про закриття провадження у адміністративній справі
19 травня 2022 рокум. Ужгород№ 260/5834/21
11:33 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник позивача: адвокат Онуфрій Дмитро Васильович,
відповідач: Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом (з урахуванням уточнень від 13 грудня 2021 року) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі адвоката Онуфрія Дмитра Васильовича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 4) до Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області (90540, Закарпатська область, Тячівський район, с. Нересниця, вул. Грушевського, 25, код ЄДРПОУ 04351720) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 19 травня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 23 травня 2022 року.
28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Онуфрія Дмитра Васильовича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Нересницького сільського голови від 30.09.2021 року №165-к/тр «Про звільнення спеціаліста військового обліку ОСОБА_1 »; 2) поновити ОСОБА_1 на посаду спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи апарату виконавчого комітету Нересницької сільської ради, як таку, що має переважне право на залишені на роботі; 3) стягнути з Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь Позивачки заробітну плату за час вимушеного прогулу; 4) допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивачки та виплати заробітної плати.
02 листопада 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.
13 грудня 2021 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Нересницького сільського голови від 30.09.2021 року №165-к/тр «Про звільнення спеціаліста військового обліку ОСОБА_1 »; 2) поновити ОСОБА_1 на посаду спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи апарату виконавчого комітету Нересницької сільської ради, як таку, що має переважне право на залишені на роботі або на посаду, рівнозначній тій, яку вона займала до її звільнення; 3) стягнути з Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь Позивачки заробітну плату за час вимушеного прогулу; 4) допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення Позивачки та виплати заробітної плати.
13 грудня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Витребувано від відповідача оригінал особової справи ОСОБА_1 та посадову інструкцію спеціаліста 1 категорії військового обліку відділу Муніципальної варти, безпеки громадян, цивільного захисту, охорони праці, запобігання корупції, зв'язків з правоохоронними органами та оборонно - мобілізаційної роботи.
17 травня 2022 року відповідачем надано суду оригінал особової справи ОСОБА_1 та посадову інструкцію спеціаліста військового обліку відділу муніципальної варти, безпеки громадян, цивільного захисту, охорони праці, запобігання корупції, зв'язків з правоохоронними органами та військово-облікової роботи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання на електронну адресу.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, суд виходить із таких міркувань.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування розпорядження Нересницького сільського голови від 30.09.2021 року №165-к/тр «Про звільнення спеціаліста військового обліку ОСОБА_1 ».
За змістом статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно із статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III.
Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону № 2493-III).
Відповідно до вимог статті 7 Закону № 2493-III посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
У абзаці п'ятому частини першої статті 10 Закону № 2493-III зазначено, що прийняття на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України..
Відповідно до вимог статті 11 Закону № 2493-III громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу.
Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги.
Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.
Відомості про складення Присяги із зазначенням дати складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, затвердженому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу громадянина про складення Присяги робиться запис у його трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.
Особа, яка відмовилася від складення Присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.
Особи, які вперше були обрані на посади сільських, селищних, міських голів, голів рад, складають Присягу на сесії відповідної ради, текст якої визначено в частині першій цієї статті.
Посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", що визначено ст. 13 цього Закону.
Стаття 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III, визначає ранги посадових осіб місцевого самоврядування, де при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно із записом у трудовій книжці та розпорядженням сільського голови від 04 січня 2021 року № 4 ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи Новоселицького старостинського округу № 2 Нересницької сільської ради.
Згідно наявного в особовій справі Розпорядження сільського голови від 04 січня 2021 року № 4 ОСОБА_1 прийнято на посаду згідно ст. 36 п.5 КЗпП України з 04 січня 2021 року як спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи Новоселицького старостинського округу № 2 Нересницької сільської ради.
Згідно вимог п. 5 статті 36 КЗпП України передбачено переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Згідно Посадової інструкції спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи Новоселицького старостинського округу № 2 Нересницької сільської ради, що затверджена 05 січня 2021 року, спеціаліст військового обліку належить до категорії службовців. Згідно п.1.2 Посадової інструкції спеціаліст військового обліку старостинського округу призначається на посаду та звільняється з посади сільським головою з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
20 вересня 2021 року розпорядженням Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 165-к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста військового обліку відділу інформаційної, кадрової та архівної роботи апарату виконавчого комітету Нересницької сільської ради з 30.09.2021 року, у зв'язку з скороченням чисельності або штату працівників, на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно вимог п.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників
Згідно з вимогами статті 11 Закону № 2493-III відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування та, як наслідок, проходила публічну службу на займаній посаді.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 192/1855/17 (провадження № 14-569цс18) та від 06 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц (провадження № 14-436цс18).
Можна зробити висновок, що набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування пов'язується із наявністю певних обставин:
1) кандидатура повинна відповідати вимогам, встановленим у Законі № 2494-III;
2) проходження конкурсу на заняття вакантної посади, у разі, якщо проведення такого конкурсу передбачено законом як умова зайняття відповідної посади;
3) складання присяги посадової особи органу місцевого самоврядування;
4) виконання роботи професійно, а не на громадських засадах чи за сумісництвом, тобто служба в органах місцевого самоврядування для неї має бути основною роботою;
5) присвоєння рангу у межах відповідної категорії посад;
6) проходження атестації відповідно до вимог Закону №2494-III.
Докази щодо складання присяги посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 , присвоєння їй рангу у межах відповідної категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування в матеріалах справи відсутні.
Дослідивши особову справу ОСОБА_1 № 07-13/35, посадову інструкцію (а.с.74), трудову книжку НОМЕР_2 від 19 червня 2014 року, судом встановлено, що позивач не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а відтак цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він відноситься до компетенції цивільної юрисдикції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” указав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “суд, встановлений законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч.1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Таким чином, відповідно до статті 19 частини 1 ЦПК України дана справа підсудна місцевому загальному суду - Тячівському районному суду Закарпатської області та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
2. Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
3. Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
СуддяТ.В.Скраль