Провадження № 33/821/201/22 Справа № 705/629/22 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.
23 травня 2022 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Татаркіної М.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Татаркіної Марини Костянтинівни на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого фізичною особою-підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 10.01.2022 о 06 год. 00 хв. в м.Умань по вул.Європейській, 51, керував автомобілем «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіри, різкий запах алкоголю з порожнини рота, подув Алкотест 6810, який показав 1,02 %, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, представник ОСОБА_1 - адвокат Татаркіна М.К. подала апеляційну скаргу в якій просила постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.03.2022 р. відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Одночасно, в апеляційній скарзі апелянт просила поновити строк на апеляційне оскарження та вказувала, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки повідомлення про розгляд справи на 30.03.2022 р. ОСОБА_1 отримав лише 11.04.2022 р. і цього ж дня подав до суду заяву про його обов'язкову участь в справі. При прийнятті його заяви він не був повідомлений судом про вже винесення судом постанови 30.03.2022 р.
Про наявність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник Татаркіна М.К. дізналися лише при ознайомленні з матеріалами справи 28.04.2022 р., а копію оскаржуваної постанови отримали у суді 29.04.2022 р.
Апеляційні вимоги представник ОСОБА_1 - адвокат Татаркіна М.К. мотивувала тим, що протокол про адміністративне правопорушення ААБ №158755 не відповідає вимогам закону, оскільки в протоколі не чітко зазначено його прізвище, а стан сп'яніння визначено у процентах, в ньому не зазначено повна назва, номер технічного засобу, яким проводилася перевірка та не зазначено свідків. Вважає, що диск з відеозаписом подій, який мався додаватися до протоколу про адмінправопорушення відсутній, оскільки на заяву від 29.04.2022 про отримання його копії він не був виданий.
Вказує, що в акті огляду не зазначено повна назва та номер спеціального технічного засобу яким проводилася перевірка, в рядку результат огляду на стан сп'яніння - зазначено позитивно, але не зазначено кількісний показник.
Вважає, що приладДрагер Алкотест 6810 за допомогою якого проводилося освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є несправним, оскільки існують невідповідності щодо його показників, що приводить до фальсифікації даних, так, тест проводився 10.01.2022 р. о 5 год. 52 хв., хоча в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено - 6 год. 00 хв., це, на думку апелянта, могло бути виконано іншій особі, а не ОСОБА_1 ; при тестуванні зазначено, що температура повітря 10.01.2022 р. складає +22,0 С, що спростовується довідкою з метеорологічної станції другого розряду Умань Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 29.04.2022 р., №9923-13.37/6, в якій зазначено, що 10.01.2022 р. температура повітря на 5 годину ранку +0,2 С, а на 8 годину ранку - 0,7 С.
Наголошує, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. При цьому апелянт послалася на правову позицію викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Татаркіну М.К., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Татаркіної М.К. не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції була отримано ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Татаркіною М.К. 29.04.2022 р., вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, а також вбачаю необхідним його поновити.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно положень ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
У відповідності до вимог п.2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особам в стані алкогольного сп'яніння.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158755 від 10.01.2022 р., складеного поліцейським ВРПП Уманського РУП в Черкаській області;
- даними тестування за допомогою приладу «Драгер», результат якого становить 1,02‰;
- диском з відеозаписом подій від 10.01.2022 р. за участю ОСОБА_1 .
Що стосується доводів апелянта, про те, що протокол про адміністративне правопорушення ААБ №158755 не відповідає вимогам закону, оскільки в протоколі не чітко зазначено його прізвище, а стан сп'яніння визначено у процентах,не зазначено повна назва, номер технічного засобу, яким проводилася перевірка, то вони є безпідставними.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підписав його та будь-яких зауважень, щодо його складання з боку працівників поліції, не висловив (а.с.1) і підписав погоджуючись з його змістом, а в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому вказано результати його огляду на стан сп'яніння - 1,02‰ поставив свій підпис, про те що згідний з вказаним результатом (а.с.3).
Більше того, в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 власноручно зазначив, причини керування автомобілем в нетверезому стані - «треба було переїхати, для того щоб звільнити місце для паркування іншого авто 100 метрів», а в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив той факт, що на передодні він вживав алкогольні напої.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Доводи апелянта, що працівниками поліції були порушені вимоги чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відеозапис події від 10.01.2022 р. за участю ОСОБА_1 здійснювався без участі свідків, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, повністю дотримались вимог ст.266 КУпАП, відповідно до якої огляд на стан сп'яніння водія проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і присутність свідків не є обов'язковою умовою такого огляду.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази, які суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення є належними та допустимими по даній справі, та доводять ту обставину, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначеному місці та у зазначений в протоколі час в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, підстав для скасування постанови судді місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Уманського міськорайонного суду Черкаської області від 30.03.2022 р. відносно ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Татаркіній Марині Костянтинівні строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2022 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Татаркіної Марини Костянтинівни залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Ятченко