справа № 380/3681/20
про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
19 травня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Меленя М.П.,
представника відповідача Кондрик І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду від 09.03.2022 та клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення позивачу перерахунку пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу перерахунок пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 №160;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ з 21.08.2011.
Ухвалою від 31.05.2021 Львівський окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок пенсії, - залишив без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/3681/20 та направлено справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
28.12.2021 вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 31.12.2021 суддя продовжила розгляд справи.
10.03.2022 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач виклав позовні вимоги такого змісту:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 21.08.2011;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, починаючи 21.08.2011:
з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956;
з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” з 17.07.1980 року по 25.10.1985 року, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців;
з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956;
з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія” за період з липня 1980 року по жовтець 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог пункту “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ з 21.08.2011 та провести виплату донарахованої пенсії.
Разом із заявою про збільшення позовних вимог позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Така заява обґрунтована запровадженим карантином на території України та воєнним станом. Крім цього, позивач вказав на те, що підготовче засідання у справі №380/3681/20 не проведено, що також мало вплив на неподання позову у встановлений законом строк.
04.04.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення заяви без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом в частині позовної вимоги: “про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ”.
У підготовчому засіданні позивач та його представник заяву про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 підтримали та просили суд її задовольнити. Проти клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні.
У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 підтримала та просила суд його задовольнити. Проти заяви позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 заперечила та просила суд відмовити у її задоволенні.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 та клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.08.2012 щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058 зі зниженням пенсійного віку за списком № 2.
У заяві про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 позивач зазначив, що 24.10.2020 отримав від Сколівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області копію рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 № 21/03-38 про результати розгляду його заяви, яким відмовлено у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за списком № 2 в якості помічника бурильника Об'єднання “Західукргеологія” Української нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння за період з 16.07.1980 по 15.05.1985.
Таким чином, 24.10.2020 позивач дізнався про порушення свого права, а тому саме з цією датою необхідно пов'язувати початок відліку строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
Суд встановив, що заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач додав позовну вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , позивач здав на пошту 03.03.2022.
Таким чином, суд вважає, що позивач звернувшись до суду 03.03.2022 із позовом у зазначеній частині пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається, серед іншого, на карантин встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. З приводу цього суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених вказаним Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
З наведених положень вбачається, що дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків, встановлених КАС України, в тому числі строку звернення до суду.
При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до суду необхідно встановити, що це зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд звертає увагу на те, що позивач не вказав яким чином впроваджені карантинні обмеження вплинули на неможливість звернення до суду в шестимісячний строк. Відтак суд критично оцінює та відхиляє посилання позивача, як на підставу поновлення строку звернення до суду, на запроваджений в Україні карантин.
Крім цього, безпідставним є посилання позивача на запроваджений в Україні воєнний стан з 24.02.2022, оскільки до цієї дати пройшло більше року з дня, коли позивач дізнався про рішення відповідача від 29.05.2012 №21/03-38.
Відхиляє суд і доводи позивача про строки проведення підготовчого засідання у справі №380/3681/20, оскільки це жодним чином не перешкоджало позивачу звернутися до суду із позовом про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 29.05.2012 №21/03-38 у встановлений законом строк.
Отже, суд зазначає, що позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 № 21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
Суд при розгляді питання строку звернення до суду також враховує і те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини “Пономарьов проти України” (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (“Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne”, заява №116/1997/900/1112).
У справі “Дія 97» проти України” (заява № 19164/04, пункт 47) суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах: “Каньєте де Хоньї проти Іспанії” (“Kanye de Honji v. Spain”) заява № 55782/00, пункт 36; «Гору проти Греції” (№ 3) (“Gorou v. Greece” (no. 3), заява №21845/03, пункт 27; “Михолапа проти Латвії” (“Miholapa v. Latvia”), заява № 61655/00, пункт 24 та “Андрєєва проти Латвії” (“Andrejeva v. Latvia”), заява № 55707/00, пункт 99).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Ілхан проти Туреччини” зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (“Ilhan v. Turkey”, заява № 22277/93).
Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі “Мельник проти України” № 23436/03).
У рішенні “Стагно проти Бельгії” Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що строки позовної давності мають декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (“Stagno v. Belgium”, заява № 1062/07). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою, четвертою статті 123 вказаного Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом в частині позовних вимог: “про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 № 21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ” без поважних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову в цій частині без розгляду, а тому заява позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 не підлягає до задоволення. Відтак клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
визнати неповажними причинами пропуску строку звернення до суду із позовною заявою в частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 № 21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом від 09.03.2022 відмовити.
Клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду від 04.04.2022 задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 № 21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 20 травня 2022 року.
Суддя Мричко Н.І.