Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
20 травня 2022 року № 520/21919/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визнання протиправним та нечинним частини статті регламенту,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та нечинною ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що у зв'язку з обранням його депутатом Ізюмської міської ради та з метою виконання нормативно-правових актів локального рівня ним було запитано шляхом направлення депутатського звернення Регламент Ізюмської міської ради. За результатами ознайомлення із зазначеним нормативно-правовим актом позивачем встановлено невідповідність положень ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання - нормам чинного законодавства. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.10.2021 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також відповідачем зазначено, що ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року, передбачає, що регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим 2/3 від загального складу. В подальшому було отримано роз'яснення, що приписами ч.ч.1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим Законом. Проте, затвердження проекту чинного регламенту було здійснено без урахування висновків юридичного департаменту. Водночас, представником відповідача вказано, що затвердження такої редакції Регламенту є нічим іншим, як волевиявленням депутатів, котрі проголосували за затвердження регламенту і редакції, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був обраний депутатом Ізюмської міської ради відповідно до постанови №38 від 02.06.2021 року Ізюмської міської територіальної виборчої комісії.
У позовній заяві позивачем вказано, що з метою виконання набутих повноважень та дотримання нормативно-правових актів локального рівня, котрі регламентують діяльність Ізюмської міської ради, позивачем 27.09.2021 року було складено та подано до відповідача депутатське звернення стосовно надання для відповіді чи відбулись голосування на другій (чи будь-якій іншій) сесії Ізюмської міської ради 8 скликання - стосовно прийняття (затвердження) Регламенту Ізюмської міської ради 8 скликання, чи було прийнято регламент Ізюмської міської ради 8 скликання відповідно до вимог чинного законодавства, надати належним чином завірену копію діючого (чинного) на дату звернення Регламенту Ізюмської міської ради.
Листом Ізюмської міської ради від 04.10.2021 року №612 у відповідь на депутатське звернення позивача із посиланням на приписи ч.ч.13 та 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» повідомлено, що під час голосування порядку денного, депутати від партії ОПЗЖ та «БЛОК СВІТЛИЧНОЇ «РАЗОМ!» покинули залу засідань. Також, вказано, що пунктом 3 статті 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання визначено, що Регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим 2-3 від загального складу ради. Відтак, вказано, що у зв'язку з тим, що на момент розгляду проекту рішення «Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 8 скликання» в сесійній залі були присутні лише 18 депутатів, Регламент Ізюмської міської ради 8 скликання не прийнято. Відповідно до частини 15 ст. 46 « …. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні».
За результатами ознайомлення із зазначеним нормативно-правовим актом позивачем встановлено, що невідповідність положень ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання - нормам чинного законодавства, а саме приписами ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Також, позивачем до суду подано клопотання про поновлення строків на звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого вказано, що хоча діючий на даний час Регламент Ізюмської міської ради було прийнято 30.05.2017 року, але про протиправність спірного у даній справі пункту регламенту позивачу стало відомо лише після обрання позивача депутатом, що відбулось 30.06.2021 року та подальшого звернення із відповідним депутатським зверненням про надання копії діючого регламенту.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову встановлено, що звернення позивача до суду із даним позовом стосується питання оцінки правомірності ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено позивачем, про протиправність спірного у даній справі положення Регламенту Ізюмської міської ради йому стало відомо після обрання його депутатом та подальшого звернення із депутатським зверненням до відповідача.
Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів протилежного тому, що повідомлено позивачем, а відтак слід дійти висновку про те, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду із даним позовом, оскільки таке звернення відбулось до спливу шестимісячного терміну після отримання відповіді Ізюмської міської ради від 04.10.2021 року із одночасним долученням до останньої копії Регламенту Ізюмської міської ради.
Відтак, у суду відсутні підстави для поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.ч.1, 2, 11 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР визначено, що повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Частина 1 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначає, що депутатське звернення - це викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем до відповідача було направлено депутатське звернення щодо надання, зокрема, копії Регламенту Ізюмської міської ради.
При цьому, за результатами розгляду наданого у відповідь на депутатське звернення регламенту позивачем було встановлено, що приписами ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року, визначено, що регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим 2/3 від загального складу ради.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Водночас, приписами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Отже, приписами п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - затвердження регламенту ради.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відтак, відповідно до приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в України» регламент ради є місцевим нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації роботи ради, унормовує порядок підготовки та прийняття нею рішень тощо.
При цьому, положеннями ч.ч.14, 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що Ізюмською міською радою 8 скликання не було проголосовано за новий регламент, оскільки не вистачило голосів, не набралось 2/3 голосів від загального складу ради, оскільки одна партія покинула сесійну залу.
Також, представником відповідача вказано, що затвердження такої редакції Регламенту є нічим іншим, як волевиявленням депутатів, котрі проголосували за затвердження регламенту і редакції, що не відповідає вимогам чинного законодавства
Суд враховує зазначені доводи представника відповідача, проте зазначає, що останні не можуть слугувати обґрунтуванням щодо обізнаності про невідповідність норм Регламенту Ізюмської міської ради нормам діючого законодавства та не вчинення жодних дій направлених на усунення зазначеного порушення.
З огляду на вищевикладені норми та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1,м. Ізюм,Харківська область,64309) про визнання протиправним та нечинним частини статті регламенту - задовольнити.
Визнати протиправною ч.3 ст. 64 Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради “Про затвердження Регламенту Ізюмської міської ради 7 скликання” № 1021 від 30 травня 2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1,м. Ізюм,Харківська область,64309, код ЄДРПОУ - 26201641).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.