не може бути визнаний належним доказом,а також містить ряд посилання на норми законодавства, які до спірних взаємовідносин застосовуватись не можуть.
Суд,вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши письмові матеріали справи суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено,що позивачеві ОСОБА_1згідно договору дарування посвідченого Першою криворізькою нотаріальною конторою 11 березня 2002 року за № Р-2-728 належить ј частина будинку АДРЕСА_1.Згідно вказаного договору у власність ОСОБА_1 перейшла Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 загальною площею 43,8 кв.м. житловою площею 26,8 кв.м.
Власником ј частини вказаного домоволодіння є ОСОБА_2
В зв»язку з тим,що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникали суперечки з приводу користування не тільки належною йому частиною і земельною ділянкою, ОСОБА_1 в 2005 році звернувся до суду з позовом про виділ долі із спільної часткової власності і визначення порядку користування земельною ділянкою.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 30 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені,ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буди виділені в натурі належні їм частки в спільній власності та визначений порядок користування земельною ділянкою/а.с.6-8 том 1 /.
Згідно вказаного рішення суду для роздільного користування частками в квартирі №2 і земельною ділянкою було зобов»язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконати переобладнання в приміщеннях та встановити електричні лічильники для роздільного користування електроенергією.Витрати по переобладнанню приміщень і виконанню роздільного енергопостачання було покладено на ОСОБА_1.і ОСОБА_2 в рівних частках.
Старий лічильник,який був встановлений в будинку залишився в приміщенні ОСОБА_1.В червні 2006 року ОСОБА_1 самостійно відрізав електропровід,від лічильника який знаходився в його приміщенні,в результаті чого було припинено електропостачання до приміщень ОСОБА_2
Оскільки ОСОБА_1 відмовив ОСОБА_2.в проведенні кабелю електромережі через виділену йому в користування земельною ділянкою,підприємством Криворізьких міських електричних мереж після звернення ОСОБА_2 було виконано приєднання належної ОСОБА_2 квартири до електричних мереж 01 грудня 2006 року.Ці обставни в судовому засіданні не заперечувалися і сторонами по справі,а також підтверджуються наданими до суду документами/технічними умовами приєднання до електричних мереж електроустановок/а.с.19 том 1/,договором про приєднання до електричних мереж№ 888/а.с.32 том1/, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповаідльності сторін/а.с. 34 том1/,загальною схемою електропостачання/а.с.35 том 1/,дозволом на включення об»єкту/а.с.36/.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8,ОСОБА_9 кожен окремо суду пояснили,що ОСОБА_1 самовільно обрізав провід до помешкання ОСОБА_2 і з червня 2006 року по грудень 2006 року ОСОБА_2 з сім»єю проживали в будинку без електроенергії,позивачем були відрізані електричні провода від лічильника ,який знаходився в приміщенні ОСОБА_1Свідок ОСОБА_8 підтвердила суду,що вона часто буває в помешканні ОСОБА_10 і була свідком,як сім»я ОСОБА_10 користувалася переноскою яку вони протягували з сусіднього двору,а ОСОБА_1 проклав під землею кабель до належних йому господарських споруд і користувався електроенергією.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 також суду підтвердив,що електрокабель до господарських споруд ОСОБА_1 дійсно проклав під землею,але він не був підключений до електромережі, кабель лежав на вікні скручений,а для освітлення він користувався переносним електрокабелем.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, та ОСОБА_13 кожен окремо суду пояснили,що приєднання помешкання ОСОБА_2 до електромережі було проведено на законних підставах.
Виконуючи рішення суду про встановлення роздільного енергопостачання ОСОБА_2 витрачено 864 гривні 25 копійок,але враховуючи що згідно рішення суду
виконання робіт по роздільному енергопостачанню було покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках ,вона просила стягнути з ОСОБА_1половину понесених нею витрат в сумі 432 гривні 12 копійок,які повинні бути відшкодовані ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про захист його честі і гідності,про зобов»язання ОСОБА_14 недостовірної інформації про нього та відшкодування моральної шкоди,завданої поширенням недостовірно інформації у розмірі 1699 гривень,суд вважає,що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити,оскільки вказані обставини повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні обставинами.
Крім того суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.Суд вважає,що приєднання кабелю до помешкання ОСОБА_2 унеможливлювало будівництво прибудови,а також користування горищем, що спричиняє йому моральні страждання,він був змушений звертатися в різні інстанції,звертатися до суду,за захистом порушених прав,тому суд вважає,що в цій частині позовних вимог позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.Але суд вважає,що на користь позивача ОСОБА_1. з відповідача ОСОБА_2слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.Суд також вважає,що своїми діями ОСОБА_1 по відключенню електропроводу до помешкання ОСОБА_2 також спричинило моральну шкоду ОСОБА_2.в зв»язку з чим сім»я ОСОБА_2 на протязі шести місяців змушена була користуватися електропереноскою.Тому суд вважає,що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню,на користь ОСОБА_2 слід стягнути моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
Крім того суд вважає,що на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати в сумі 91 гривну 50 копійок,а також стягнути судові витрати з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 388 гривень 50 копійок.
Керучись ст..ст. 10.11,60,208,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України,ст. 23,269-271,1164,1165,1190 Цивільного кодексу України,ст..ст. 32.34 Конституції України,суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»,ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,завданої порушенням права власності і не усунення загрози життю та здоров»ю,про захист гідності та честі,про відшкодування моральної шкоди,заподіяної поширенням недостовірної інформації,яка принижує гідність та честь задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та судові витрати в сумі 388 гривень 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень,матеріальну шкоду в розмірі 432 гривні 12 копійок,судові витрати в сумі 91 гривна 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,або в порядку ч.4 ст.295 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Н.О.Чумак