Провадження № 22-ц/803/3932/22 Справа № 201/7848/21 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Макаров М. О.
17 травня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 22 березня 2021 року інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Корнійчуком Є.О. стосовно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №131274, за яким вона, нібито, 13 лютого 2021 року о 17 год. 51 хв., керуючи в м. Дніпро в районі перехрестя вул. Київська та вул. Ташкентська автомобілем «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила зіткнення із автомобілем Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , порушивши вимоги п.12.3. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Під час складання зазначеного протоколу позивачем були надані пояснення, що правил дорожнього руху вона не порушувала та зі змістом зазначеного протоколу не згодна.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2021 року справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності було закрито через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Вважає, що у зв'язку з незаконним притягненням позивачки до адміністративної відповідальності через складання протоколу вона має право на захист її порушених прав, шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями. Склад цивільного правопорушення, вчиненого проти позивачки службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх офіційних повноважень, включає: протиправне рішення інспектора УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Корнійчука Р.О. щодо притягнення її (за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення) до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП через складання стосовно неї 22 березня 2021 року протоколу про адміністративне правопорушення; протиправну дію інспектора щодо опитування позивачки 22 березня 2021 року, за яким її протиправно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із порушенням конвенційного права на справедливий суд (права на захист) та конвенційного права на заборону катування; матеріальну шкоду, завдану внаслідок вищезазначених протиправних діянь інспектора вчинених ним 22 березня 2021 року через протиправне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП; моральну шкоду, завдану позивачці внаслідок вищезазначених протиправних діянь; причинний зв'язок між протиправними діяннями інспектора УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Корнійчука ПО. та завданою майновою та моральною шкодою - саме через протиправне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності вона була вимушена приймати особисту участь у п'яти судових засіданнях в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська та в Дніпровському апеляційному суді з метою доведення відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, через що вона вимушена була отримувати професійну правову допомогу, нести додаткові неминучі витрати у зв'язку із необхідністю збору доказів її невинуватості та сплати комісійних платежів банку, неодноразово відриватися від своїх звичайних занять, тривалий час відчувати душевні страждання та негативну емоційну пригніченість через протиправне притягнення до адміністративної відповідальності та порушення її конвенційних прав у зв'язку із незаконними діяннями зазначеної службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень. Так, позивач понесла витрат на оплату висновку експертного дослідження, витрати на оплату гонорару адвоката на загальну суму 189 267, 95 грн.. Моральна шкода полягала у тривалих глибоких душевних стражданнях, погіршенні самопочуття, фрустрації та у приниженні честі та гідності, яких позивач зазнала у зв'язку із протиправним притягненням її до адміністративної відповідальності. При цьому, на думку позивачки грошове відшкодування у сукупному розмірі 600 000 грн. буде адекватним відшкодуванням моральної шкоди.
Так, з метою примусити позивачку діяти всупереч її волі та протиправно спонукати до визнання вини у ДТП, зазначеним посадовцем було навмисно піддано незаконному інтенсивному психологічному тиску та поводженню, що принижувало її гідність, викликало у неї відчуття страху, тривоги та неповноцінності; демонстративне ставлення до неї як особи, що, начебто, скоїла ДТП та намагається уникнути відповідальності тощо, що призвело до її приниження, залякування, зменшення здатності до морального супротиву та завдало таких негативних емоційних переживань та тривалого руйнівного стресу, що обумовило необхідність виклику до підрозділу поліції швидкої допомоги для надання невідкладної медичної допомоги. Під час збору доказів інспектор поліції відмовився приймати від неї для долучення до адміністративних матеріалів докази щодо дійсних обставин ДТП, які виправдовували позивачку, що є порушенням конвенційного права на справедливий суд (права на захист), вчинене вказаною службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх офіційних повноважень. Також інспектор поліції відмовився викладати у її письмових поясненнях обставини ДТП у її версії, що обумовило необхідність власноручного викладання письмових пояснень щодо обставин ДТП, що є також свідченням порушення конвенційного права на справедливий суд (права на захист).
Враховуючи викладене позивачка просила стягнути з держави Україна (шляхом списання через Державну казначейську службу України з єдиного казначейського рахунку коштів Державного бюджету України) на її користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх офіційних повноважень у зв'язку із незаконним притягненням до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (через складання 22 березня 2021 року інспектором УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Корнійчуком Є.О. протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №131274) матеріальні збитки, що дорівнюють грошовій суму в розмірі 189 267,95 грн.; стягнути з держави Україна (шляхом списання через Державну казначейську службу України з (Єдиного казначейського рахунку коштів Державного бюджету України) в якості відшкодування моральної шкоди, завданої службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, що супроводжувалось порушенням конвенційних прав на справедливий суд та заборону катувань, грошову суму в розмірі 600 000 грн..
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачка не надала належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до неї посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.ст. 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом, при цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачці моральної шкоди. При цьому, суд вказав, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в цій справі є неналежним відповідачем.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачка зазнала матеріальної та моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 22 березня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Корнійчуком Є.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №131274 від 22 березня 2021 року, відповідно до якого 13 лютого 2021 року о 17:51 годин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 5008», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в районі перехрестя вул. Київська та вул. Ташкентська у м. Дніпрі, своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки і безпечного об'їзду перешкоди, яку могла об'єктивно виявити, через що скоїла зіткнення з автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода, водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2021 року постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2021 року залишено без змін.
Позивачка зазначила, що відповідачем інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Корнійчуком Є.О. її незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності через складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП із порушенням її конвеційних прав на справедливий суд та заборону катування, чим завдано їй суттєвих моральних страждань, що призвело до погіршення самопочуття, було принижено її честь та гідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтями 2, 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
У ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п'ята, шоста статті 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За загальним правилом, підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, визначаються особливості оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КупАП.
Так, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДНІ) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Уповноважена особа підрозділу патрульної поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
При цьому за своєю правовою природою повноваження поліцейських Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо проведення перевірки обставин ДТП, складення протоколу про адміністративне правопорушення та надіслання його на розгляд суду відповідно до правил підсудності, є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 Кодексу, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 124 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 257 КУпАП встановлено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, складання якого в даному випадку є компетенцією поліцейських, є одним з можливих доказів по справі про адміністративне правопорушення, який поряд з іншими доказами, як то пояснення свідків чи висновок лікаря, призначений для встановлення дійсних обставин справи судом, до якого для подальшого розгляду та прийняття рішення надсилається зібраний уповноваженою особою адміністративний матеріал.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому зафіксовано певні обставини й сам по собі він не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору та не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, а також безпосередньо не впливає на права та обов'язки особи, щодо якої він складений.
При цьому такий адміністративний матеріал підлягає подальшому розгляду та оцінці судом в сукупності з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, після чого на підставі повного та об'єктивного дослідження обставин справи суд приймає рішення щодо наявності чи відсутності в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення та, відповідно, щодо необхідності притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Водночас, учасники провадження не позбавлені при цьому права надавати суду, яким розглядається відповідна справа про адміністративне правопорушення, додаткові докази на підтвердження або спростування обставин, які стосуються предмету судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачці моральної шкоди.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в цій справі є неналежним відповідачем, оскільки Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 «Про затвердження Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції» передбачені функції та повноваження міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, зокрема до яких не належить нагляд та контроль за органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратури і суду.
Доводи апелянта в скарзі про те, що позивачка зазнала матеріальної та моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності, - колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі.
Крім того, вказані доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко